Школі природничого циклу – розписи з природою!

Ще трохи допрацюємо плінтус і зміню зображення.

Розпис в роботі.

Як що ви запитаєте “Навіщо ви розписали таку велику стіну в школі?”, то я вам скажу, лише в КРАСІ дитина гарно навчається і виховується. Чудово, коли художники це розуміють і здатні подарувати таку красу дітям. За гроші кожен дурак зможе! А спробуйте опанувати стіну, даще таку велику, безкоштовно! А якщо ви ще вчителі і працюєте з дітьми, або батькі, що люблять своїх дітей, то ви мене зрозумієте.

Але, коли цього ще бажає адміністрація учбового закладу, то це взагалі – диво! Якщо ви такий бажаючий з вміннями та навичками художника, а у вас немає чим зробити зображення і на чому, то теж буває прикро…  А коли у вас є різнокольорові фарби – то ви король!

Дякую адміністрації ЗЗСО №138 Шевченківського району міста Києва, яка намагається дбати не тільки про фізичне, але і психічне здоров’я учнів. Школі природничого циклу дуже потрібна природа, яка буде зустрічати їх кожного дня разом з їх ліпленими, мальованими картинами.

ЛЮДИНА ЛИШИТЬСЯ ЛЮДИНОЮ
Як буде прагнути КРАСИ.
Хай збудуться найкращі Мріі,
Найкращі прояви душі!

Пока вона співа натхненно.
Поки народжує світи,
То буду знати достаменно –
Є ШАНС у світа на межі!

Тут стіна лише починається. Далі простінка між класами. І знову велика стіна, тільки трішки менше. Мімо цієї стіни ніхто не пройде, бо це дорога до актового залу. Оксана Ахріменко і Наталія Веселицька. Фото зроблено перед початком розпису.

Мій друг і партнер Оксана Ахріменко підтримала мою шалену ідею: розписати стіну в школі. Над щедро видали найбільшу біля актового залу і початкових класів. Коли я її побачила, то зрозуміла – нам є де розгулятися. Приготувала фарби, пензлі. Ми почали працювати. Ретельно працювали два дні разом, один я махала пензлем і тягала дробину сама. Лишився ще один день – і панно повністю народиться…

Оксана Ахріменко біля першого народженого дерева. Дерево малювалося зі стола, пензликом з довгою ручкою. Спробуйте! Може, і вас вийде.

Дякую, Оксано! Четире дні на виконання стали реальністю!.. “Я не вірю, що на це погодилася” – сказала вона. В неі свого розпису цілий воз і мала теліжка.

Ура! На другий день у нас з’явилася дробина.

Можливо, в цей матеріал я ще внесу корективи і доповнення, коли Оксана Ахріменко надішле свої фото.

Відчуваю себе Богом: створила Небо, Землю, вирощую дерево. Воно ще розвернеться!

Панорама розпису в роботі.

На початку розпису і на прикінці третього дня завітав до нас патрон нашого мистецького проекту “Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій” художник Юрій Дрюченко. Він зрадів нашому розпису, зробив фото за моїм проханням і сфотографувався сам.

Художник Юрій Дрюченко біля розпису.

Завершення розпису – на новому тижні. Будемо населяти землю. З’являться метелики і птахи. Чекайте!..

Фотогалерея

Share This:

Tell Me Why?

Творча співпраця мами і доньки.

Розповідь більш докладнішу про народження пісні “Tell Me Why?” подає Зінаїда Кузьмівна Дударчик. Автор-виконавиця пісні, нагадуємо, її донька Олена Підопригора, яка живе в Ірландіїї. Ця пісня про Майдан 2014 року.

“Моя Олена не могла стояти осторонь страхітливих подій, що сталися на Майдані в лютому місяці 2014 року. Вона була тоді глибоко вразлива і схвильована. Її гаряче серце плакало разом зі мною, адже загинула Небесна сотня – найкращі сини і доньки України та світу.

Болючи роздуми, смуток і горе, щирі сльози, щем душі, справжня побожність – ось така поетика і мелодійний спів Оленкиної пісні.

“Чия Вина?” (“Скажи, чому?”)

Share This:

Жива історія розсудить…

Чистота сердець українців свідчить про велике прагнення їх до світла, миру, радості, щастя, творчості. Майдан – це прагнення українців до кращого життя. Саме це і є правда.

Вірш «Жива історія розсудить» народився як відгук на історичні події  Майдану в лютому 2014 року. Автор вірша Дударчик Зінаїда Кузьмівна, м. Краматорськ.

Зінаїда Кузьмівна Дударчик на звітному концерті в Центрі позашкільної роботи, м. Краматорськ, 2017 рік.

Майдан палає, стугонить,
Мороз січе, стьоба, лютує.
Протистояння клекотить –
Ніхто нікого вже не чує.

Засів чийсь снайпер на даху –
Лунає постріл знов і знову.
Ніяк не стримає жагу.
Як звір, він чує кров-обнову.

Чому те зло не зупинить?
Чом рай земний змінився пеклом?
Глянь, юнь розстріляна лежить, –
Навік їм сонечко померкло.

Закрили хлопці нас грудьми,
Щоб Україна краща стала,
Щоб була згода між людьми,
І діти в щасті виростали.

Вкриває землю цвіт життя.
Зима снігами їх голубить.
Хто винен? – Чуть із забуття.
Жива історія розсудить.

Усіх загиблих пом’яніть…
Хай зорі ясні не померкнуть.
У Бога прощення просіть…
Невинні душі хай воскреснуть.

Одночасно з віршем Зінаїди Кузьмівни народжується пісня Олени Підопригори, її доньки. Олена називає цю пісню так – «Чия Вина?» або «Скажи, чому?» .

Олена Підопригора, автор-виконавиця, керівник ансамблю української народної пісні  «Українські Смарагди» / Ukrainian Emeralds.

Автор-виконавиця надіслала свій щем серця з далекої Ірландії. Співає вона англійською, але останній куплет пісні звучить рідною українською.

Зінаїда  Кузьмівна ділиться своїми думками: «Україна оповита невимовним горем Чорнобиля, виснажена війнами, розтривожена суспільними лихоманками, знекровлена розстрілами на Майдані, знедолена у наймах по чужих світах, але нескорена, співуча і оптимістична, повна незгасної любові до життя.

Господи! Змилуйся над нами, щоб ми були сповнені надії на краще майбутнє, щоб Україна зростала. Тебе просимо!»

Tell me Why?

Інші пісні: «Колискова», «Я українка» («Я від батька казок…») написані Оленою на слова матері. Зінаїди Кузьмівни.

Пісня “Я жива” / Вірш “Хто я?”
Співає весь ансамбль «Ukrainian Emeralds».
Аранжировка Тарас Козак, місто Київ.

З раннього дитинства нас ніжно пестить, голубить рідна матінка, пригортає до свого серденька, піклується, відкриває білий світ у казках, у рідній мові, добрім слові. Нас таточко навчає, як жити в світі, як шанувати себе і родину, любити Україну, Бога, як стерегтися від злого слова. Батьки завжди дбають про світлий розум своїх дітей, вчать любити людей, нікому не робити зла, сіяти зіркою.

Кожна родина бажає щастя своїм дітям, мріє, щоб вони зростали у мирі, де немає місця війнам і чварам, є всесвітня любов і доброта.

Пісня “Колискова” / Вірш “Підводні фантазії”

Пісня набула нового, великого змісту для України: кожна мама хоче бачити свою дитину здоровою, щасливою, щоб вона зростала в мирній країні. Її “Колискова” вібрала в себе світло і тепло, ніжність і материнську любов, ласку, добро і щедрість.

Пісня “Краматорський вальс”

улюблена пісня краматорців. Текст написаний у 1995 році Зінаїдою Кузьмівною Дударчик. Музика і спів – Олени Підопригори.

Українська народна пісня “Колядка”
Ансамбль народної пісні “Ukrainian Emeralds”.
Аранжировка – Олександр Атамась.

Директор Центру позашкільної роботи м. Краматорська Сергій Вікторович Маругін і ведуча концерту Наталія Мініна вручають медаль “За збереження традицій українського народу” Зінаїді Кузьмівні Дударчик, 2017 рік.

Живе коріння древа роду українців розростається, міцніє, де б вони не жили. Українського цвіту по всьому світу. Хай наші мовні та пісенні криниці стануть чистими і невмирущими! Приспів пісні додає Життєдайних сил, і Віри у те, що на все є Божа воля. Поки Душа і Думки твої світлі – ти будеш жити!

Вірш “Хто я?” / Пісня “Я жива”

Я – від батька казок, смутку і горя,
Від мами пісень бездонного моря,
Йду до людей, до співця-Кобзаря,
Світи мені, Господи, їхня зоря!
Я – з неба, дощу і житнього поля,
Я – з любові, добра і смутку роздолля,
З квітки, роси, я – з травиці, із гаю,
В Донецькому краю день зустрічаю.
Я – стеблинка землі, із дерев родоводу,
Я – українка, краплинка народу.
Я – із весни, праці, прагнень свободи,
В осінь лечу… Я – частинка природи.
1997 рік,
з книги “З Кобзаревої криниці”.

Українська громада міста Waterford, 2015. Гроші, зібрані на концерті, пішли на одяг українським бійцям на фронт. Там два прапори – Ірландський і Український.
Ірландський був підписаний для хлопців на вдачу.

«Українські Смарагди» / Ukrainian Emeralds – ансамбль української народної пісні, створений зовсім недавно і складається з 9 членів. Вони – аматорські українські співаки, музиканти, танцівники з різних куточків Ірландії: Наван, Каван, Каллан, Уотерфорд, Трамор, Маллінгар. Вони люблять українські традиційні пісні, культуру і збираются співати і грати на урочистостях української громади.

Наталія Веселицька
зі слів Дударчик Зінаїи Кузьмівни

Share This:

Єднання творчістю

Всі разом творчі люди на Землі
Зустрінуться на вільних, творчих планах,
Розтануть всі образи і омани.
Наступить час для Світла на Землі!)))

“Єднання творчістю”, 12.07.2019, свято “Пєтра і Павла”. Саме таку назву мала літературно-музична вітальня, яку нас, Тамару Абраменкову – керівника клуба англійської мови “TAMRA”, представника Всеукраїнського проекту “Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій” (м. Краматорськ), і Наталію Веселицьку, автора Всеукраїнського проекту “Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій”, ініціатора Всеукраїнського мистецького фестивалю “Україна – країна Здійснення Мрій”, керівника студії образотворчого мистецтва “Краплинки” ЗЗСО №138 Шевченківського району м. Києва, запросив провести “Центр дозвілля і відпочинку пенсіонерів та молоді”.

Головна ведуча заходу – ініціатор виходу серії збірок краматорських поетів – Галина Школа.

Виступ тривав три з половиної години. Вірші звучали в авторському виконанні трьома мовами. Слухачі були дуже уважні весь час. Після закінчення програми виникло питання: “Вже все?”. Ми були здивовані. Тоді слухачі почали виступати самі. Було дуже цікаво і змістовно!

“Єднання творчістю”. Виступ глядача поетеси Людміли Подобєдовоі
(м. Краматорськ).

Наталія Веселицька після виступу.

Припев:

“Спи, малыш! Спи, малыш!
Почему ты не спишь?
Спи, малыш! Спи, малыш!” –
Прошепчу я…

“Просто сладкие сны ожидают меня.
И к ним руки свои потяну я.
А когда я усну, ты погладишь меня
И тихонько от счастья вздохну я…”

Припев:

“Спи, малыш! Спи, малыш!
Почему ты не спишь?
Спи, малыш! Спи, малыш!” –
Пропою я…

“Ты расскажешь мне сказку про серую мышь,
что цветною вдруг стала в июле?
Или, может, споёшь про далёкий Азов,
там, где двери не прячут под чёрный засов?”

Припев:

“Спи, малыш! Спи, малыш!
Почему ты не спишь?
Спи, малыш! Спи, малыш! – и пусть
Снится тебе разноцветная мышь!”

14.08.2013

ЦЯ КОЛИСКОВА НАПИСАНА ЩЕ ДО ВІЙНИ, 8 серпня 2013 року. Це було останнє мирне літо для Донбасу. Саме цим віршем я закінчувала свій виступ в літературно-музичній композиціі “Єднання творчістю”.
Нехай сон ваш, ваших дітей і батьків буде завжди спокійним і радісним. Мирним.

Фото Олександра Скрипника

Share This:

Майстер-клас “Рік хрюшки-2019”

Фото ці було зроблено в грудні 2018 року. Учні 3-Б і 4-А класів створювали символи Нового 2019 року – хрюшку. Працювали натхненно. Ось такі чудові хрюні появилися у світ і прикрасили домівки дітей.

“Хрюшки-2019” учнів 3-Б класу.

Щасливі діти 3-Б класу після майстер-класу.

Щасливі діти 4-А класу після майстер-класу.

“Хрюшки-2019” учнів 4-А класу.

Share This: