ХХІІ Міжнародний фестиваль національних воїнських та традиційних культур «Козацький Спас» імені Анатолія Єрмака

Вітаємо з Днем Незалежності

і представляємо

ХХІІ Міжнародний фестиваль національних воїнських та традиційних культур «Козацький Спас» імені Анатолія Єрмака
в Древньому Києві в «Парку Київська Русь»

18-19 серпня 2018 року

18-19 серпня у «Парку Київська Русь» відбувся ХХІІ Міжнародний фестиваль національних воїнських та традиційних культур «Козацький Спас» імені Анатолія Єрмака.

В програмі фестивалю гості побачили проведення Кубку України з національних видів спорту та презентація національних бойових мистецтв. Участь у заході взяли кращі спортсмени федерацій, які розвивають національні види спорту в Україні і в світі.

В суботу гості «Парку Київська Русь» побачили вражаючі змагання з боротьби «На поясах», боротьби «Навхрест», боротьби «Штовхач», кінний козацький герць, майстер-класи для учасників фестивалю від майстрів бойових мистецтв, а також було проведено етап кубку України з Українського рукопашу «Спас» – пам’яті Анатолія Єрмака і проведено турнір з боїв «лава на лаву» на кубок А. Єрмака.

А з 18.00 – відбулися показові виступи продемонстрували школи національних бойових мистецтв, національних видів спорту та прозвучав святковий концерт фестивалю за участю рок-гурту «Широкий Лан» і поп-рок-фольк гурту «Поророка».

В неділю з 10:00 на гостей фестивалю побачили проведення Відкритих Всеукраїнських ігор з видів спорту започаткованих на національних традиціях, майстер-клас «Козацький Грай» від президента Миколаївської федерації «Спас» Сергія Щербакова та майстер-класи від майстрів національних бойових мистецтв, традиційний бій Лава на лаву, а також проведення Козацького Кола фестивалю з представленням шкіл напрямків національної фізичної культури і спорту, бойових мистецтв.

Насичена програма з кінно-трюковими виступами, іграми та хороводами, танцювальними флеш-мобами та презентацією першого в Східній Європі Давньослов’янського розмовника.

На території працював середньовічний тир, де кожен зможе постріляти з лука, покидати списи та ножі. Можна буде покататися верхи на породистих конях або в екіпажі, викарбувати пам’ятну монету на княжому монетному дворі, виготовити сувенір своїми руками на майстер-класах з народних ремесел або купити готовий в магазині або на вулиці майстрів.

Вражаючі бойові мистецтва, незламний козацький дух в поєднанні з колоритом та шедеврами архітектури Древнього Києва подарували неймовірні враження гостям «Парку Київська Русь»!

 До нових зустрічів!

текствові фото надані організаторами

Фотогалерея Юрія Дрюченка

Share This:

День вишиванки в школі №138.

Share This:

Спецвипуск часопису “Культура і Життя” №2-3-2018

 

Share This:

Фокусіма

Прип’ять. В’їзд.

Олексій БРЕУС. “ОСТАННЯ КНОПКА”.

14.12.2017. Третя виставка “Єдині та Незалежні: міст ЄДНАНННЯ”

Share This:

Олексій БРЕУС. “ОСТАННЯ КНОПКА”.

Друкуємо розповідь оператора четвертого реактора Олексія Бреуса, за згодою автора, який нажав на останній раз на кнопку, намагаючись зупинити сумнозвісний четвертий реактор на Чорнобильський АЕС.

Олексій Бреус. 1984.

Сьогодні Олексій Бреус – художник, журналіст, письменник і просто хороша людина з активною життєвою позицією, яка знає ціну життю і розуміє її сенс.

Дякуємо автору за довіру!
© Всі авторські права захищено.

Олексій Бреус. «Погибель Чорнобильського Титаніка». Холст, акріл, 2008.

Continue reading

Share This:

14.12.2017. Третя виставка “Єдині та Незалежні: міст ЄДНАНННЯ”

Прес-ананс

14 грудня 2017 року відбудеться урочисте відкриття третьої Міжнародної виставки “Єдині та Незалежні: міст ЄДНАННЯ”, присвяченої дням республіки Македонія в Україні до Дня ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС в Національному науковому центрі радіаційної медицини НАМН України.

У виставці беруть участь відомі і видатні художники сучасності. Найвідоміший з них – Микола Шелест, Заслужений діяч мистецтв України і Польщі.

Микола Шелест, заслужений діяч мистецтв України і Республіки Польща. «Билjана платно белеше» («Біліана вибілювала полотно» – укр.)

Наводимо посилання на урочисте відкриття виставки в Українському фонді культури:

ЄДИНІ ТА НЕЗАЛЕЖНІ. Виставку Українських художників присвячено Дню Незалежності Республіки Македонія

У складі розгорнутої експозиції розміщені твори, які було створено у 1986 році з зоні відчуження:

– портрети чорнобильців, шість з восьми портретованих віддали своє життя, рятуючи людство (автор Ю. Дрюченко),

Юрій Дрюченко в виставковому залі після монтажу виставки. 2017.

Юрій Дрюченко зліва на бтері після поїздки в м. Прип’ять. червень, 1986.

– палаючий четвертий енергоблок (автор О. Бреус):

Олексій Бреус. «Погибель Чорнобильського Титаніка». Холст, акріл, 2008.

Олексій Бреус. “Явлення”. Частина 1 із циклу “Євангеліє від Чорнобилю”. Холст, акріл, 2006. Перехід на оповідання “Остання кнопка”. Натисніть на малюнок.

– перший пам’ятний знак в світі, присвячений трагедії в Фукусімі (автор А. Гайдамака):

Фукусіма. Перехід на сторінку “Фукусіма”. Натисніть на малюнок.

– м. Чорнобиль, фото меморіалу, присвяченого загиблим селам Чорнобильської зони (автор А. Гайдамака).

“Янгол-Охоронець”. Проект Анатолія Гайдамаки.

Проект “Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій” представляє цього разу “Новітній Козацький прапор України”, який символізує силу і непереможність України.

“Новітній Козацький прапор” проекту “Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій”.

До створення прапору долучилися учні спеціалізованих шкіл №138 і 106 I-III степенів Шевченківського району міста Києва, бійці АТО із Центрального київського військового госпіталю, митці, вчителі образотворчого мистецтва, мистецтва, музики, педагоги-організатори Шевченківського району міста Києва.

“Козак” Жоржа Шанаєва. Глина.

Наприклад, на “Новітньому Козацькому прапорі України” ви можете знайти медальйон чорнобильця-ліквідатора Жоржа Шанаєва, який долучився до його створення.

Share This:

Україна і світ у новій економічній реальності

Нові виклики для України, які несуть тектонічні зміни у світовій економіці та політиці, стануть головним фокусом четвертого Київського міжнародного економічного форуму.

5–6 жовтня 2017 року в столиці відбудеться четвертий Київський міжнародний економічний форум (КМЕФ) — один із наймасштабніших бізнес-заходів року в Україні. Форум уже четвертий рік поспіль збере разом у Києві економістів зі світовим ім’ям, іноземних і вітчизняних лідерів думки, бізнесменів, державних діячів, представників провідних міжнародних компаній та інвестиційних фондів, політиків і дипломатів для обговорення питань, ключових для української економіки.

Враховуючи постійне зростання кількості учасників та спікерів форуму, цього року КМЕФ змінить свою локацію на більш просторий конгресно-виставковий центр «Парковий».

Лейтмотивом КМЕФ-2017 стануть виклики, які несе нова економічна реальність Україні як учасниці світового співтовариства. Основну увагу приділять трьом глобальним трендам, які поставили під загрозу розмірений хід подій у світовій політиці, бізнесі та практично в житті кожної людини.

Вісниками першого тренду стали підсумки виборів у США та Brexit. Вони продемонстрували, що країни, які були драйверами глобалізації, почали змінювати вектор свого розвитку на протилежний — на захист власних економік, на розвиток власної промисловості та створення робочих місць усередині країни.

Технологічний прогрес призвів до другого тренду — швидкого розвитку цифрової економіки. Компанії із цієї сфери отримують величезні фінансові й інформаційні ресурси та стають впливовішими за цілі країни.

Третій тренд — так звана інклюзивна глобалізація. Завдяки розвитку цифрової економіки малий і середній бізнес отримав можливість стати глобальним, його вплив на світову економіку є все більш відчутним. Цей тренд відкриває нові можливості для розвитку українського малого та середнього бізнесу, який може інтегруватися з міжнародними мережами доданої вартості.

«Нова економічна реальність змушує компанії та держави відмовлятися від старих неефективних рішень і шукати нових відповідей на глобальні питання. Чи зможуть країни вчасно відреагувати на зміни, аби не допустити руйнівних криз? Як ефективно використовувати наявні ресурси та нові технології для розвитку? Взагалі, яке завтра очікує на світ і Україну? І що нашій країні потрібно зробити в першу чергу для покращення своїх позицій на світовому ринку? Відповіді на ці питання пропонуватимуть економісти, бізнесмени та політики в ході дискусій на КМЕФ-2017», — коментує Юрій Пивоваров, голова оргкомітету Київського міжнародного економічного форуму.

Під час заходу гості й учасники зможуть безпосередньо поспілкуватися з відомими економістами, впливовими представниками державного та фінансового секторів. У роботі КМЕФ-2017 візьмуть участь представники урядів України та інших країн, члени Єврокомісії, топ-менеджери ЄБРР та ЄІБ, власники компаній, генеральні директори корпорацій. Зокрема, прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, перший віце-прем’єр-міністр України — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів, керуючий директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Франсіс Маліж, американський письменник, дослідник і консультант у сфері управління бізнесом, економічного і соціального розвитку, освіти та глобального управління Гаррі Джейкобс.

У рамках форуму відбудеться 20 панельних дискусій і 10 круглих столів з питань співробітництва та інвестицій у таких секторах, як хай-тек, будівництво, агропромисловий комплекс, енергоефективність, машинобудування. Новиною форуму стане інтерактивна експозона вітчизняних та іноземних хай-тек-проектів. Зокрема, говоритимуть про бізнес-освіту нового покоління, адже  з’явилися люди іншого покоління, і головними критеріями, окрім зрізу знань, стали набуті вміння та навички, а також готовність швидко навчатися. Відтак важливо корегувати не лише процес навчання, а й цінності, які несе освіта. Світ змінився, ми мусимо бути гнучкими. Як досягти цього Україні? Яким має бути сучасний освітній процес? Яка освітня модель найкраще підходить для України? Про це будуть дискутувати.     На учасників очікує також ток-шоу «Репутація бізнесу — репутація країни».

Які чинники можуть вплинути на формування репутації? Чи заважає бізнесу в міжнародній промоції імідж держави і навпаки? Як ефективно говорити та що робити, аби Ваш бізнес знали, розуміли і йому довіряли необхідні Вам цільові аудиторії (ЗМІ, соціальні мережі, влада, партнери, інвестори і т.д.)? Чому і як руйнується репутація і як діяти в умовах репутаційної кризи або інформаційної атаки? Модератор — керівник Департаменту публіцистичних проектів, автор і ведуча аналітичного тижневика «Факти тижня. 100 хвилин з Оксаною Соколовою».

Докладніше про ці та інші події — на сайті форуму.За матеріалами прес-центру КМЕФ

Share This:

Методичний вісник Шевченківського РУО

Методичний вісник Шевченківського РУО

Міст Єднання “Культура-Освіта”. Картина «Старий кам’яний міст Скоп’є» Юрія Дрюченка є ключовою картиною виставки “Єдині та Незалежні”.

Share This:

95 троянд пам’яті Варвари Ханенко

Богдан і Варвара Ханенки

Інтер’єр музею мистецтв ім. Богдана і Варвари Ханенків.
Джерело © “Первое экскурсионное бюро”. Перехід на сайт музею Ханенків. Натисніть на фото

За ініціативою Фундації спадщини Терещенків та Національного музею історії України відновлено відомий розарій видатної меценатки Варвари Ханенко у маєтку в селі Оленівка Фастівського району на Київщині.

Ця подія відбулася з нагоди 95-ої річниці вшанування пам’яті меценатки Варвари Ханенко. Вона є людиною, яка в часи свого життя принесла розквіт та радість цій місцевості, але формат значущості її особистості міжнародного рівня.

Квіти здатні перетворювати сум втрат на радість. Тому дуже важливо, що розарій Варвари Ханенко відроджується в наші напружені і складні часи.

Перед поїздкою до Оленівки учасники заходу побували у Видубицькому монастирі, де поховано подружжя Ханенків. Цвинтар монастиря

Кілька сотень людей зібрав захід, приурочений 95-річчю пам’яті шанованої українки, без якої неможливо уявити собі історію вітчизняного благодійництва.  Варвара була дочкою відомого цукрозаводчика, мецената й колекціонера Ніколи Артемовича Терещенка. Значимість її історичної ролі  у виборі, який вона зробила в тяжкі 1917 – 1919 роки. У великій жертві, що є унікальним музеєм мистецтв, назва якому «Музей Ханенків у Києві». «У часи війни Варвара відхиляє численні пропозиції переїхати до Німеччини та відкрити свій музей там. Натомість звертається до Української академії наук із проханням прийняти колекцію та будівлі у своє підпорядкування. Це стається 1921 року. Варвару Ханенко приймають до складу Комітету “Музею мистецтв ВУАН імені Б. І. та В. Н. Ханенко”, – розповідає сайт Музею Ханенків. – “Вона не хотіла лишати Київ і Музей, який був для неї дорожчим за саме життя”, – писав Сергій Гіляров, перший хранитель музею, чиїми зусиллями було досліджено та систематизовано колекцію».

У кінці ХІХ – на початку ХХ століття поміщиці Варварі Ханенко належало село із нинішньою назвою Оленівка (до 1917 — Геленіка). Використавши природній ландшафт, вона тут започаткувала парк на зразок уманської Софії.

У 1907 році в Оленівці розпочинається діяльність Київського кустарного товариства на підтримку українського гончарства, ткацтва, вишивки тощо. 3 опублікованих матеріалів відомо, що «з метою розширення збуту та пропагування художньої культури українського народу В. Н. Ханенко вiдкpилa спеціальний магазин у Лондоні, де збувалиcя килими і тканини Оленівської майстерні, а також з інших місцевостей». На початку 1909 року у Києві була влаштована друга кустарна виставка. І знову роботи Оленівської майстерні Варвари Ніколівни були нагороджені великою срібною медаллю. Історія села зберігає пам´ять про ще багато інших добродій меценатки. Отож повідомлення, що центральну вулицю села Оленівка перейменовано на вулицю Варвари Ханенко, присутні зустріли схвально. Вони схвально ставляться і до ініціативи місцевої громади відновити парк на честь знаної меценатки.

Захід зібрав кілька сотень осіб: місцеві мешканці, кияни та родичі Варвари Ханенко.

Пам’ятний знак на честь заснування скверу на місці колишньої літньої резиденції родини Ханенків

У цей день відкрили

Освячення пам’ятного знаку на честь заснування скверу від вдячних мешканців села

та освятили пам’ятний знак на честь заснування скверу від вдячних мешканців села та висадили квіти на місці колишньої літньої резиденції родини Ханенків (раніше там діяв розарій площею один гектар).

«Я вірю в те, що парк буде прикрасою не лише нашого району, він стане прикрасою області, – сказав Олександр Паламарчук, Оленівський сільський голова. –  Нам всім дуже приємно, що ми вклали свою частку у цю красу. Я вдячний районним адміністрації та раді за те, що вони першими підтримали нашу ідею. Оце все, що будувалося, зроблено силами людей, громади нашого села. Допомогли і спонсори».

Виступ подружжя Мішеля та Олени Терещенків в Оленівці перед учасниками заходу

А нащадок сім´ї Терещенків Мішель Терещенко, Глухівський міський голова, повідомив: «Варвара Ніколівна пішла з життя 7 травня 1922 року, 95 років тому. Для мене дуже важливо те, що вона була єдиною з родини Терещенків-Ханенків, яка відмовилася від еміграції. 15 листопада 1918 року все вже було готове до еміграції. Чекав потяг на вокзалі в Києві для евакуації її колекції до Німеччини. Але вона так любила Україну, що відмовилась від цього, знаючи, що життя після революції буде для неї дуже важким. Так хотіла закінчити спільну справу з чоловіком Богданом, що вирішила зашитися в Україні. І для мене це дуже важливий і красивий вчинок.

Захід зібрав декілька сотен людей

Дякую жителям села Оленівки за відродження, дуже хочу, щоб тут були сильні громадські організації, які б підтримували проект національного парку, бо у тут є фантастичний потенціал для туризму. Може бути Національний парк Варвари Ханенко в Оленівці, де 5 озер, фантастичної краси парк. Знаю, що мешканці села та сільський голова все робитимуть, аби конкретизувати цей проект».

Проект Катерини Носенко пам’ятника Варварі Ханенко (Терещенко) в Оленівці

Було представлено також проект Катерини Носенко пам’ятника Варварі Ханенко (Терещенко) в Оленівці.   «Катерина – київський скульптор, випускниця Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Вона нині знаходиться в Італії, оформляє Українську виставку на бієнале, і коли приїде, ми будемо співпрацювати. Це її варіанти: як вона бачить облаштування парку, деякі деталі, – пояснює Любов Іванова. – Я народилася і виросла в Оленівці, зараз працюю в Мінсоцполітики, але тут моя мала батьківщина.  Таким чином намагаємося сколихнути пам’ять у людей…».

Мішеля Терещенка зацікавив проект пам’ятника Варварі Ханенко та інші пропозиції Катерини Носенко відносно оформлення скверу

Проект скверу.

Справді, пам’ять про таких подвижників, як Варвара Ханенко, є невмирущою. Сподіваємося, що троянди, висаджені її шанувальниками, принесуть процвітання мешканцям історичного села, а, може, й усій Україні, як приносило благо життя славнозвісної Варвари Ніколівни Ханенко.

Троянда Варварі Ханенко (Терещенко) від подружжя Терещенків. Фото Світлани Соколової

Юрій Дрюченко висаджує свою троянду для Варвари Ханенко

Посадка троянд продовжується. Ліворуч – Любов Іванова

Після посадки троянд відбулася панахида за Варварою Ханенко в місцевому храмі.

Панахида за Варварою Ханенко в місцевому храмі

Далі учасники заходу фотографувалися на пам’ять.

Світлана СОКОЛОВА

Світлана Соколова за роботою

Фото Юрія ДРЮЧЕНКА

Share This:

Терміново потрібна допомога полковнику з позивним Рембо!

Терміново потрібна допомога полковнику з позивним РембоХакімзянову Віктору Авріковичу. Він в лікарні. Стан здоровя під загрозою – діагноз «гангрена кінцівки правої руки». Потрібні гроші на ліки. Номер його картки: Приватбанк 5168 7456 0018 7824.

Газета “Культура і Життя” №8.

Share This: