Акція “Дякуємо захиснику!”

19 грудня 2018 року о 14.00 проводиться акція “Дякуємо захиснику!” за участю шкіл Шевченківського району і школи мистецтв ім. М.Д.Леонтовича, митців, волантерів, представників громадських організацій. Відбудеться урочиста передача новорічно-різдвяних подарунків захисникам України на фронт для гарного настрою і підняття бойового духу бійців.

Серед подарунків: банери “Новітній Козацький прапор”, “Богородиця з Іісусом” художниці із Ржищева Віри Вертиленко, з гарними побажаннями до свят, “Підкови на Щастя”, зліплені учнями, листівки і малюнки від дітей, вірші в подарунках від сучасних поетів, книги від видавництва “Криниця”, малюнки Жоржа Шанаєва, солодощі та інше.

“Богородиця”. Віра Вертиленко.

“Новітній Козацький прапор”.

Учасники акції  знову зустрінуться з автором-виконавцем, волонтером Юрієм Поляковим.

Волонтер Юрій Поляков, автор-виконавець.

Share This:

Мрії між морем і небом – родом із дитинства

Грінівській вітальнє 15 років

17 листопада 2018 року Грінівська вітальня відсвяткувала 15-річчя. Ми привітали наших партнерів урочистим відкриттям виставки дипломантів Всеукраїнського конкурсу «Нові імена України»-2018 – композиціями спеціалізованих шкіл №138 «Кораблі дитячих Мрій» і №106 – «Мій Всесвіт чарівний».

Дипломи Всеукраїнського конкурсу “Нові імена України”-2018.

«Мій Всесвіт чарівний».

“Кораблі дитячих Мрій”.

Літературно-музичну композицію «Мрії між морем і небом – родом із дитинства» виконали Наталія Веселицька, педагог-організатор спеціалізованої школи №138 з поглибленим вивчення предметів природничого циклу, керівник студії образотворчого мистецтва «Краплинки» шкіл №138 і 106, автор проекту «Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій», директор Центру духовного розвитку та творчої ініціативи «Гармонія» і Олександр Тарасов, БФ «За покликом серця».

Літературно-музичну композицію Наталія Веселицька присвятила  пам’яті батька Руденко Віктора Павловича, який своє життя присвятив будівництву міста Краматорська Донецької області. Це місто зараз є центром області замість окупованого Донецька. Саме сьогодні, 19 листопада, виконується вісім років, як він пішов з земного життя.

«Життя як молитва, або «вічний» Перший заступник» – нарис Наталії Веселицької, присвячений плідному життю батька, Руденка Віктора Павловича, – патріота міста Краматорська, який самовіддано трудився на благо міста Першим заступником впродовж більш двох десятків років. З його ім’ям пов’язана ціла епоха розвитку цього міста.
Але найголовніше – він був і у владі, і вже на заслуженому відпочинку простим у спілкуванні, уважно відносився до людей, допомагав їм у вирішенні різних проблем. Його особисті якості – відвертість, чесність, порядність, скромність, професіоналізм, відданість справі, висока відповідальність, заслужили щиру пошану всіх, хто з ним спілкувався.
Його праця була оцінена високими нагородами: орденом «Знак Пошани», медалями «За доблесну працю», «За трудові заслуги», «Ветеран праці». І, нарешті, надано звання «Почесний громадянин міста Краматорськ».

Роліки про тата
“Життя як молитва, або “вічний” перший заступник”

https://www.youtube.com/watch?v=Q4KjBIotskg

https://www.youtube.com/watch?v=XFYfg_51K20&feature=youtu.be

https://www.youtube.com/watch?v=Y6vyT8JnWqg&feature=youtu.be

“Книга про тата починається віршем “Эпоха созидателей” – розповіла Наталія Веселицька.

Эпоха  созидателей

                                          Логвиненко В. И.

Это книга – подарок из Вечности.
Это гимн – Красоте, Человечности.
Это – Песня эпохи минувшей,
Всем сознанием в небо рванувшей.
 
Город рос, как Мечты расцветают.
Ты не веришь? Такое бывает!
По земле мы ходить разучились,
Потому что в полёты включились.
 
Ведь эпохой сердец-созидателей
Развернулось к нам время предателей.
Той истории горькие гроздья
Застывают на лютом морозе.
 
Видишь? «Оттепель» «снег» растопила,
Гроздья горькие сладкими стали.
И в фундамент истории прошлого
Тесно лягут все люди хорошие.

«Питання, якими опікувався тато, – продовжила Наталія Веселицька – були промисловість міста і комунальне господарство, але до нього неодноразово зверталися за допомогою митці. Кому допоміг видати книгу, кому надали потрібний для виставки або концерту зал.

Подарунок батьку від поета Леоніда Горового з підписом вдячності.

В Краматорську заснували медаль імені земляка Леоніда Бикова «За сприяння розвитку культури». Мій батько її отримав за рішенням колегії відділу культури м. Краматорська від 12 грудня 2003 року.

Першу допомогу і підтримку своєї творчості я отримала саме від батьків. Тато привів мене до головного художника міста на той час Івана Базилевського

Спогади Івана Базилевського

Иван Базилевский, художник.
“Для меня Виктор Павлович был и остаётся человеком самой, до удивительного, просветлённой и доброжелательной душой, не смотря на далеко непростой период того времени и при такой его ответственной должности. Внутреннее состояние таких людей необъяснимо. Они, как мне кажется, – словно энергия в материальном мире, и, этим, всё сказано.”

і в художню школу, потім привіз до Києва поступати Київський художньо-промисловий технікум, який зараз називається інститут художньо-промислового мистецтва та дизайну ім. Бойчука. Мати, вчитель російської мови і літератури, людина дуже творча і обдарована – до музичної школи і літератури. Вдячна я своїм батька за допомогу у виборі життєвого шляху».

Книга “Українські письменники Краматорська”, довідник-антологія, видана у Слав’янська у 2014 році.

Із книги “Українські письменники Краматорська”, довідник-антологія, Наталія Веселицька прочитала вірш “Батьківська Любов”:

 На що я здатна – світ побачив.
Здивовані? Чудова вдача!
Тримаю квітку у руці –
То мого щастя промінці!

Отримала від батька силу,
Любов Його мене зростила,
Його Любов мене тримала,
У Небо крильця відкривала!

Майбутнє, справді, світлом стало –
Я в Небо радісно злітала,
Натхнення, щастя дарувала,
Душею Простір обіймала!

Мій батько щирий до людей.
Його душа – то світ ідей.
Його душа  в мені бринить,
В Його Любові – кожна мить!

На вечорі виступив голова Асоціації художників чорнобильців членів Національної Спілки художників України Юрій Дрюченко – співавтор герба та прапора Києва, логотипу та прапора Народного Руху України. В своєму слові він привітав дипломантів конкурсу та розповів про етапи його проведення. Відзначаючи нагальну необхідність мистецького виховання учнів, розказав про відкриття арт-галереї «Місто майстрів країни Здійснення Мрій» та про діяльність постійно діючої виставки в Національному центрі радіології в України.

Нас підтримала своїм натхненним виступом Ольга Джуваго-Коробань.

Інші гості теж привітали Грінівську вітальню зі святом: художник Гуко (Борис Кононенко),

бард Юрій Рибін

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

письменник Войховський,

Жорж Шанаєв

дует “Відрада”

та інші.

Ще раз – зі святом! – наші партнери і друзі! Многая літа!

Фото-відео зйомку вели:
Дар’я, Багіра молодша, проект “Пізнаємо світ разом”,

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Юрій Дрюченко, Наталія Веселицька, Алла Дубенюк.

Share This:

Ластик пішов до дітей

“Малюк дракончик Ластик в квітах”. Картина Наталії Веселицької.

7 і 8 червня 2018 року малюк дракончик Ластик виступав для дітей шкільного дитячого табору спеціалізованої школи I-III ступеню №106 з поглибленим вивченням іноземних мов: розповідав про свою країну “Небувалих звірів”, яку ще називають “Країною Здійснення Мрій”, про своїх друзів разом з Наталією Веселицькою, автором казки “Пригоди малюка дракончика Ластика та його друзів із країни Небувалих звірів” і проекту “Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій”, координатором проекту Іриною Дживаго.

Continue reading

Share This:

Теми дня – родина, щастя й надія

«Україні потрібне мейнстрімне кіно, яке сформує глядацьку аудиторію українських фільмів. І більше кіно для сімейного перегляду, бо у дітей нема грошей, – сказав на зйомках художнього фільму «Груднева казка, або Пригоди С. Миколая»  голова Держкіно Пилип Іллєнко

На зйомках вищеозначеного фільму на території Національного музею архітектури та побуту України Пирогово ми побачили Машу Єфросиніну та Василя Вірастюка.  Так, ці зірки грають у яскравій cімейній комедії Семена Горова, який створюється компанією «Big Hand Films» за підтримки Держкіно. А ще у фільмі з’явиться зірка української музичної сцени та лідер гурту O.Torvald Євген Галич. Спеціально для «Грудневої казки…» Євген написав нову пісню, яка стане саундтреком фільму.

Художній повнометражний фільм розрахований на сімейну аудиторію. Продюсером фільму є Марія Каель, автором сценарію – Антон Базелінський. Проект фільму став одним із переможців Десятого конкурсного відбору Державного Агентства України з питань кіно та отримав державне фінансування на виробництво стрічки.

«Груднева казка…» – це історія про дорослішання, про віру в казку, про те, що дива можуть зробити життя кращим, подарувати радість, дружбу і кохання. Стрічка розповідатиме про пригоди другокласника Артема, чия сім’я щойно переїхала з великого міста до будинку у Карпатах. До Артема напередодні Дня Святого Миколая несподівано з’являється сам Миколай. Насправді це крадій у костюмі чарівника. Хлопчику разом з сестрою-підлітком і місцевою дітворою доводиться проявити згуртованість, сміливість і винахідливість, аби перемогти злодія і врятувати справжнього Святого.

Батьків головного героя зіграють популярна українська ведуча й акторка Маша Єфросиніна та польський актор Пшемислав Циприяньські (Przemyslaw Cypryański). Український силач, володар титулів «Найсильніша людина України» та «Найсильніша людина світу» Василь Вірастюк спробує себе у незвичній для себе ролі. Йому доведеться перевтілитися в головного антагоніста – злодія, який замаскувався костюмом дитячого покровителя.

«Я граю злодія, але доброго. Мені довелося навчитися фокусів. Своїх дітей я ними не сильно здивував (вони переглядають лайфхаки у мережі і знають все детально), але дорослі друзі не перестають дивуватися, коли показую їм фокуси», – повідомив Василь Вірастюк.

«Нашим дітям давно потрібен український супергерой. Наш С. Миколай – справжній прототип сучасного супергероя, який творить дива, вселяє віру, надію та поєднує серця», – переконана Маша Єфросиніна. – Моя героїня одержима своїми дітьми. Але лінія фільму не про це, а про взаємини з її чоловіком.

Це повний метр мій перший, комедія перша. Я граю маму сім’ї Василенко, яка працює в модному виданні. І все б нічого, якби тато не був айтишником, який створює комп’ютерні ігри. Але його ігри не купують, нема на що утримувати сім’ю в столиці, і він відправляє жити її в будинок бабусі в Закарпатті.

Я на пробах грала свою реакцію, у героїні є фраза: «Ти псуєш моє життя!» Режисер говорив, що я партнера знищую, а треба це говорити з любов’ю. Так що в плані емоційних проявів моя героїня спокійніше за мене. А коли мені сказали уявити як мене витягли з Києва теплого і відправили жити в карпатське село в будинок, де немає опалення, води, електрики, і я зобразила істерику, то режисер сказав про перебір, мовляв, це ти зіграла себе, а тепер давай все ж знову з любов’ю».

Режисер фільму – Семен Горов. Семен є режисером-постановником популярних новорічних телефільмів: «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Попелюшка», «Сорочинський ярмарок», «Пригоди Вєрки Сердючки», «Зоряні канікули», «Червона шапочка» та інших.

Основні місця знімань розташовані на Прикарпатті. Їх обирали відповідно до сюжету – з чарівною атмосферою і красивою природою.

«Маша Єфросиніна грає маму головного героя, а тата його грає актор з Польщі. І прикольно, як вони спілкуються на майданчику, як ми перекладаємо вже актору з Польщі на українську мову, що, звичайно, дуже складно для нього, але він молодець, говорить майже як українець.

У нас був великий кастинг на головну роль злодія, це повинна була бути велика людина, з виразною зовнішністю, і Василь підійшов нам, у нас було багато проб, репетицій, але він довів, що зможе це зіграти. Він дуже сильна людина і духом, і тілом, дуже інтелігентна, і непоганий актор. Його люблять діти, і трошки побоюються, бо він може сказати їм «стояти», «мовчати», і вони його слухають, але в його очах все рівно видно, що він любить дітей, людей, і весь світ. А з Машею я знайомий дуже давно, і завжди хотів з нею попрацювати як з актрисою, вийшла нагода. Вона красива, грає модного блогера, і в неї багато шанувальників. Вона вчить українську мову, вивчила сценарій, дуже велику роботу зробила.

Ми вже тут відзняли каток, це озеро, яке ми морозили, 5 днів ми ночами розгрібали його, заливали водою, брали гарячу воду з ковдрами, якими з гарячою водою проходили його, аби лід був гладким, щоб дітки могли кататися.

У кожній країні Святий Миколай виглядає по-різному. Тому ми хотіли створити свій образ, так, як ми його собі уявляємо, що він сучасний, живе з нами в один час, їздить на сучасному снігоході, звичайно, казковому, який може літати в небі.»

Голова Держкіно Пилип Іллєнко зазначив: «Шістдесят  відсотків складених в це кіно коштів державні. Але я хотів би відмітити, що, в принципі, подібні фільми для дитячої аудиторії повинні були фінансуватися до 100 відсотків згідно чинного законодавства, але наші продюсери, які знімають це кіно, пішли не простим шляхом, взявши всі гроші в державі, а залишили власні кошти – приватних інвесторів, як з України, так з-за її меж. І це говорить про те, що в нас зростає кіноіндустрія, що в кіно починають вірити приватні інвестори, які готові інвестувати кошти.

Взагалі нам потрібно більше кіно саме для сімейного перегляду, тому що, як відомо, у дітей нема грошей. Гроші є в батьків, і діти самі, принаймні до підліткового віку, не ходять в кіно. Рішення про перегляд фільму ухвалюють батьки, і вони разом з дітьми дивляться це кіно. І треба аби їм теж було цікаво. Тобто бачимо найскладніший жанр, коли режисеру треба поставити себе на місце дитини, які якісь речі сприймають зовсім по-іншому. На цьому будується весь гумор таких фільмів, якщо візьмемо аналоги американські, то вони вміють покласти в такі фільми жарти, які, м’яко кажучи, виглядають дорослими, але діти не бачать в них сексуального підтексту, якихось ілюзій. Закладати подвійні прочитання – це досить складна задача і автора сценарію, і режисера, і для всіх, хто над цим працює.

Україні потрібне зараз мейнстрімне кіно, яке сформує глядацьку аудиторію саме українських фільмів. Ми звільнили український окупаційний простір від окупації російським продуктом, і сьогодні маємо заповнити його власним, для чого є всі підстави, тому що людям хочеться дивитися ментально близький контент, тобто кіно про себе, особливо це пов´язано з гумором, який не імпортується і не експортується.

У будь-який час, навіть такий важкий, як зараз, сміх і гарний настрій є невід´ємною частиною нашого життя. Сьогодні як ніколи, думаю, потрібні людям родина, посмішки, щастя, і саме головне, надія».

Прокат фільму запланований на 13 грудня 2018, напередодні Дня Святого Миколая.

Світлана СОКОЛОВА
Фото надані прес-службою компанії Big Hand Films,
з офіційної фейсбук-сторінки П. Іллєнка

Фотогалерея

Share This:

У жіночий день дівчат посвятили в княгині

У «Парку Київська Русь» 8 березня згадали мудрих, і сильних духом жінок давнини, привітали жінок сучасних, та пообіцяли у травні-червні подивувати мюзиклом.

Хлібосільна зустріч. Фото Наталії Веселицької.

До свята 8 березня «Парк Київська Русь» підготував розважальну програму. Організатори влаштували жіноче свято, бо переконані, що символічно його проводити у Парку, адже на наших теренах жінок шанували з давнини. Жінки Київської Русі були грамотними, з їхньою думкою рахувались, до їхніх порад прислухались. Княгиня Ольга мудро керувала державою протягом кількох десятиліть, впровадила багато корисних реформ, дочка Ярослава Мудрого Анна стала дружиною французького короля, а онука Ярослава, княжна Янка, відкрила першу в Києві школу для дівчаток і їздила з дипломатичною місією у Візантію.

Оголошення указу князя. Фото Наталії Веселицької.

Найбільш урочистим моментом святкування стало посвячення представниць прекрасної статі різного віку у княгині. Княжий титул змогли отримати усі бажаючі, пройшовши відповідний ритуал.

Посвята в княжни Наталії Веселицької. Фото Світлани Соколової.

Урочисту програму розпочав яскравий вихід кінної лави з князівськими прапорами.

Вихід кінної лави з князівськими прапорами. Фото Наталії Веселицької.

Закоханих і тих, хто шукає другу половинку, запросили в «Карету кохання», пообіцявши їм, що всі, хто пройде через неї, зміцнять свої почуття, або ж найближчим часом знайдуть свою долю.

Гості стали свідками виходу «Принца на білому коні» та сфотографувалися поруч з героями програми. Безперечно, таким принцем став президент «Парку Київська Русь» Володимир Янченко. Перед тим, як він сидячи верхи на розкішному породистому скакуні, привітав жінок, які завітали на свято, ми, перебуваючи під незабутніми враженнями від відвідання цього унікального осередку відтворення історії, розпитали про найближчі події в Парку.

Безперечно, таким принцем став президент «Парку Київська Русь» Володимир Янченко. Фото Наталії Веселицької.

«Ми вже десь в кінці травня – у червні робимо пілотний проект. Буде мюзикл! Поки робоча його назва: «Слово про річку Калка». Це буде вечірня програма, немов театр, ми зараз сценарій пишемо, музику, і, думаю, здивуємо людей мюзиклом на амфітеатрі Ярославовім, який теж запустимо, з кількістю посадкових місць для понад 1,5 тисячі осіб. Подивимося, наскільки наші гості хочуть дивитися мюзикли. Звичайно, в цьому є частка ризику, але, думаю, все одно знайдуться гурмани!

А найближчим часом відсвяткуємо Пасху і в кінці квітня проведемо фестиваль кінно-трюкового мистецтва «Кентаври». Кращі колективи кіннотників, тобто людей, які вміють працювати з кіньми, зберуться тут, буде діток дуже багато. І ми проводимо у них змагання, – всілякі трюки. Ці ж люди, коли виростають, і в кіно знімаються. Учасниками всіх сцен з кіньми, які ви бачите у кіно, є, власне кажучи, ці спортсмени, які у нас раз на рік, навіть два рази на рік, проводять тренування, показові виступи, дуже видовищні та вражаючі».

Відвідувачі побачили дійство «Парад княгинь». Видатні жінки нашої історії та міфології – Лада, Либідь, княгиня Ольга та Рогнеда, королева Анна Ярославна та Василиса Микулишна в обладунках – у всій красі з´явилися перед відвідувачами Древнього Києва.

«Парад княгинь». Фото Наталії Веселицької.

Виступ кінного театру за участю дівчат показав, що жінки можуть стати не менш граційними й смілими наїзницями, аніж хлопці: https://www.youtube.com/watch?v=mKcDQA7oHro&feature=youtu.be

Гості Древнього Києва відчули себе жителями Древнього Києва, долучившись до цікавих розваг та ремесел. Катались верхи на конях або в кареті, літали на канатному спуску «Політайло» та приміряли княжі наряди. Помірялися творчими силами у поетичному та танцювальному конкурсах.

На території працювали музеї та експозиції кораблебудування, середньовічного катування та облогової техніки. Діяла Василівська церква.

Василівська церква. Фото Наталії Веселицької.

На шляху до одного з музеїв ми зустріли сім´ю Гельон у костюмах стародавніх персонажів. Відвідувачі Парку розповіли: «Ми приїхали з Білорусі. Любимо приїжджати на Україну та відвідувати різні заходи. Дуже сподобалося, що тут під. відкритим небом свято проходить. Ми вже на кониках покаталися, будемо зараз з лука стріляти. Одяглися в національний одяг різних народів, – хана Батия, дружини хана, княгині, яка разом з дівчинкою представляє жителів Київської Русі.

Хан Батий з дружиною.

У Білорусі, наскільки мені відомо, такої масштабної будови дерев’яної немає. Ця споруда зроблена, як нам сказали, без єдиного цвяха, занесена в книгу рекордів України (йдеться про фіксацію в реєстрі рекорду України під назвою «Найдовша реконструйована дерев’яна оборонна стіна», – Авт.). Тому це дуже цікаво, пізнавально. Підемо музеї відвідувати , штурмом братимемо. Якщо не відкриті, то будемо просити відкрити. І, звісно, розповідатимемо про таке чудесне місце на батьківщині».

Родина Гельон із Бєлорусії.

Древній Київ у «Парку Київська Русь» розташований в 45 хвилинах їзди від Києва сучасного – у селі Копачів, Обухівський район, Київська область. Курсують Маршрутки з Києва від метро «Видубичі». Завітайте!

Світлана СОКОЛОВА
Фото Наталії ВЕСЕЛИЦЬКОЇ та авторки

Фотогалерея

Share This:

Музичні шедеври

https://concert.ua/ru/eventpage/shedevry-kollekcii-razumovskih

Share This:

Обдаровані діти: виявлення, навчання, розвиток

Обдаровані діти: виявлення, навчання, розвиток

Share This:

Мости Єднання в країні Здійснення Мрій

Унікальне видання – часопис «Культура і життя» №№ 2–3 2018 року «Обдаровані діти: хто вони?» представили 27 лютого 2018 року в актовій залі спеціалізованої школи I-III ступенів № 138 Шевченківського району міста Києва.

ДІСМП підтримав медіа-проект для обдарованих дітей – Матеріал взятий з ресурсу «ДУ «Державний інститут сімейної та молодіжної політики»» ©2007-2018 www.dismp.gov.ua

Інформація про круглий стіл і відкриття галереї в газеті “Культура іжиття” №10-2018

Преса круглого столу.

Круглий стіл зібрав освітян, митців, представників громадських організацій, громади, батьків, учнів, представників державних установ та ЗМІ.

Учасники круглого столу.

Видання на тему «Обдаровані діти: хто вони?» на 32 сторінках висвітлило розвиток проекту «Міст ЄДНАННЯ»: «Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій», започаткований у 2011 році. Автор концепцій проекту і спецвипуску Наталія Веселицька розкрила їхню основну ідею: «Вона у вихованні творчістю і працею та співпадає з метою гуманної педагогіки, представником якої є Василь Сухомлинський».

Виступ Оксани Власенко, заступника директора школи №138 Шевченківського району міста Києва.

Подано сучасний науковий погляд на проблеми виховання та шляхи їхнього вирішення, досвід та практичні досягнення педагогів та творчість митців як приклад для юних.

Круглий стіл триває.

У газеті читаємо про освітньо-культурну діяльність шкіл Києва: №138, 106, 25, 27, 97, 139 і школи мистецтв ім. М. Д. Леонтовича Деснянського району міста Києва, дослідження про вплив творчості, розповіді митців: Є. Гули, С. Займака, Г. Орлової, зокрема чорнобильців Ю. Дрюченка, О. Бреуса, Ж. Шанаєва та інших, бачимо їхні роботи.

Присутніх привітали Андрій Васюк, заступник генерального директора ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» подякував організаторам створення видання: «Нам приємно, що ви висвітлюєте на шпальтах нашого часопису культурно-мистецькі й освітні проекти. Ваш вклад вагомий і унікальний, це та річ, яка потребує підтримки, якої, на жаль, ми як видавництво газет і журналів, отримуємо менше від того, що варто було б мати. Це не перше наше спільне видання, і, думаю, ми, як медіа-партнери, спільно продовжимо плідну роботу».

Світлана Соколова, відповідальний редактор випуску, додала: «Випуск заповнює нішу сімейного читання газети. У газеті була сторінка дитяча, а тапер уже не перший розлогий спецвипуск. І це не вузькоспеціалізований номер, бо розкривається і психологія дітей, і секрети розвитку їх творчістю, що цікаве педагогам, батькам та дітям – нашому майбутньому, тому і у часопису, який піднімає ці теми, є майбутнє».

Слово мали герої статей і автори публікацій: Оксана Власенко, заступник директора з навчально-вихованої роботи СШ № 138; Людмила Сірікова, заступник директора з навчально-виховної роботи спеціалізованої школи I-III ступенів №25 Шевченківського району міста Києва, вчитель мистецтва; український вчений у галузі психології професор Сергій Болтівець, художник, голова Асоціації членів Національної спілки художників України учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, співавтор гербу міста Києва Юрій Дрюченко, викладач образотворчого мистецтва Надія Сердюк, художник і поет Донбасу Галина Орлова, вчителі образотворчого мистецтва шкіл Шевченківського району Ірина Петюх (школа №139), керівник мистецької студії «Чарівна скриня» Любов Зубченко (школа №27) та інші.

Виступ Галини Орлової “Донбас – моя Батьківщина”.

Обговорені теми, висвітлені в газеті: «Україна ЄДИНА» (представниками Львова, Києва, Донбасу); «Роль мови у культурному житті», «Освіта – Культура – Наука – Громада – Преса – РАЗОМ!»; «Творчість: від аматорів до професіоналів!»; «Краєзнавство – основа любові до рідної землі»; «Безцінна роль культури в розвитку освіти України»; «Формування творчих компетентностей на теренах світової культури»; «Проекти «Мистецький Всесвіт дитини» та «Україна Міжнародна»: творча профорієнтація школярів» та підписано Меморандум про співпрацю.

Виступ Тетяни Щербань.

Представлення Тетяни Коцеби учасникам круглого столу.

В обговоренні брали участь: Тетяна Щербань, методист РНМЦ РУО Шевченківського району міста Києва; Тетяна Коцеба, Голова правління ГО «Федерація жінок за мир в усьому світі», засновниця журналу «Справи сімейні»; Людмила Грабовенко, заступник головного редактора газети «Справи сімейні»; Регіна Гаріфулліна, координатор проекту ГО «Федерація жінок за мир в усьому світі»; Наталія Ільїна, член вищеозначеної організації; Тетяна Скирда, головний бібліотекар відділу обслуговування користувачів Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого; Оксана Єршова, психолог Київського міського центру сім’ї «Родинний дім», Зоя Логвіненко, представник ЦБС Голосіївського району міста Києва; Наталія Романова, музичний терапевт, співачка, солістка та співзасновник моцартівського товариства «Чарівна флейта»; члени літературного журі Всеукраїнського мистецького фестивалю письменники Наталія Савіна і Олександр Різник та інші.

Виступ Тетяни Скирди.

Виступ Людмили Сірікової.

Присутніх музично привітали Катерина Саєнко, (балалайка) Лауреат Всеукраїнських і Міжнародних конкурcів (1-й курс КИЇВСЬКОГО ІНСТИТУТУ МУЗИКИ імені Р.М. Глієра) разом з концертмейстером КДМШ № 26 Іриною Фесік.

“Презентація видання “Культура і життя”
на сайті Шевченківського району міста Києва”

Наталія Веселицька з Катериною Саєнко та Іриною Фесік.

Діти готуються співати пісню “Сад Янгольських пісень” в країні “Здійснення Мрій”.

Гості схвально оцінили виступ і вокальну підтримку учнів СШ № 106, художні роботи дітей СШ №138, колекцію дитячих картин з Донбасу та інших героїв випуску, а також дерева саду Любові та Радості, які представлені в актовому залі навчального закладу, композиції зі сніговичками, собачками, білими ведмедиками, янголами від дітей, вчителів та учнів школи №138 та створену і урочисто відкриту у школі арт-галерею «Місто майстрів країни Здійснення Мрій». Галерею започатковано як арт-простір для проведення виставок, майстер-класів, творчих зустрічей учнів, їх батьків Шевченківського району міста Києва і для творчого обміну з партнерами, які увійшли в проект «Міст Єднання…».

Урочисте відкриття арт-галереі.

Справжньою родзинкою в оформленні інтер’єрів актової зали і галереї стали рушники і хустки із власної колекції Людмили Грабовенко. Вони підкреслили національний колорит творчих робіт дітей і дорослих, які побачили гості круглого столу.

Велика радість – відкриття нового арт-простору!

Головна ідея зустрічі: гармонізація суспільства засобами мистецтва завдяки Мостам Єднання через творчу співпрацю творчо активних його сил. Зустріч організували і провели Наталія Веселицька, Ірина Дживаго, Юрій Дрюченко при підтримці РУО Шевченківського району міста Києва і керівництва школи №138 (директор Оксана Адаменко).

Янгол проходить скрізь бетонні стіни.

Світлана СОКОЛОВА

 

Share This:

Благодійний концерт «AVE SPIRITUS» від ВІКЗ та Музею Максима Рильського

Благодійний концерт «AVE SPIRITUS» від ВІКЗ
та Музею Максима Рильського на Фейсбуці

Афіша і репертуар концерту

18 лютого ц.р. відбувся спільний творчий проект Вишгородського історико-культурного заповідника та Київського літературно-меморіального музею Максима Рильськогоконцерт класичної вокальної музики учнів КИЇВСЬКОГО ІНСТИТУТУ МУЗИКИ імені Р.М. Глієра класу Михайла Ільчука.

Концерт триває. Фото Наталії Веселицької.

Під час концерту відбулася презентація загальнонаціонального українського мистецького щотижневика «Культура і Життя» №2-3-2018“Обдаровані діти: хто вони?”, автор проекту Наталія Веселицька, яка відома як автор Всеукраїнського мистецького проекту «Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій».

Вадим Перегуда, провідний науковий співробітник Вишгородського історико-культурного заповідника представляє гостям №2-3-2018 часопис “Культура і життя”. Фото Марії Головань.

Вперше окрема сторінка цього видання присвячена висвітленню культурних подій, які відбуваються у Вишгородському історико-культурному заповіднику. Синтез багатьох творчих організацій, фондів та особистостей породжує синергію успішної взаємодії – у чому можливо було переконатися, як результат проведення даного заходу.

Сторінка Вишгородського історико-культурного заповідника у часопису “Культура і Життя ” №2-3-2018.

В організації проекту взяли активну участь: Центр духовного розвитку та творчої ініціативи «Гармонія» (Наталія Веселицька), відеоканал «Аніка» (Сергій Анікин), Благодійний фонд імені В. Фролькіса, Благодійний фонд «Врятуй і Збережи» (Тетяна Штамбург). Інформаційна підтримка-Загальнонаціональний український мистецький тижневик «Культура і Життя» (Євген Букет).


Приємно відмітити, що перший «пілотний» проект зібрав чимало шанувальників класичного репертуару – зала була переповнена.

Глядачі захоплені концертом. Фото Наталії Веселицької.

Прозвучали всесвітньовідомі твори з опери «Весілля Фігаро» Вольфганга Амадея Моцарта, арія «Se tu mami» з опери «Служниця – господиня» Джованні Баттисти Перголезі, Джоаккіно Росіні «Кавантіна Фігаро» з опери «Севільський цирульник» тощо. Молоді оперні співаки із задоволенням виконали багато відомих українських пісень. В обробці Бориса Лятошинського студент III курсу Володимир Максимчук виконав відому пісню «Якби мені не тиночки…», а студент IV курсу Антон Перегуда «Три шляхи» на вірші Тараса Григоровича Шевченка. Усі учасники проекту отримали цінні подарунки.

Співає Антон Перегуда. Фото Наталії Веселицької.

Виступ Михайла Ільчука. Фото Наталії Веселицької.

По закінченню концерту усіх глядачів чекала несподіванка від партнера культурного заходу – Артема Кузнєцова (будівельна компанія SATO) – фотосесія на території літературно – меморіального музею Максима Рильського та аристократичний фуршет та чай з солодощами.

Спонсор і артисти разом! Фото Марії Головань.

Банер будівельної компанії SATO. Фото Марії Головань.

Вишгородський історико-культурний заповідник радо запросив усіх присутніх на екскурсію до прадавнього міста України – княжого Вишгорода.

Влада Літовченко
Директор Вишгородського
історико-культурного заповідника

Фотогалерея

Провідний співробітник Вишгородського історико-культурного заповідника Вадим Перегуда, партнер культурного заходу Артем Кузнєцов , редактор спецвипуску №2-3-2018 “Культура і Життя” Світлана Соколова.

Share This:

Круглий стіл «МІСТ ЄДНАННЯ: КРАЇНА ЗДІЙСНЕННЯ МРІЙ»

Прес-реліз

27 лютого 2018 року о 14.00 в актовій залі спеціалізованої школи I-III ступенів №138 Шевченківського району міста Києва відбудеться презентація спецвипуску часопису «Культура і Життя» №№2-3-2018 року «Обдаровані діти: хто вони?» – унікального видання – за участю освітян, митців, представників ГО, громади (батьки, діти), за участю державних установ, учнів (старшокласників), представників ЗМІ.

Виховання творчістю і працею – є головна ідея створення і розвитку проекту «Міст ЄДНАННЯ»: «Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій». Вона співпадає з метою гуманної педагогіки, яскравим представником якої є Василь Сухомлинський.

У виданні представлена сучасний науковий погляд на проблеми виховання та шляхи їх вирішення, практичні досягнення педагогів, які діляться своїм досвідом, митці є прикладом для підростаючого покоління своєю творчістю.

Тільки завдяки Мостам ЄДНАННЯ Освіти, Науки, Культури, Громади, Преси можливо досягнути єднання суспільства на шляху його гармонізації.

Інформаційна підтримка:

Часопис “Культура і життя”
журнал “Справи сімейні”
сайт проекту “Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій”

Теми для обговорення:

  1. «Україна ЄДИНА»: представники Львова, Києва, Донбасу.
  2. «Роль мови у культурному житті».
  3. «Освіта – Культура – Наука – Громада – Преса – РАЗОМ!»
  4. «Творчість: від аматорів до професіоналів!»
  5. «Краєзнавство – основа любові до рідної землі».
  6. «Безцінна роль культури в розвитку освіти України».
  7. «Формування творчих компетентностей на теренах світової культури»
  8. «Проекти «Мистецький Всесвіт дитини» та «Україна Міжнародна»: творча профорієнтація школярів»
  9. Підписання Меморандуму.

Share This: