Школі природничого циклу – розписи з природою!

Ще трохи допрацюємо плінтус і зміню зображення.

Розпис в роботі.

Як що ви запитаєте “Навіщо ви розписали таку велику стіну в школі?”, то я вам скажу, лише в КРАСІ дитина гарно навчається і виховується. Чудово, коли художники це розуміють і здатні подарувати таку красу дітям. За гроші кожен дурак зможе! А спробуйте опанувати стіну, даще таку велику, безкоштовно! А якщо ви ще вчителі і працюєте з дітьми, або батькі, що люблять своїх дітей, то ви мене зрозумієте.

Але, коли цього ще бажає адміністрація учбового закладу, то це взагалі – диво! Якщо ви такий бажаючий з вміннями та навичками художника, а у вас немає чим зробити зображення і на чому, то теж буває прикро…  А коли у вас є різнокольорові фарби – то ви король!

Дякую адміністрації ЗЗСО №138 Шевченківського району міста Києва, яка намагається дбати не тільки про фізичне, але і психічне здоров’я учнів. Школі природничого циклу дуже потрібна природа, яка буде зустрічати їх кожного дня разом з їх ліпленими, мальованими картинами.

ЛЮДИНА ЛИШИТЬСЯ ЛЮДИНОЮ
Як буде прагнути КРАСИ.
Хай збудуться найкращі Мріі,
Найкращі прояви душі!

Пока вона співа натхненно.
Поки народжує світи,
То буду знати достаменно –
Є ШАНС у світа на межі!

Тут стіна лише починається. Далі простінка між класами. І знову велика стіна, тільки трішки менше. Мімо цієї стіни ніхто не пройде, бо це дорога до актового залу. Оксана Ахріменко і Наталія Веселицька. Фото зроблено перед початком розпису.

Мій друг і партнер Оксана Ахріменко підтримала мою шалену ідею: розписати стіну в школі. Над щедро видали найбільшу біля актового залу і початкових класів. Коли я її побачила, то зрозуміла – нам є де розгулятися. Приготувала фарби, пензлі. Ми почали працювати. Ретельно працювали два дні разом, один я махала пензлем і тягала дробину сама. Лишився ще один день – і панно повністю народиться…

Оксана Ахріменко біля першого народженого дерева. Дерево малювалося зі стола, пензликом з довгою ручкою. Спробуйте! Може, і вас вийде.

Дякую, Оксано! Четире дні на виконання стали реальністю!.. “Я не вірю, що на це погодилася” – сказала вона. В неі свого розпису цілий воз і мала теліжка.

Ура! На другий день у нас з’явилася дробина.

Можливо, в цей матеріал я ще внесу корективи і доповнення, коли Оксана Ахріменко надішле свої фото.

Відчуваю себе Богом: створила Небо, Землю, вирощую дерево. Воно ще розвернеться!

Панорама розпису в роботі.

На початку розпису і на прикінці третього дня завітав до нас патрон нашого мистецького проекту “Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій” художник Юрій Дрюченко. Він зрадів нашому розпису, зробив фото за моїм проханням і сфотографувався сам.

Художник Юрій Дрюченко біля розпису.

Завершення розпису – на новому тижні. Будемо населяти землю. З’являться метелики і птахи. Чекайте!..

Фотогалерея

Share This:

Tell Me Why?

Творча співпраця мами і доньки.

Розповідь більш докладнішу про народження пісні “Tell Me Why?” подає Зінаїда Кузьмівна Дударчик. Автор-виконавиця пісні, нагадуємо, її донька Олена Підопригора, яка живе в Ірландіїї. Ця пісня про Майдан 2014 року.

“Моя Олена не могла стояти осторонь страхітливих подій, що сталися на Майдані в лютому місяці 2014 року. Вона була тоді глибоко вразлива і схвильована. Її гаряче серце плакало разом зі мною, адже загинула Небесна сотня – найкращі сини і доньки України та світу.

Болючи роздуми, смуток і горе, щирі сльози, щем душі, справжня побожність – ось така поетика і мелодійний спів Оленкиної пісні.

“Чия Вина?” (“Скажи, чому?”)

Share This:

Жива історія розсудить…

Чистота сердець українців свідчить про велике прагнення їх до світла, миру, радості, щастя, творчості. Майдан – це прагнення українців до кращого життя. Саме це і є правда.

Вірш «Жива історія розсудить» народився як відгук на історичні події  Майдану в лютому 2014 року. Автор вірша Дударчик Зінаїда Кузьмівна, м. Краматорськ.

Зінаїда Кузьмівна Дударчик на звітному концерті в Центрі позашкільної роботи, м. Краматорськ, 2017 рік.

Майдан палає, стугонить,
Мороз січе, стьоба, лютує.
Протистояння клекотить –
Ніхто нікого вже не чує.

Засів чийсь снайпер на даху –
Лунає постріл знов і знову.
Ніяк не стримає жагу.
Як звір, він чує кров-обнову.

Чому те зло не зупинить?
Чом рай земний змінився пеклом?
Глянь, юнь розстріляна лежить, –
Навік їм сонечко померкло.

Закрили хлопці нас грудьми,
Щоб Україна краща стала,
Щоб була згода між людьми,
І діти в щасті виростали.

Вкриває землю цвіт життя.
Зима снігами їх голубить.
Хто винен? – Чуть із забуття.
Жива історія розсудить.

Усіх загиблих пом’яніть…
Хай зорі ясні не померкнуть.
У Бога прощення просіть…
Невинні душі хай воскреснуть.

Одночасно з віршем Зінаїди Кузьмівни народжується пісня Олени Підопригори, її доньки. Олена називає цю пісню так – «Чия Вина?» або «Скажи, чому?» .

Олена Підопригора, автор-виконавиця, керівник ансамблю української народної пісні  «Українські Смарагди» / Ukrainian Emeralds.

Автор-виконавиця надіслала свій щем серця з далекої Ірландії. Співає вона англійською, але останній куплет пісні звучить рідною українською.

Зінаїда  Кузьмівна ділиться своїми думками: «Україна оповита невимовним горем Чорнобиля, виснажена війнами, розтривожена суспільними лихоманками, знекровлена розстрілами на Майдані, знедолена у наймах по чужих світах, але нескорена, співуча і оптимістична, повна незгасної любові до життя.

Господи! Змилуйся над нами, щоб ми були сповнені надії на краще майбутнє, щоб Україна зростала. Тебе просимо!»

Tell me Why?

Інші пісні: «Колискова», «Я українка» («Я від батька казок…») написані Оленою на слова матері. Зінаїди Кузьмівни.

Пісня “Я жива” / Вірш “Хто я?”
Співає весь ансамбль «Ukrainian Emeralds».
Аранжировка Тарас Козак, місто Київ.

З раннього дитинства нас ніжно пестить, голубить рідна матінка, пригортає до свого серденька, піклується, відкриває білий світ у казках, у рідній мові, добрім слові. Нас таточко навчає, як жити в світі, як шанувати себе і родину, любити Україну, Бога, як стерегтися від злого слова. Батьки завжди дбають про світлий розум своїх дітей, вчать любити людей, нікому не робити зла, сіяти зіркою.

Кожна родина бажає щастя своїм дітям, мріє, щоб вони зростали у мирі, де немає місця війнам і чварам, є всесвітня любов і доброта.

Пісня “Колискова” / Вірш “Підводні фантазії”

Пісня набула нового, великого змісту для України: кожна мама хоче бачити свою дитину здоровою, щасливою, щоб вона зростала в мирній країні. Її “Колискова” вібрала в себе світло і тепло, ніжність і материнську любов, ласку, добро і щедрість.

Пісня “Краматорський вальс”

улюблена пісня краматорців. Текст написаний у 1995 році Зінаїдою Кузьмівною Дударчик. Музика і спів – Олени Підопригори.

Українська народна пісня “Колядка”
Ансамбль народної пісні “Ukrainian Emeralds”.
Аранжировка – Олександр Атамась.

Директор Центру позашкільної роботи м. Краматорська Сергій Вікторович Маругін і ведуча концерту Наталія Мініна вручають медаль “За збереження традицій українського народу” Зінаїді Кузьмівні Дударчик, 2017 рік.

Живе коріння древа роду українців розростається, міцніє, де б вони не жили. Українського цвіту по всьому світу. Хай наші мовні та пісенні криниці стануть чистими і невмирущими! Приспів пісні додає Життєдайних сил, і Віри у те, що на все є Божа воля. Поки Душа і Думки твої світлі – ти будеш жити!

Вірш “Хто я?” / Пісня “Я жива”

Я – від батька казок, смутку і горя,
Від мами пісень бездонного моря,
Йду до людей, до співця-Кобзаря,
Світи мені, Господи, їхня зоря!
Я – з неба, дощу і житнього поля,
Я – з любові, добра і смутку роздолля,
З квітки, роси, я – з травиці, із гаю,
В Донецькому краю день зустрічаю.
Я – стеблинка землі, із дерев родоводу,
Я – українка, краплинка народу.
Я – із весни, праці, прагнень свободи,
В осінь лечу… Я – частинка природи.
1997 рік,
з книги “З Кобзаревої криниці”.

Українська громада міста Waterford, 2015. Гроші, зібрані на концерті, пішли на одяг українським бійцям на фронт. Там два прапори – Ірландський і Український.
Ірландський був підписаний для хлопців на вдачу.

«Українські Смарагди» / Ukrainian Emeralds – ансамбль української народної пісні, створений зовсім недавно і складається з 9 членів. Вони – аматорські українські співаки, музиканти, танцівники з різних куточків Ірландії: Наван, Каван, Каллан, Уотерфорд, Трамор, Маллінгар. Вони люблять українські традиційні пісні, культуру і збираются співати і грати на урочистостях української громади.

Наталія Веселицька
зі слів Дударчик Зінаїи Кузьмівни

Share This:

НАГОРОДЖЕНІ ФЕСТИВАЛЮ. 31 СІЧНЯ 2019 РОКУ

Виставка в КМДА до дня захисту дітей, 2016 рік. На першому плані картина Наталії Веселицької “Україна – країна Здійснення Мрій”. На другому – дерева мистецтв: “Музичне”, “Художнє”, “Літературне” (зліва направо).

Всеукраїнський мистецький фестиваль “Україна – країна Здійснення Мрій” вперше пройшов у 2016 році в Національному музеї літератури України. Головними ініціаторами і учасниками стали учні спеціалізованої школи I-III ступенів №138 з поглибленим вивченням предметів природничого циклу з партнерами.

Ідея Саду Любові і Радості виникла у автора проекту “Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій” Наталії Веселицької і впроваджується автором разом з координатором проекту Іриною Дживаго і головою журі образотворчого мистецтва фестивалю Юрієм Дрюченком з 2011 року.

Головною метою проекту є донесення ідеї необхідності перетворення України на щасливу країну-сад через символи відчуття щастя за допомогою синтезу художніх образів різних видів мистецтв (образотворчого, музичного, літературного, тощо), потрібності створення відповідного духовно-культурного простору для виховання майбутньої шляхетної людини з найкращими людськими якостями; якісного розвитку громадянського суспільства завдяки зусиллям свідомої громади, поширення культури, реформування освіти, виявлення творчості Душі й Духу.

Творчість корисна тому, що завдяки їй відбувається зняття психоемоційної та фізіологічної напруги, що дуже актуально в наш час. Як наслідок – відбувається покращення психологічного клімату у суспільстві.

Фестиваль з 2017 року проводиться двічі на рік:  “Щедрий Миколай” (зимова версія)  і “Пасхальна виставка” (весняна версія). Постійний партнер Пасхального фестивалю – Національний музей літератури України.

З 2018 учбового року постійні творчі заходи відбуваються в шкільній арт-галереї “Місто майстрів країни Здійснення Мрій” за підтримки керівництва школи №138 (директор О.В. Адаменко), Асоціації художників-чорнобильців членів НСХУ на чолі з Юрієм Дрюченком, Українського фонду культури ім. Бориса Олійника (голова Олександр Бакуменко), Обласного центру гуманної педагогіки (голова Володимир Павлов), Центру духовного розвитку та творчої ініціативи “Гармонія”, БФ “Жінки за мир в усьому світі” (Тетяна голова Коцеба), БФ”За покликом серця”, видавництва “КРИНИЦЯ” (директор Леонід Андрієвський), теософського товариства України, Спілки журналістів України, за інформаційної підтримки сайту проекту “Сад Любові та Радості…”, журналу “Справи сімейні”.

Знову, вже четвертий рік ми відправляємось в творчій політ за участю спеціалізованих шкіл Шевченківського району міста Києва №138, 106, 27, 70, школою мистецтв ім. М.Д. Леонтовича. До нас приєдналася творча координаційно-дослідна група «Творчі ініціативи». З Сердюк Надією Михайлівною, викладачем школи мистецтв ім. М.Д. Леонтовича, і її вихованцями наш проект співпрацює з самого початку існування проекту.

Дякуємо учасникам і партнерам за творчу підтримку і співпрацю!

“Будинок Миколая. Новорічно-різдвяні гуляння” студії образотворчого мистецтва “Краплинки” школи №138 (керівник Наталія Веселицька). “Еко-ялинка” гуртка декоративно-прикладного мистецтва “Чарівна скриня” школи №27 Шевченківського району міста Києва (керівник Любов Зубченко).

Перейдемо до церемонії нагородження учасників фестивалю, яка відбулася 31 січня 2019 року в спеціалізованій школи I-III ступенів №138 з поглибленим вивченням предметів природничого циклу.

“Хто тебе вигадав зіркова країна?” Співає Аріна Стефанович. Школа №106.

Вітаємо на мистецькому фестивалі «Україна – країна Здійснення Мрій»!

Церемонія нагородження почалася!

Всеукраїнський мистецький фестиваль «Щедрий Миколай 1018-2019» року відбувся! Ми разом з вами подарували різдвяно-новорічні подарунки нашим захисникам на фронт. Створили чудову виставку в атр-галереї «Місто майстрів країни Здійснення Мрій» школи №138 і в школі №106.

“Миколай іде! Подарунки несе”. Настя Бугай, 2-А, Тоня Шаталова, 2-Р, Іванка Степаненко, 3-Б.

Більш 500 учнів подивилася цю виставку починаючи з дня святого Миколая і отримали велике задоволення.

Сьогодні ви отримаєте дипломи лауреатів, дипломантів, учасників із рук відомого художника, голови художнього журі фестивалю, автора логотипа міста Києва Юрія Петровича Дрюченка.

Юрій Дрюченко, голова журі образотворчого мистецтва Всеукраїнського мистецького фестивалю “Україна – країна Здійснення Мрій” і Наталія Веселицька, автор проекту “Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій” в арт-галереї “Місто майстрів країни Здійснення Мрій” на виставці “Щедрий Миколай 2018-2019”. Зліва направо.

Нагадаємо, що у фестивалі беруть участь:

  1. Спеціалізовані школи Шевченківського району міста Києва: 138, 106, 27, 70.
  2. Школа мистецтв імені ім. М. Д. Леонтовича Деснянського району міста Києва.
  3. Незалежна координаційно-дослідницька група «Творчі ініціативи».

Основною темою виставки став КОСМОС. Вас вітає Аріна Стефанович піснею «Звездная страна. Маленький принц».

Створення Еко-ялинки – це дуже важлива тема. На виставці їх представили школи №70 і 27. Зараз ми запрошуємо до нагородження керівника гуртка декоративно-прикладного мистецтва «Чарівна скриня» школи №27 Зубченко Любов Анатоліївну для отримання дипломів лауреата фестивалю.

Вітаємо учнів, вчителів 3-А і 4-В класів школи №70! Вони також стали лауреатами фестивалю. Всі запам’ятали гарну колективну роботу учнів 3-А «Йшов Україною Миколай» із дитячих долоньок, «Космос» учнів 4-В і казкову подорож Янгола містом Стаса Герасімова, учня 3-А.

Нагородження званням лауреата Стаса Герасімова, учня 3-А класу, учнів 3-А класу і їх керівника Аллу Сергеїву.

Марина Шарма, вчитель школи №70 керівник 4-В отримує свій диплом і диплом своїх учнів.

“Різдвяний Янгол”. Станіслав Герасимов, 3-А. “В Україну прийшов Святий Миколай”. Колективна робота учнів 3 А класу школа №70 Шевченківського району міста Києва.

Сьогодні він не тільки художник, а ще й музикант. Слухайте у його виконанні «Етюд».

Грає Лауреат Всеукраїнського мистецького фестивалю “Україна – країна Здійснення Мрій”: “Щедрий Миколай-2018-2019” в номінації “Образотворче мистецтво”.

Виступив Шарма Рішаб. Концертмейстер Ірина Фесік. Школа №70.

Грає Герасимов Стас, лауреат фестивалю.

В цьому році в нашій виставці взяли участь координаційно-дослідна група «Творчі ініціативи». Це незвичайні майстрині гуртка “Фантазія” (керівник Величко Тетяна) Тетяна Ганенко, Надія Коробчук плете з бісеру чудові прикраси навмацки і гарно співає, Світлана Проніна створює неповторні квіти, маски, прикраси і пише вірші. Вітаємо з лауреатством! Запрошуємо Світлану Проніну до виступу!

Виступ Світлани Проніної.

Дипломами фестивалю нагороджуються вихованці школи мистецтв імені М.Д.Лятошинського Деснянського району міста Києва. Керівник – Сердюк Надія Михайлівна і її вихованці.

Наступні учасники – звичайнісінькі інопланетяни!

Виступ Соні Затуранової і Іванни Степанець, 4-Б. Школа №106.

 

Виступ Соні Затуранової
і Іванни Степанець, 4-Б ЗЗСО №106

Це учні школи №106 – Софія Затуранова та Іванка Степанець із 4-Б класу учениці школи №106 вигадали і виконали танок інопланетянок. Саме вони створили головне дерево саду планет, за що і отримують дипломи лауреатів фестивалю.

Учні школи №106 отримують дипломи: Затуранова Софія, Степанець Іванна, 4-Б; Хілько Назар; Жбанова Надія, Циганок Анна, 3-Р; Шкура Зоя, 1-А.

Ще один переможець представив свій Всесвіт – це Назар Хілько.

Композиція “Космічне життя”. Назар Хілько, 3-А зі співарторками Зоєю Шкурою і Марійкою Куклєвою, 1-А. Школа №106 Шевченківського району міста Києва.

Неповторністю і різноманітністю відрізняються твори Антоніни Шаталової.

Антоніна Шаталова, 2-Р біля своєї картини “Котик-космонавт”.

“Вони прилетіли до землян”. Антоніна Шаталова, 2-Р.

“Хрюша повертається”. Тоня Шаталова, 2-Р.

Наймолодша переможеця Зоя Шкура, яка подарувала глядача подорож до планети Кактусів, познайомила з собакою-космонавтом і навіть побувала в іншій галактиці, яка зображена на вашому дипломі!

"Планета Кактусів". Зоя Шкура, 1-А.

“Планета Кактусів”. Шкура Зоя, 1-А.

Активну участь в нашому фестивалі взяв 3-Р клас. Представники Надя Жбанова і Аня Циганок отримують власні дипломи і свого класу.

“Сонечко відпочиває”. Жбанова Надя і Циганок Анна, 3-Р. Школа №106 Шевченківського району.

Нагороджуємо 4-А клас і окремий диплом за художні твори отримує Марина Сав´як.

Наймолодші учасники – першокласники 106 школи:

Першокласники школи №106 отримують свої дипломи.

Комаров Максим, Матвєєва Христина, Різник Вікторія, Довгопола Олександра, Ніколаєнко Поліна, Куклєва Марія, Лупачова Анфіса, Чапля Діана, Мітькова Катя, Сікліцька Ліза, Воронова – першокласники; Олександра, Бугай Настя, Скворцова Вероніка, Щерба Соня – 2-А, Шевченко Аня – 3-А..

Першокласниці школи №106 співають пісню «День і ніч».

Першокласниці ЗЗСО №106
співають пісню “День і ніч”

Всіх нас  гостинно приймає школа №138 Шевченківського району міста Києва. Тут працюють справжні Янголи Добра. Наступна пісня саме для них. Для вас знову співає Арина Стефанович. Звучить пісня “Янголи добра”.

“Янголи Добра”.
Співая Аріна Стефанович.
ЗЗСО №106 Шевченківського р-ну міста Києва.

Запрошуємо представників 5-АВладу Єременко і Олександру Лубніну. Вони отримують диплом для класу і за особисту роботу.

Нагородження Влади Єременко, 5-А і. 5-А класу.

Класи 7 і 8 також отримують дипломи фестивалю.

Ведуча 01. Запрошуємо лауреатів фестивалю: Пухкій Дарина, Біляк Софія, Холод Софія – 4-Б;

Когут Ігор, Сущенко Борис, Василенко Іван – 3-Б.

Дипломантами стали: Сизоненко Марина, 3-Б; Козирев Андрій, Верес Марія – 2-Б; Бурковська Владислава, Вонсовська Регіна, Дідик Владислав, Захарченко Олена, Кобзар Станіслав – 2-А; Бохонько Дарина, Шкуренко Аня – 3-А; Ященко Володимир, Бондар Михайло, Явдошина Міла, Горбачова Настя – 1-Б; Максимчук Дарина, Ячменьова Марія, Попова Поліна, Касьян Марія, Ярмак Ангеліна, Бурсук Олеся, Панасенко Богдана, Максютіна Світлана – 1-А.

Дипломами учасників нагороджуються: Вінник Софія, Гілунг Еліна, Гомберг Олександра – 3-Б; Носенко Божена, Войцехівський 3-Б; Носенко Божена, Войцехівський Назар, Морозов Владислав, Старик Варвара, Сухомлінова Ярослава, Давіденко Олександра, Явдошина Лада – 2-Б; Діжинська Маряна, Шевчук Євген, Максютіна Люба – 2-А; Міхно Аня, Підлісна Ангеліна – 3-А; Діжинський Ісмаїл, Вєтров Віталій, Юнак Костянтин, Руда Єва, Заяць-Баркар Аліса; Дубіна Ілля, 4-А.

Нагороджується гурток образотворчого мистецтва школи №138 за участь в акції “Дякуємо захиснику!”. Діти гуртка доповнили листівками з поросятками в погонах листи воїнам АТО на фронт на Новий рік. Керівник Анна Якубовська.

Велика і дружня родина 138 школи бажає всім щастя. А що таке Щастя знають наші діти!

Пісня «Що таке Щастя?». Співають учні школи №138 Шевченківського району міста Києва.

“Золоте та срібне пір’ячки. Новорічно-різдвяні гуляння”. Школа №138 Шевченківського району міста Києва.

Новорічно-різдвяна виставка “Щедрий Миколай-2018-2019”

Share This:

Акція “Дякуємо захиснику!”

19 грудня 2018 року о 14.00 проводиться акція “Дякуємо захиснику!” за участю шкіл Шевченківського району і школи мистецтв ім. М.Д.Леонтовича, митців, волонтерів, представників громадських організацій, організацій-партнерів. Відбудеться урочиста передача новорічно-різдвяних подарунків захисникам України на фронт для гарного настрою і підняття бойового духу бійців.

Акція відбудеться в рамках Всеукраїнського мистецького фестивалю «Україна – країна Здійснення Мрій: Щедрий Миколай-2018» (зимова версія, перший захід).

До побачення, Старий 2018 рік! Щіро дякуємо Тобі!))

Нагадуємо, що цей фестиваль є одночасно Всеукраїнським, фестивалем Шевченківського району і спеціалізованої школи №138 з поглибленим вивченням предметів природничого циклу.

Серед подарунків: банери “Новітній Козацький прапор”, “Богородиця з Іісусом” художниці із Ржищева Віри Вертиленко, з гарними побажаннями до свят, Підкови на Щастя”, зліплені учнями, листівки і малюнки від дітей, вірші в подарунках від сучасних поетів, книги від видавництва “Криниця”, малюнки Жоржа Шанаєва, солодощі та інше.

“Богородиця”. Віра Вертиленко.

“Новітній Козацький прапор”.

Учасники акції  знову зустрінуться з автором-виконавцем, волонтером Юрієм Поляковим.

Волонтер Юрій Поляков, автор-виконавець.

Share This:

Мрії між морем і небом – родом із дитинства

Грінівській вітальнє 15 років

17 листопада 2018 року Грінівська вітальня відсвяткувала 15-річчя. Ми привітали наших партнерів урочистим відкриттям виставки дипломантів Всеукраїнського конкурсу «Нові імена України»-2018 – композиціями спеціалізованих шкіл №138 «Кораблі дитячих Мрій» і №106 – «Мій Всесвіт чарівний».

Дипломи Всеукраїнського конкурсу “Нові імена України”-2018.

«Мій Всесвіт чарівний».

“Кораблі дитячих Мрій”.

Літературно-музичну композицію «Мрії між морем і небом – родом із дитинства» виконали Наталія Веселицька, педагог-організатор спеціалізованої школи №138 з поглибленим вивчення предметів природничого циклу, керівник студії образотворчого мистецтва «Краплинки» шкіл №138 і 106, автор проекту «Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій», директор Центру духовного розвитку та творчої ініціативи «Гармонія» і Олександр Тарасов, БФ «За покликом серця».

Літературно-музичну композицію Наталія Веселицька присвятила  пам’яті батька Руденко Віктора Павловича, який своє життя присвятив будівництву міста Краматорська Донецької області. Це місто зараз є центром області замість окупованого Донецька. Саме сьогодні, 19 листопада, виконується вісім років, як він пішов з земного життя.

«Життя як молитва, або «вічний» Перший заступник» – нарис Наталії Веселицької, присвячений плідному життю батька, Руденка Віктора Павловича, – патріота міста Краматорська, який самовіддано трудився на благо міста Першим заступником впродовж більш двох десятків років. З його ім’ям пов’язана ціла епоха розвитку цього міста.
Але найголовніше – він був і у владі, і вже на заслуженому відпочинку простим у спілкуванні, уважно відносився до людей, допомагав їм у вирішенні різних проблем. Його особисті якості – відвертість, чесність, порядність, скромність, професіоналізм, відданість справі, висока відповідальність, заслужили щиру пошану всіх, хто з ним спілкувався.
Його праця була оцінена високими нагородами: орденом «Знак Пошани», медалями «За доблесну працю», «За трудові заслуги», «Ветеран праці». І, нарешті, надано звання «Почесний громадянин міста Краматорськ».

Роліки про тата
“Життя як молитва, або “вічний” перший заступник”

https://www.youtube.com/watch?v=Q4KjBIotskg

https://www.youtube.com/watch?v=XFYfg_51K20&feature=youtu.be

https://www.youtube.com/watch?v=Y6vyT8JnWqg&feature=youtu.be

“Книга про тата починається віршем “Эпоха созидателей” – розповіла Наталія Веселицька.

Эпоха  созидателей

                                          Логвиненко В. И.

Это книга – подарок из Вечности.
Это гимн – Красоте, Человечности.
Это – Песня эпохи минувшей,
Всем сознанием в небо рванувшей.
 
Город рос, как Мечты расцветают.
Ты не веришь? Такое бывает!
По земле мы ходить разучились,
Потому что в полёты включились.
 
Ведь эпохой сердец-созидателей
Развернулось к нам время предателей.
Той истории горькие гроздья
Застывают на лютом морозе.
 
Видишь? «Оттепель» «снег» растопила,
Гроздья горькие сладкими стали.
И в фундамент истории прошлого
Тесно лягут все люди хорошие.

«Питання, якими опікувався тато, – продовжила Наталія Веселицька – були промисловість міста і комунальне господарство, але до нього неодноразово зверталися за допомогою митці. Кому допоміг видати книгу, кому надали потрібний для виставки або концерту зал.

Подарунок батьку від поета Леоніда Горового з підписом вдячності.

В Краматорську заснували медаль імені земляка Леоніда Бикова «За сприяння розвитку культури». Мій батько її отримав за рішенням колегії відділу культури м. Краматорська від 12 грудня 2003 року.

Першу допомогу і підтримку своєї творчості я отримала саме від батьків. Тато привів мене до головного художника міста на той час Івана Базилевського

Спогади Івана Базилевського

Иван Базилевский, художник.
“Для меня Виктор Павлович был и остаётся человеком самой, до удивительного, просветлённой и доброжелательной душой, не смотря на далеко непростой период того времени и при такой его ответственной должности. Внутреннее состояние таких людей необъяснимо. Они, как мне кажется, – словно энергия в материальном мире, и, этим, всё сказано.”

і в художню школу, потім привіз до Києва поступати Київський художньо-промисловий технікум, який зараз називається інститут художньо-промислового мистецтва та дизайну ім. Бойчука. Мати, вчитель російської мови і літератури, людина дуже творча і обдарована – до музичної школи і літератури. Вдячна я своїм батька за допомогу у виборі життєвого шляху».

Книга “Українські письменники Краматорська”, довідник-антологія, видана у Слав’янська у 2014 році.

Із книги “Українські письменники Краматорська”, довідник-антологія, Наталія Веселицька прочитала вірш “Батьківська Любов”:

 На що я здатна – світ побачив.
Здивовані? Чудова вдача!
Тримаю квітку у руці –
То мого щастя промінці!

Отримала від батька силу,
Любов Його мене зростила,
Його Любов мене тримала,
У Небо крильця відкривала!

Майбутнє, справді, світлом стало –
Я в Небо радісно злітала,
Натхнення, щастя дарувала,
Душею Простір обіймала!

Мій батько щирий до людей.
Його душа – то світ ідей.
Його душа  в мені бринить,
В Його Любові – кожна мить!

На вечорі виступив голова Асоціації художників чорнобильців членів Національної Спілки художників України Юрій Дрюченко – співавтор герба та прапора Києва, логотипу та прапора Народного Руху України. В своєму слові він привітав дипломантів конкурсу та розповів про етапи його проведення. Відзначаючи нагальну необхідність мистецького виховання учнів, розказав про відкриття арт-галереї «Місто майстрів країни Здійснення Мрій» та про діяльність постійно діючої виставки в Національному центрі радіології в України.

Нас підтримала своїм натхненним виступом Ольга Джуваго-Коробань.

Інші гості теж привітали Грінівську вітальню зі святом: художник Гуко (Борис Кононенко),

бард Юрій Рибін

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

письменник Войцеховський,

Жорж Шанаєв

дует “Відрада”

та інші.

Ще раз – зі святом! – наші партнери і друзі! Многая літа!

Фото-відео зйомку вели:
Дар’я, Багіра молодша, проект “Пізнаємо світ разом”,

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Юрій Дрюченко, Наталія Веселицька, Алла Дубенюк.

Share This:

Ластик пішов до дітей

“Малюк дракончик Ластик в квітах”. Картина Наталії Веселицької.

7 і 8 червня 2018 року малюк дракончик Ластик виступав для дітей шкільного дитячого табору спеціалізованої школи I-III ступеню №106 з поглибленим вивченням іноземних мов: розповідав про свою країну “Небувалих звірів”, яку ще називають “Країною Здійснення Мрій”, про своїх друзів разом з Наталією Веселицькою, автором казки “Пригоди малюка дракончика Ластика та його друзів із країни Небувалих звірів” і проекту “Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій”, координатором проекту Іриною Дживаго.

Continue reading

Share This:

Теми дня – родина, щастя й надія

«Україні потрібне мейнстрімне кіно, яке сформує глядацьку аудиторію українських фільмів. І більше кіно для сімейного перегляду, бо у дітей нема грошей, – сказав на зйомках художнього фільму «Груднева казка, або Пригоди С. Миколая»  голова Держкіно Пилип Іллєнко

На зйомках вищеозначеного фільму на території Національного музею архітектури та побуту України Пирогово ми побачили Машу Єфросиніну та Василя Вірастюка.  Так, ці зірки грають у яскравій cімейній комедії Семена Горова, який створюється компанією «Big Hand Films» за підтримки Держкіно. А ще у фільмі з’явиться зірка української музичної сцени та лідер гурту O.Torvald Євген Галич. Спеціально для «Грудневої казки…» Євген написав нову пісню, яка стане саундтреком фільму.

Художній повнометражний фільм розрахований на сімейну аудиторію. Продюсером фільму є Марія Каель, автором сценарію – Антон Базелінський. Проект фільму став одним із переможців Десятого конкурсного відбору Державного Агентства України з питань кіно та отримав державне фінансування на виробництво стрічки.

«Груднева казка…» – це історія про дорослішання, про віру в казку, про те, що дива можуть зробити життя кращим, подарувати радість, дружбу і кохання. Стрічка розповідатиме про пригоди другокласника Артема, чия сім’я щойно переїхала з великого міста до будинку у Карпатах. До Артема напередодні Дня Святого Миколая несподівано з’являється сам Миколай. Насправді це крадій у костюмі чарівника. Хлопчику разом з сестрою-підлітком і місцевою дітворою доводиться проявити згуртованість, сміливість і винахідливість, аби перемогти злодія і врятувати справжнього Святого.

Батьків головного героя зіграють популярна українська ведуча й акторка Маша Єфросиніна та польський актор Пшемислав Циприяньські (Przemyslaw Cypryański). Український силач, володар титулів «Найсильніша людина України» та «Найсильніша людина світу» Василь Вірастюк спробує себе у незвичній для себе ролі. Йому доведеться перевтілитися в головного антагоніста – злодія, який замаскувався костюмом дитячого покровителя.

«Я граю злодія, але доброго. Мені довелося навчитися фокусів. Своїх дітей я ними не сильно здивував (вони переглядають лайфхаки у мережі і знають все детально), але дорослі друзі не перестають дивуватися, коли показую їм фокуси», – повідомив Василь Вірастюк.

«Нашим дітям давно потрібен український супергерой. Наш С. Миколай – справжній прототип сучасного супергероя, який творить дива, вселяє віру, надію та поєднує серця», – переконана Маша Єфросиніна. – Моя героїня одержима своїми дітьми. Але лінія фільму не про це, а про взаємини з її чоловіком.

Це повний метр мій перший, комедія перша. Я граю маму сім’ї Василенко, яка працює в модному виданні. І все б нічого, якби тато не був айтишником, який створює комп’ютерні ігри. Але його ігри не купують, нема на що утримувати сім’ю в столиці, і він відправляє жити її в будинок бабусі в Закарпатті.

Я на пробах грала свою реакцію, у героїні є фраза: «Ти псуєш моє життя!» Режисер говорив, що я партнера знищую, а треба це говорити з любов’ю. Так що в плані емоційних проявів моя героїня спокійніше за мене. А коли мені сказали уявити як мене витягли з Києва теплого і відправили жити в карпатське село в будинок, де немає опалення, води, електрики, і я зобразила істерику, то режисер сказав про перебір, мовляв, це ти зіграла себе, а тепер давай все ж знову з любов’ю».

Режисер фільму – Семен Горов. Семен є режисером-постановником популярних новорічних телефільмів: «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Попелюшка», «Сорочинський ярмарок», «Пригоди Вєрки Сердючки», «Зоряні канікули», «Червона шапочка» та інших.

Основні місця знімань розташовані на Прикарпатті. Їх обирали відповідно до сюжету – з чарівною атмосферою і красивою природою.

«Маша Єфросиніна грає маму головного героя, а тата його грає актор з Польщі. І прикольно, як вони спілкуються на майданчику, як ми перекладаємо вже актору з Польщі на українську мову, що, звичайно, дуже складно для нього, але він молодець, говорить майже як українець.

У нас був великий кастинг на головну роль злодія, це повинна була бути велика людина, з виразною зовнішністю, і Василь підійшов нам, у нас було багато проб, репетицій, але він довів, що зможе це зіграти. Він дуже сильна людина і духом, і тілом, дуже інтелігентна, і непоганий актор. Його люблять діти, і трошки побоюються, бо він може сказати їм «стояти», «мовчати», і вони його слухають, але в його очах все рівно видно, що він любить дітей, людей, і весь світ. А з Машею я знайомий дуже давно, і завжди хотів з нею попрацювати як з актрисою, вийшла нагода. Вона красива, грає модного блогера, і в неї багато шанувальників. Вона вчить українську мову, вивчила сценарій, дуже велику роботу зробила.

Ми вже тут відзняли каток, це озеро, яке ми морозили, 5 днів ми ночами розгрібали його, заливали водою, брали гарячу воду з ковдрами, якими з гарячою водою проходили його, аби лід був гладким, щоб дітки могли кататися.

У кожній країні Святий Миколай виглядає по-різному. Тому ми хотіли створити свій образ, так, як ми його собі уявляємо, що він сучасний, живе з нами в один час, їздить на сучасному снігоході, звичайно, казковому, який може літати в небі.»

Голова Держкіно Пилип Іллєнко зазначив: «Шістдесят  відсотків складених в це кіно коштів державні. Але я хотів би відмітити, що, в принципі, подібні фільми для дитячої аудиторії повинні були фінансуватися до 100 відсотків згідно чинного законодавства, але наші продюсери, які знімають це кіно, пішли не простим шляхом, взявши всі гроші в державі, а залишили власні кошти – приватних інвесторів, як з України, так з-за її меж. І це говорить про те, що в нас зростає кіноіндустрія, що в кіно починають вірити приватні інвестори, які готові інвестувати кошти.

Взагалі нам потрібно більше кіно саме для сімейного перегляду, тому що, як відомо, у дітей нема грошей. Гроші є в батьків, і діти самі, принаймні до підліткового віку, не ходять в кіно. Рішення про перегляд фільму ухвалюють батьки, і вони разом з дітьми дивляться це кіно. І треба аби їм теж було цікаво. Тобто бачимо найскладніший жанр, коли режисеру треба поставити себе на місце дитини, які якісь речі сприймають зовсім по-іншому. На цьому будується весь гумор таких фільмів, якщо візьмемо аналоги американські, то вони вміють покласти в такі фільми жарти, які, м’яко кажучи, виглядають дорослими, але діти не бачать в них сексуального підтексту, якихось ілюзій. Закладати подвійні прочитання – це досить складна задача і автора сценарію, і режисера, і для всіх, хто над цим працює.

Україні потрібне зараз мейнстрімне кіно, яке сформує глядацьку аудиторію саме українських фільмів. Ми звільнили український окупаційний простір від окупації російським продуктом, і сьогодні маємо заповнити його власним, для чого є всі підстави, тому що людям хочеться дивитися ментально близький контент, тобто кіно про себе, особливо це пов´язано з гумором, який не імпортується і не експортується.

У будь-який час, навіть такий важкий, як зараз, сміх і гарний настрій є невід´ємною частиною нашого життя. Сьогодні як ніколи, думаю, потрібні людям родина, посмішки, щастя, і саме головне, надія».

Прокат фільму запланований на 13 грудня 2018, напередодні Дня Святого Миколая.

Світлана СОКОЛОВА
Фото надані прес-службою компанії Big Hand Films,
з офіційної фейсбук-сторінки П. Іллєнка

Фотогалерея

Share This:

У жіночий день дівчат посвятили в княгині

У «Парку Київська Русь» 8 березня згадали мудрих, і сильних духом жінок давнини, привітали жінок сучасних, та пообіцяли у травні-червні подивувати мюзиклом.

Хлібосільна зустріч. Фото Наталії Веселицької.

До свята 8 березня «Парк Київська Русь» підготував розважальну програму. Організатори влаштували жіноче свято, бо переконані, що символічно його проводити у Парку, адже на наших теренах жінок шанували з давнини. Жінки Київської Русі були грамотними, з їхньою думкою рахувались, до їхніх порад прислухались. Княгиня Ольга мудро керувала державою протягом кількох десятиліть, впровадила багато корисних реформ, дочка Ярослава Мудрого Анна стала дружиною французького короля, а онука Ярослава, княжна Янка, відкрила першу в Києві школу для дівчаток і їздила з дипломатичною місією у Візантію.

Оголошення указу князя. Фото Наталії Веселицької.

Найбільш урочистим моментом святкування стало посвячення представниць прекрасної статі різного віку у княгині. Княжий титул змогли отримати усі бажаючі, пройшовши відповідний ритуал.

Посвята в княжни Наталії Веселицької. Фото Світлани Соколової.

Урочисту програму розпочав яскравий вихід кінної лави з князівськими прапорами.

Вихід кінної лави з князівськими прапорами. Фото Наталії Веселицької.

Закоханих і тих, хто шукає другу половинку, запросили в «Карету кохання», пообіцявши їм, що всі, хто пройде через неї, зміцнять свої почуття, або ж найближчим часом знайдуть свою долю.

Гості стали свідками виходу «Принца на білому коні» та сфотографувалися поруч з героями програми. Безперечно, таким принцем став президент «Парку Київська Русь» Володимир Янченко. Перед тим, як він сидячи верхи на розкішному породистому скакуні, привітав жінок, які завітали на свято, ми, перебуваючи під незабутніми враженнями від відвідання цього унікального осередку відтворення історії, розпитали про найближчі події в Парку.

Безперечно, таким принцем став президент «Парку Київська Русь» Володимир Янченко. Фото Наталії Веселицької.

«Ми вже десь в кінці травня – у червні робимо пілотний проект. Буде мюзикл! Поки робоча його назва: «Слово про річку Калка». Це буде вечірня програма, немов театр, ми зараз сценарій пишемо, музику, і, думаю, здивуємо людей мюзиклом на амфітеатрі Ярославовім, який теж запустимо, з кількістю посадкових місць для понад 1,5 тисячі осіб. Подивимося, наскільки наші гості хочуть дивитися мюзикли. Звичайно, в цьому є частка ризику, але, думаю, все одно знайдуться гурмани!

А найближчим часом відсвяткуємо Пасху і в кінці квітня проведемо фестиваль кінно-трюкового мистецтва «Кентаври». Кращі колективи кіннотників, тобто людей, які вміють працювати з кіньми, зберуться тут, буде діток дуже багато. І ми проводимо у них змагання, – всілякі трюки. Ці ж люди, коли виростають, і в кіно знімаються. Учасниками всіх сцен з кіньми, які ви бачите у кіно, є, власне кажучи, ці спортсмени, які у нас раз на рік, навіть два рази на рік, проводять тренування, показові виступи, дуже видовищні та вражаючі».

Відвідувачі побачили дійство «Парад княгинь». Видатні жінки нашої історії та міфології – Лада, Либідь, княгиня Ольга та Рогнеда, королева Анна Ярославна та Василиса Микулишна в обладунках – у всій красі з´явилися перед відвідувачами Древнього Києва.

«Парад княгинь». Фото Наталії Веселицької.

Виступ кінного театру за участю дівчат показав, що жінки можуть стати не менш граційними й смілими наїзницями, аніж хлопці: https://www.youtube.com/watch?v=mKcDQA7oHro&feature=youtu.be

Гості Древнього Києва відчули себе жителями Древнього Києва, долучившись до цікавих розваг та ремесел. Катались верхи на конях або в кареті, літали на канатному спуску «Політайло» та приміряли княжі наряди. Помірялися творчими силами у поетичному та танцювальному конкурсах.

На території працювали музеї та експозиції кораблебудування, середньовічного катування та облогової техніки. Діяла Василівська церква.

Василівська церква. Фото Наталії Веселицької.

На шляху до одного з музеїв ми зустріли сім´ю Гельон у костюмах стародавніх персонажів. Відвідувачі Парку розповіли: «Ми приїхали з Білорусі. Любимо приїжджати на Україну та відвідувати різні заходи. Дуже сподобалося, що тут під. відкритим небом свято проходить. Ми вже на кониках покаталися, будемо зараз з лука стріляти. Одяглися в національний одяг різних народів, – хана Батия, дружини хана, княгині, яка разом з дівчинкою представляє жителів Київської Русі.

Хан Батий з дружиною.

У Білорусі, наскільки мені відомо, такої масштабної будови дерев’яної немає. Ця споруда зроблена, як нам сказали, без єдиного цвяха, занесена в книгу рекордів України (йдеться про фіксацію в реєстрі рекорду України під назвою «Найдовша реконструйована дерев’яна оборонна стіна», – Авт.). Тому це дуже цікаво, пізнавально. Підемо музеї відвідувати , штурмом братимемо. Якщо не відкриті, то будемо просити відкрити. І, звісно, розповідатимемо про таке чудесне місце на батьківщині».

Родина Гельон із Бєлорусії.

Древній Київ у «Парку Київська Русь» розташований в 45 хвилинах їзди від Києва сучасного – у селі Копачів, Обухівський район, Київська область. Курсують Маршрутки з Києва від метро «Видубичі». Завітайте!

Світлана СОКОЛОВА
Фото Наталії ВЕСЕЛИЦЬКОЇ та авторки

Фотогалерея

Share This:

Музичні шедеври

https://concert.ua/ru/eventpage/shedevry-kollekcii-razumovskih

Share This: