Молюся фарбами душі

Презентації виставки робіт
художниці Віри Вертиленко
Український фонд культури імені Бориса Олійника – 14.08.2018 – 16.00

14 серпня – свято Медового Спасу – день відкриття виставки “Молюся фарбами душі” Віри Вертиленко.

Художниця Віра Вертиленко в день відкриття виставки “Молюся фарбами душі” в Українському фонді імені Бориса Олійника. 14 серпня 2018 року.

Мистецтво є тією силою, яка кожного дня рятує світ, надихає його, підіймає, робить сильним і гармонійним. А якщо воно помножено на віру Богу, то така краса НЕПЕРЕБОРНА. Віра Вертиленко є саме таким художником. Виставка її творів відкрилася 14 серпня 2018 року в свято Медового Спасу в Українському фонді культури імені Бориса Олійника.

Прес-анонс відкриття.

Ведуча Людмила Леляк, головний спеціаліст РМВКТ, представляє художницю Віру Вертиленко гостям урочистого відкриття.

ВЕДУЧА: Доброго дня, шановні друзі, Києве! Вас вітає місто Ржищів! Наша маленька Батьківщина – Ржищів, скромне і тихе містечко. Воно завжди славилося своїми чудовими краєвидами дніпровських берегів, цілющими джерелами, культурними та історичними пам’ятками, що робить Ржищів привабливим для відпочинку та туризму. Край  трипільської культури що був заселений людьми з високим рівнем культури ще 5000 тисяч років тому!

Місто росте, стає ошатним, його візитна картка сквер Трипільської культури і знаменитий Трипільський бінокль перший пам’ятник до 110-ї річниці відкриття Трипільської культури, автор Анатолій Гайдамака, лауреат Шевченківської премії, діє Ржищівський археолого-краєзнавчий музей в якому щорічно в липні проводиться обласний пленер художників України, Ржищівський музей образотворчого мистецтва імені Івана – Валентина Зодорожного – Лауреата Шевченківської премії, який народився у Ржищеві.

З 2003 року щороку в місті проводиться обласний фольклорно- етнографічний та археологічний фестиваль “Ржищівський вінок”, в рамках якого проходять науково-практичні та ознайомчі семінари, дослідження з  археології, відбуваються виставки-ярмарки творів народних майстрів і художників та огляд фольклорно-етнографічних колективів області. Завершує свято дійство, занурене в магію чарівної Купальської ночі.    

Ржищів пишається своїми талановитми людьми. Це рідна земля російської письменниці-романістки О. Ган, письменника М. Шмушкевича, класика сучасного українського поетичного слова Ліни Костенко, письменника Петра Гуріненка, видатних художників Володимира Сидорука, Олексія Горбенка. Ржищівщина завжди притягувала до себе людей талановитих, творчих. Одна з них – Віра Григорівна ВЕРТИЛЕНКО.

Вірш «Ржищів» 

Сьогодні незвичайний, знаковий день, благословенний Богом. В цей день Православна Церква відзначає відразу три значущих події духовної історії: Винесення животворящого Хреста Господнього, Перший Спас, або – Святкування Всемилостивому Спасу і Пресвятій Богородиці, та пам’ять ветхозавітних мучеників за віру Маккавеїв.

Тож не випадково, що саме в цей день ми запросили вас у чарівний світ на виставку картин створений майстром пензля талановитою і самобутньою художницею  Вірою ВЕРТИЛЕНКО «Молюся фарбами душі», що відбувається за підтримки Українського фонду культури імені Бориса Олійника, Центру духовного розвитку та творчої ініціативи «Гармонія», Виконавчого комітету Ржищівської міської ради та Фонду Руслана Кузьменка.

Віра Григорівна  народилася у 1958 році на Ворошиловградщині.  Коли їй виповнилося 4 рочки сім’я преїхала в Ржищів. Школа, одруження, робота, народження двох синочків, будівництво власного будинку – весь час в напруженому ритмі життя. А потім – тяжка хвороба, операція і клінічна смерть де побачила видіння: світлий образ Спасителя, який  простяг  їй руку і вивів з темного тунелю. Відтоді в собі відчула дар Божий і прийняла його, як Благословення Боже, оте нереалізоване творче начало і розуміння того, що треба втілити свою творчість  фарбами та олівцем на полотні.

Ти донька, мати, господиня,
Посланник Бога, ти – майстриня.
Ти – гордість рідної землі
Малюєш фарбами душі.

Виступ художниці Віри Вертиленко на урочистому відкритті виставки “Молюся фарбами душі”. Праворуч Валерій Козловський – керівник проекту «Молюся фарбами душі».

Віра ВЕРТИЛЕНКО не фахова художниця і за пензель вона взялася вперше у п’ятдесят два роки. Нинішня її експозиція демонструє творче кредо майстрині. Значну основу її праць займає іконопис. Вона зробила низку яскравих портретних витворів ікон з якими ви сьогодні ознайомитесь, що роблять нас доступнішими до великого таїнства Всевишнього Прощення, пізнання Істини і самих себе.  Адже ікона – це більше, ніж мистецтво, бо іконописець повинен написати позамежний світ, використовуючи окремі символічні знаки. Другий напрямок Віра Григорівна представляє у жанрах живопису і графіки. Це, власне, відображення світу, що нас оточує, світу, за який і твориться молитва художниці: колоритні пейзажі рідного краю, його люди, родина, свіжий подих квітів, сповнених прагнення життя…

Протягом останніх двох років відбулись персональні виставки художниці “Коли пишу ікони, то спілкуюся з Богом” в Ржищеві у МБК, в музеї Задорожного, на Обласному фестивалі «Ржищівський вінок».

Приємно бачити, що на відкриття виставки завітали почесні гості:

  • Крістіна Іванівна Чорненька, виконуюча обов’язки міського голови м.Ржищів;
  • Руслан Олександрович Кузьменко, депутат Київської обласної ради;
  • Олександр Данилович Бакуменко, академік, голова правління Українського фонду культури імені Бориса Олійника;
  • Наталія Веселицька, директор Центру духовного розвитку та творчої ініціативи «Гармонія»;
  • Валерій Анатолійович Козловський, керівник проекту «Молюся фарбами душі»;
  • Леонід Іванович Андрієвський, народний художник України, Лауреат Шевченківської премії, заступник голови Українського фонду культури імені Бориса Олійника;
  • Євген Петрович Гула, професор Київського Національного університету технологій і дизайну;
  • Юрій Петрович Дрюченко, голова Асоціації художників чорнобильців національної спілки художників України;
  • Рідні та друзі художниці.

Хтось творить красу словом, хтось – звуком, а хтось – кольорами. Радість, яку дають нам картини – це радість участі разом з художником в тому процесі пізнання світу, який ми називаємо мистецтвом. Для людини – художника найголовніше бути самим собою, жити тим, що твориш, любити і знати те, що відображаєш і з любов’ю нести все це до людей. Сьогодні ми глибоко вдячні Вірі Григорівні за її неоціненну працю, глибокий талант художника, щиру дбайливість за духовність, церкву, за те, що своїм вмінням,через свої картини, ікони засіває у душах людей, зокрема дітей, молоді, доброту, віру, надію, любов, мир і злагоду.

Валерій Козловський, керівник проекту «Молюся фарбами душі» вітає присутніх і запрошує до вітального слова гостей.

ВИСТУПИ гостей.

Вітальне слово депутата Київської обласної ради Руслана Кузьменка.

Леонід Андрієвський, народний художник України, Лауреат Шевченківської премії, заступник голови Українського фонду культури імені Бориса Олійника, вітає присутніх з відкриттям знакової виставки.

Вітання Євгена Гули, професора Київського Національного університету технологій і дизайну.

Художниця Віра Вертиленко і Юрій Дрюченко, голова Асоціації художників чорнобильців Національної спілки художників України.

Вітання від Наталії Веселицької.

Мій Всесвіт чарівний та рідний!
І Простір злітає назустріч.
Любов моя Небу відкрита –
У справжній свій дім повернуся.

Нехай мені вітер ласкаво
Та ніжно ворушить волосся.
Хай Небо погляне з Любов’ю!
Життя, наче Пісня, – вдалося.

Співаю Гармонію Світу –
Це Правда Буття безперечна!
Я мрію про Щастя та Світло
І хочеться жить – безкинечно!

(автор Н. Веселицька, переклад А. Андрієвська)

Виступ поетеси Валентини Козак.

Привітання від близьких художниці.

Шановні друзі, мабуть усі ви відчуваєте, що від усіх полотен мисткині віє доброю, позитивною енергетикою, якимось магнетизмом, вони притягують душу і погляд.

Віро Григорівно, розкажіть нам про себе та свою творчість.

Виступ майстрині.


Віра Григорівна,  прагне сонцем на світі жити. Друзів у неї багато через те, що вона – людина світлої душі, що притягує, як магнітик, хвилює своєю простотою, безмежною любов’ю до природи, до людей, до життя.

Люблю я всіх і хочу обігріти
Людей, яким нелегко у житті.
Люблю життя і хочу далі жити,
Щоб не схибнутись ніде в путі!

Душа людини – це субстанція, що потребує  особливого характеру. ЇЇ не наситити м’ясом, не приколисати добрим вином. Душевну спрагу може вгамувати високе слово, музика, художні шедеври. Таким цілющим нектаром для наших душ є картини Віри Григорівни.

Дякуємо вам, Віро Григорівно, за ваше мистецтво, за надану можливість зануритись в світ прекрасного.

Наша зустріч підходить до завершення. Але ця виставка буде функціонувати до 25 серпня. Тож запрошуємо усіх бажаючих до ознайомлення з творчістю художниці Віри Григорівни Вертиленко. Прошу інформувати своїх знайомих, організовувати екскурсії для дітей та молоді.
В цей день відбуваються проводи літа – селяни зустрічають осінь, а в Православна  Церквах освячують мед і квіти. Вранці ми побували в нашій Троїцькій церкві та привезли дари природи, що благословив Господь на нашій ржищівській землі. Пригощайтеся  та  об’єднаймо найщиріші побажання на подальшу творчу працю Вірі Григорівни  з побажанням не зупинятися на досягнутому, розвивати свій талант, писати натхненно, з радістю в очах і Божою іскрою, яка палає  у її серці.   І на її честь ми спільно виконаємо традиційне українське «Многая літа».

Леляк Л.П., головний спеціаліст РМВКТ,                                                                                                 автор сценарію, ведуча

Фото: Євгена Гули, Юрія Дрюченка, Наталії Веселицької

 

 

Share This:

14.12.2017. Третя виставка “Єдині та Незалежні: міст ЄДНАНННЯ”

Прес-ананс

14 грудня 2017 року відбудеться урочисте відкриття третьої Міжнародної виставки “Єдині та Незалежні: міст ЄДНАННЯ”, присвяченої дням республіки Македонія в Україні до Дня ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС в Національному науковому центрі радіаційної медицини НАМН України.

У виставці беруть участь відомі і видатні художники сучасності. Найвідоміший з них – Микола Шелест, Заслужений діяч мистецтв України і Польщі.

Микола Шелест, заслужений діяч мистецтв України і Республіки Польща. «Билjана платно белеше» («Біліана вибілювала полотно» – укр.)

Наводимо посилання на урочисте відкриття виставки в Українському фонді культури:

ЄДИНІ ТА НЕЗАЛЕЖНІ. Виставку Українських художників присвячено Дню Незалежності Республіки Македонія

У складі розгорнутої експозиції розміщені твори, які було створено у 1986 році з зоні відчуження:

– портрети чорнобильців, шість з восьми портретованих віддали своє життя, рятуючи людство (автор Ю. Дрюченко),

Юрій Дрюченко в виставковому залі після монтажу виставки. 2017.

Юрій Дрюченко зліва на бтері після поїздки в м. Прип’ять. червень, 1986.

– палаючий четвертий енергоблок (автор О. Бреус):

Олексій Бреус. «Погибель Чорнобильського Титаніка». Холст, акріл, 2008.

Олексій Бреус. “Явлення”. Частина 1 із циклу “Євангеліє від Чорнобилю”. Холст, акріл, 2006. Перехід на оповідання “Остання кнопка”. Натисніть на малюнок.

– перший пам’ятний знак в світі, присвячений трагедії в Фукусімі (автор А. Гайдамака):

Фукусіма. Перехід на сторінку “Фукусіма”. Натисніть на малюнок.

– м. Чорнобиль, фото меморіалу, присвяченого загиблим селам Чорнобильської зони (автор А. Гайдамака).

“Янгол-Охоронець”. Проект Анатолія Гайдамаки.

Проект “Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій” представляє цього разу “Новітній Козацький прапор України”, який символізує силу і непереможність України.

“Новітній Козацький прапор” проекту “Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій”.

До створення прапору долучилися учні спеціалізованих шкіл №138 і 106 I-III степенів Шевченківського району міста Києва, бійці АТО із Центрального київського військового госпіталю, митці, вчителі образотворчого мистецтва, мистецтва, музики, педагоги-організатори Шевченківського району міста Києва.

“Козак” Жоржа Шанаєва. Глина.

Наприклад, на “Новітньому Козацькому прапорі України” ви можете знайти медальйон чорнобильця-ліквідатора Жоржа Шанаєва, який долучився до його створення.

Share This:

Візит консула Республіки Македонія на виставку “Єдині та Незалежні”

Український фонд культури
“Золота зала”

Консул Республіки Македонія в Україні Столе Змейкоскі привітав зверненням учасників і гостей Міжнародного проекту “Єдині та Незалежні“.

Консул Республіки Македонія в Україні Столе Змейкоскі спілкується з Головою Українського фонду культури Олександром Бакуменко.

Звернення консула Республіка Македонія

Дипломат оглянув виставку і був приємно здивований художньою якістю робіт видатних і відомих художників України та унікальним проектом “Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій” (автор-керівник проекту Наталія Веселицька).

ЄДИНІ ТА НЕЗАЛЕЖНІ. Виставку відкрито!

gallery wordpress plugin

Share This:

Картини виставки “Єдині і Незалежні”

В центрі: “Очі Бога”, “Україна – країна Здійснення Мрій”. Наталія Веселицька. Зліва і праворуч: із серії “Матриці землі”. Ірина Дживаго.

Share This:

ЄДИНІ ТА НЕЗАЛЕЖНІ. Виставку відкрито!

Святкування дня Незалежності республіки Македонія

21 вересня 2017 року урочисто відкрилася виставка «ЄДИНІ ТА НЕЗАЛЕЖНІ», присвячену дню Незалежності Македонії (Куратор проекту – заступник Голови правління Українського фонду культури Валерій Козловський).

У виставці беруть участь українські художники:

Антоніна АДАМЧУК, Наталія ВЕСЕЛИЦЬКА, автор проекту «Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій», Ірина Дживаго, координатор проекту «Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій», Інга ГЛАДКИХ, професор Київського національного університету технологій і дизайну Євген ГУЛА, Тетяна ДІДЕНКО, Голова Асоціації художників-чорнобильців, членів Національної спілки художників України Юрій ДРЮЧЕНКО, заслужений художник України Микола НЕЧВОГЛОД, заслужений діяч мистецтв України Юрій ПШЕНИЧНИЙ, Юрій ШЕВЧЕНКО, заслужений діяч мистецтв України і Республіки Польща Микола ШЕЛЕСТ.

Разом з картинами: пейзажами, архітектурними будівлями Македонії, написаними відомими і видатними художниками, представлено композиції дитячого проекту «Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій» (автор Наталія Веселицька).

Афіша-посилання на прес-анонс виставки.

Виставка і урочистості об’єднали на основі культури Україну і Македонію, представників культури і освіти, дітей і дорослих.

Учасники і гості виставки “Єдині та Незалежні”, присвяченої дню Незалежності Македонії.

Урочисте відкриття

На початку заходу Наталія Веселицька і Ірина Дживаго нагадали гостям історію стосунків між країнами Україна і Македонія.

Зліва направо: Ірина Дживаго, Наталія Веселицька, Олександр Бакуменко, Микола Шелест, Валерій Козловський.

Наталія Веселицька: 8 вересня 1991 року було проголошено Незалежність Республіки Македонія. Практично, водночас із проголошенням Незалежності України. Це не просто історичний збіг. Скоріше, наслідок планетарних процесів розвалу колишніх імперій і падіння тоталітарних режимів. Обидві країни пішли шляхом вибору європейських цінностей.

Ірина Дживаго: У «Договорі про дружбу і співробітництво між Україною та Республікою Македонія» говориться, що розвиток багатовікових культурних зв’язків між українським і македонським народами є невід’ємною частиною загальної європейської спадщини. Цей договір є справжнім мостом єднання культур фундаторів Європи.

Представив проект «Єдині та Незалежні» куратор проекту Валерій Козловський.

Виступ Валерія Козловського – куратора проекту “Єдині та Незалежні”. Праворуч – Валерій Козловський.

Голова правління Українського фонду культури Олександр Бакуменко привітав присутніх з днем Незалежності Македонії, представив виставку «Єдині та Незалежні». Особливо приділив увагу картинам художників Миколи Шелеста, Юрія Дрюченка, Євгена Гула і композиціям дитячого проекту «Сад Любові та Радості…»

Голова правління Українського фонду культури Олександр Бакуменко привітав присутніх з днем Незалежності Македонії.

Він відмітив, що картини Миколи Шелеста символічні, створені на основі македонського епосу. Наприклад, картина «Билjана платно белеше» («Біліана вибілювала полотно» – укр.) Молоді країни Македонія і Україна відбілюють полотно нового буття в чистій воді історичної правди. Дівчина Біляна – героїня македонських пісень, як Катерина в українських.

Олександр Бакуменко розповідає про картину Миколи Шелеста «Билjана платно белеше».

Село Македони Черкаської області за легендою було засновано вихідцем з Македонії, яке за своїм ландшафтом схожа на Македонію. Цей факт став основою відродження плідних стосунків на творчої ниві між державами.
Ключовою картиною виставки є робота «Старий кам’яний міст Скоп’є» Юрія Дрюченка, який символізує Міст Єднання культур республіки Македонія і країни Україна (Скоп’є – столиця Македонії).

Юрія Дрюченко. «Старий кам’яний міст Скоп’є».

«Церква святої Богородиці…». Юрій Дрюченко.

Друга робота художника – «Церква святої Богородиці…» – символізує відродження духовності та культур наших країн. Вважається, що Покров Богородиці захистив у 1986 році Македони від згубної радіації Чорнобиля, залишивши її екологічно чистою.

Вручення подяки Юрію Дрюченку Олександром Бакуменком.

Далі розповідь Голови пішла про творчі роботи Євгена Гули.

Євген Гула на фоні своїх творів: “Райдуга над село Македони”, “Квітка Лілея”.

Картина «Райдуга над с. Македонами»: червона квітка символізує буяння життя та молодості наших країн.

Далі – «Готель Кула. Танок синіх птахів»: картина розповідає про історичні цінності республіки Македонії та її прагнення до щасливого майбутнього.

Євген Гула. «Готель Кула. Танок синіх птахів».

Третя картина «Райдуга над селом Македони»: пейзаж села Македони з райдугою – це гармонічні відносини Македонії з Всевишнім.

Зліва направо: Валентина Козак і Наталія Веселицька біля “Новітнього дерева культури України”.

Колективна композиція «Новітнє Дерево Культури України» було створено 1 березня 2017 року з благословення класика сучасності, метра Світової культури Бориса Ілліча Олійника колективами: майстерня «Креативне рукоділля» (педагоги Саєнко І. О., Петрова К. В.) Центру естетичного виховання «Гармонія» Деснянського району міста Києва (директор центру Чечулинська Т.А.) мистецької студії «Краплинки» (керівник Веселицька Н.В.) спеціалізованої школи № 138 I-III ступенів з поглибленим вивчення предметів природничого циклу Шевченківського району міста Києва (директор Адаменко О. В.) мистецьким гуртком «Чарівна скриня» (керівник Зубченко Л.А.) спеціалізованої школи № 27 I-III ступенів Шевченківського району міста Києва (директор Іванова О.І.). Ця композиція є символом передачі генокодів творчості від дорослих митців до дітей. Новітнє дерево культури є символом незнищеності прагнення до створення гармонійного Всесвіту українцями, відтворення в наших душах Саду Любові та Радості та втілення кращих Мрій. Головна ідея Всеукраїнського мистецького фестивалю дитячої творчості «Україна – країна Здійснення Мрій» – це створення країни-саду Любові та Радості для кожного мешканця наших країн.

Колективна композиція «Військо Архістратига Михаїла захищає Дерево Життя міста Києва» створено вихованцями мистецької студії «Краплинки» спеціалізованої школи № 138 I-III ступенів з поглибленим вивчення предметів природничого циклу (директор Адаменко О. В.) та мистецьким гуртком «Чарівна скриня» (керівник Зубченко Л.А.) спеціалізованої школи № 27 I-III ступенів (директор Іванова Олена Іванівна) Шевченківського району міста Києва. За уявою дітей це військо з Небес стереже кордони країн, захищаючи їх Єдність і Незалежність від агресорів.

Наступна колективна композиція «Дерево Янголів», створена мистецькою студію «Краплинки» (керівник Веселицька Н.В.) спеціалізованої школа № 138 I-III ступенів з поглибленим вивчення предметів природничого циклу Шевченківського району міста Києва (директор Адаменко О. В.) і вихованцями гуртка образотворчого мистецтва «Краплинки» БДЮТ «Дивоцвіт» Дарницького району міста Києва, які навчаються в спеціалізованій школі № 255 I-III ступенів з поглибленим вивчення предметів природничо-математичного циклу. Вона розташована у першому ярусі. На другому ярусі – колективна композиція «Дерево Життя Шевченківського району міста Києва», яку створили учні 5-6-х класів школи № 97 їм. Олени Теліги Шевченківського району міста Києва. Ця робота цікава саме своєю двохярусністю. Верхній ярус – це світ нагорній, в якому живуть Янголи, ніжній ярус – це свій земний, в даному випадку, Шевченківський район міста Києва, де і знаходиться експозиція.

До композиції експозиції увійшли Дерева Життя Деснянського і Голосіївського районів міста Києва, створені мешканцями цих районів в ЦРБ Деснянського району і на святі Незалежності (в Голосіївському парку) відповідно.

Всі композиції було виконано під керівництвом Юрія Дрюченка, Наталії Веселицької, Ірини Дживаго.

Цікавими роботами виявилися картини художників:
Антоніна АДАМЧУК.
Наталія ВЕСЕЛИЦЬКА, автор проекту «Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій».
Ірина Дживаго, координатор проекту «Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій».
Інга ГЛАДКИХ.
Тетяна ДІДЕНКО.
– заслужений художник України Микола НЕЧВОГЛОД,
– заслужений діяч мистецтв України Юрій ПШЕНИЧНИЙ,
Юрій ШЕВЧЕНКО.

Голова правління фонду культури Олександр БАКУМЕНКО надав слово заслуженому діячеві мистецтв України і Республіки Польща Миколі ШЕЛЕСТУ.
Микола ШЕЛЕСТ сказав про те, що шлях Відродження дружніх країн лежить через культури і мистецтво. Відновлення країн – це збереження історичної пам’яті, очищення її від нашарувань колоніального минулого. Діячі культури і освіти – це саме ті люди, які можуть виконати це завдання засобами мистецтва і освіти, тому що вони напряму пов’язані з душами молодого покоління.

Виступ Миколи Шелеста.

Микола ШЕЛЕСТ надав слово Голові асоціації художників-чорнобильців членів Національної спілки художників України, голові художнього журі Всеукраїнського мистецького фестивалю «Україна – країна Здійснення Мрій» Юрію ДРЮЧЕНКО.

Юрій Дрюченко біля своїх робіт на виставці.

Він розповів про ідею фестивалю, національну ідею Саду Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій, принципах виховання патріотів молодого покоління в дружніх країнах, про внесок митців, у тому числі, і дітей, в захист Вітчизни. Наприклад, про проведення концертів, семінарів і майстер-класів в зоні АТО весною 2017 року, іноді під обстрілами; про вручення дитячих «орденів» бійцям на концертах в Мореуполі і Волновасі у складі творчої групи: Ірини Дживаго, Ольги Джуваго, Руслана Коробаня, Наталії Веселицької і Юрія Дрюченка (поїздка відбулася у складі ГО ВО «Довічне право інваліда»). Майстер-класи відбувалися в Ново-Троїцьку для бійців АТО і місцевих жителів, постраждалих від обстрілів. Також «ордени» були відправлені на фронт 2 вересня 2017 року, а 11 вересня – вручені Татусям в день Тата в Колонній залі КМДА (Тиждень «Освіта дорослих в Україні», день перший). «Єдині та Незалежні» – це восьма виставка проекту «Сад Любові та радості…» в 2017 році. Сім виставок – окремі виставки проекту. Зараз проект з радістю увійшов у Міжнародний проект, присвячений Мосту Єднання республіки Македонія і України.Далі Юрій Дрюченко розповів про художні особливості картин учасників проекту «Єдині та Незалежні», видатних митців України.

Чорнобилець Володимир Гудов, автор книги «731 спецбатальон», розповів про активну життєву позицію чорнобильців, про те, що багато хто з чорнобильців займається мистецтвом: пише картини, вірші, прозу, грає на музичних інструментах, передаючі свій життєвий та емоційний досвід через твори. Мистецтво, в тому числі, своєрідна арт-терапія, форма життя.

Режисер Богатая Ірина, привітала присутніх і щиро подякувала митцям за їх творчість, особливо Миколу Миколайовича ШЕЛЕСТА. Вона відмітила неперевершену майстерність і важливу роль в мистецтва у розвитку суспільства.

Виступ художниці Ірини Лисенко-Ткачук, заслуженого діяча мистецтв України, професора, доповнив виступи попередніх учасників.

Валентина Козак, представниця Національної спілки письменників України теж з радістю привітала художників і гостей зі святом відкриття виставки, присвяченої дню Незалежності Македонії.

Виступ Остапенко Валерії.

Від дітей, учасників виставки, виступила Валерія Остапенко, учениця 7-Б класу спеціалізованої школа № 138 I-III ступенів з поглибленим вивчення предметів природничого циклу Шевченківського району міста Києва (директор Адаменко О. В.). Вона розповіла свої враження від виставки і прочитала свій вірш, присвятивши його святу Незалежності Македонії.

Ірина Дживаго, координатор проекту “Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій” з дипломом Українського фонду культури.

Наталія Веселицька, автор проекту «Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій» подякувала за запрошення дитячого проекту у Міжнародний проект, всім, хто сприяє розвитку Саду: Українському фонду культури (Олександру Бакуменко, Миколі Шелесту), Київській міській державній адміністрації (Віталію Клічко, Ігорю Хацевичу), Шевченківському управлінню освіти (Євгенії Яровій), закладам культури і освіти, які беруть участь у проекті; особисто тату проекту – Юрію Дрюченку, координатору проекту – Ірині Дживаго; і, звичайно, талановитим дітям і дорослим, учасникам проекту.

Голова правління Українського фонду культури Олександр Бакуменко вручає Почесну грамоту фонду Наталії Веселицькій.

Вона відмітила, що створення міцних Мостів Єднання – культурних зв’язків між митцями і освітянами – найважливіше завдання сьогодення, тому ключовою дитячою роботою є «Новітнє дерево Культури України».

Творчі громадяни країн України і Македонії за своєю сутністю натури цільні і незалежні, національно свідомі, тому прагнуть до Єдності і Незалежності своїх країн. Вони цінують свою землю і бачать її квітучим садом, створюють свої твори мистецтва для гармонізації Всесвіту і пам’ятають про те, що живуть на планеті Земля.

На завершення заходу відбувся святковий концерт, присвячений дню Незалежності Республіки Македонія. Ірина Дживаго, Ольга Джуваго, Руслан Коробань, Наталія Веселицька показали музично-літературну композицію

«Міст Єднання культур Македонії і України».Наталія Веселицька: Для кожного народу рідна земля – це найценнійший скарб. Вона несе в собі генокод нації: пам’ять про минуле і надію на краще майбуття.

Ірина Дживаго: Вірш «Я чую голос рідної земліֺ…»

Я чую голос рідної землі,
В якій лежать герої невмирущі
І посилають нам вібрації цілющі.
Я чую голос рідної землі!

Я чую голоси гірських потоків
Та спів гучних ланів широких.
І пророста той спів зерном цілющим.
Знов оживає рід мій невмирущий!

Відроджує земля своє коріння
Та множаться майбутнє покоління.
Бо голос пращурів з минулого лунає
І в Сьогоденні Майбуття плекає!

Ольга Джуваго: Пісня «Летів птах…», вірш «Серце країни», пісня «Ріка».

Наталія Веселицька: Створенню Гармонії Всесвіту присвячено дитячий проект «Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій», якій з радістю долучився до цієї чудової виставки.

Наталія Веселицька: Вірш «Гармонія Всесвіту».

Мій Всесвіт чарівний та рідний!
І Простір злітає назустріч.
Любов моя Небу відкрита –
У справжній свій дім повернуся.

Нехай мені вітер ласкаво
Та ніжно ворушить волосся.
Хай Небо погляне з Любов’ю!
Життя, наче Пісня, – вдалося.

Співаю Гармонію Світу –
Це Правда Буття безперечна!
Я мрію про Щастя та Світло
І хочеться жить – безкінечно!

Веселицька Н.В.: Назву учасників проекту «Сад Любові та Радості» – дитячі колективи Шевченківського і Деснянського районів міста Києва:
1. Мистецька студія «Краплинки» спеціалізованої школи № 138 I-III ступенів з поглибленим вивчення предметів природничого циклу Шевченківського району міста Києва (директор Адаменко О. В., представники – діти).

2. Мистецький гурток «Чарівна скриня» (керівник Зубченко Л.А.) спеціалізованої школи № 27 I-III ступенів Шевченківського району міста Києва (директор Іванова Олена Іванівна, представник – Зубченко Любов Анатоліївна).3. Школа №97 їм. Олени Теліги Шевченківського району міста Києва (представник – завуч з виховної роботи школи Маріношенко Тетяна Всеволодівна).

4. Майстерня «Креативне рукоділля» (педагоги Саєнко Інна Олександрівна, Петрова Катерина Василівна) Центру естетичного виховання «Гармонія» Деснянського району міста Києва (директор центру Чечулинська Т.А.)

Ірина Джуваго: Діти вчаться своїми руками творити Красу, бо вона завжди і постійно рятує світ.

Наталія Веселицька:
Живе дитина у людині,
Яка відтворює світи.
В них Радість і Добро торують
Шляхи безсмертної Краси.
На острові панує Щастя,
Душа зігріта дивним світом.
Можливо, то і є причастя,
Що стало Новим Заповітом.

Ірина Джуваго: Вісі творчі люди – трохи діти, і тому:

Веселицька Н.В.:
Повернемось обличчям до істини!
І побачимо кращії миті,
Щоб сміялись з любов’ю та вдячністю
Всі малі та дорослі на світі.

Творчість щоб панувала – найкращого
Побажаємо щиро та весело.
Справа в тому, що ми не обмежені
Бути справжніми, жити збентежено.

Подаруємо Мрію. І лагідно
Серцем разом співаємо пісню цю.
Справу добру робить не припинимо,
Бо живемо з любов’ю до Всесвіту!

Ольга Джуваго: Пісня «На білі стіни».

Освіта разом з Культурою і Життям. Зліва направо: Світлана Соколова, газета “Культура і Життя”, Ірина Дживаго, координатор проекту “Сад Любові та Радості…”, педагог-організатор школи №58 Шевченківського району міста Києва, Наталія Веселицька, автор проекту “Сад Любові та Радості…”, Тетяна Яковенко, завуч з виховної роботи школи №58 Шевченківського району міста Києва, Любов Зубченко, керівник мистецького гуртка “Чарівна скриня” школи №27 Шевченківського району міста Києва.

Студенти академії образотворчого мистецтва, 1 курс, з Головою Українського фонду культури Олександром Бакуменком.

Інформація про захід на сайті РУО
Шевченківського району міста Києва

Share This:

ЄДИНІ ТА НЕЗАЛЕЖНІ. Виставку Українських художників присвячено Дню Незалежності Республіки Македонія

ПРЕС – РЕЛІЗ

Куратор проекту – заступник Голови правління Валерій Козловський.

8 вересня 1991 року було проголошено Незалежність Республіки Македонія. Практично, водночас із проголошенням Незалежності України. Це не просто історичний збіг. Скоріше, наслідок планетарних процесів розвалу колишніх імперій і падіння тоталітарних режимів. Обидві країни пішли шляхом вибору європейських цінностей. І не випадково у статті 14 «Договору про дружбу і співробітництво між Україною та Республікою Македонія» від 16 грудня 1998 року говориться, що розвиток багатовікових культурних зв’язків між українським і македонським народами є невід’ємною частиною загальної європейської спадщини. Цей договір є справжнім мостом єднання культур фундаторів Європи.

Картина «Старий кам’яний міст Скоп’є» Ю. Дрюченка символізує міцні та історичні стосунки між нашими державами, які зараз поновлюються і розквітають завдяки мистецтву.

Символічною для виставки є робота М. Шелеста «Билjана платно белеше» («Біліана вибілювала полотно» – укр.). Задум автора композиції базується на словах македонської народної пісні і полягає у тому, що молода країна відбілює полотно нового буття в чистій воді історичної правди.

Микола Шелестзаслужений діяч мистецтв України і Республіки Польща. «Билjана платно белеше» («Біліана вибілювала полотно» – укр.)

При вході до «Золотої зали» Українського фонду культури вас зустрічатиме композиція військо Архістратига Михаїла, яке захищає Дерево Життя міста Києва, виконана за участю вихованців студії образотворчого мистецтва «Краплинки» спеціалізованої школи № 138 І-ІІІ ступенів природничого циклу та гуртка декоративно-прикладного мистецтва спеціалізованої школи № 27 І-ІІІ ступенів Шевченківського району міста Києва (Проект «Сад Любові та Радості»).

Новітнє дерево культури України створено талановитими дітьми Шевченківського, Дарницького, Деснянського районів м.Києва з благословення фундатора новітньої Української культури Бориса Олійника. Відбувся зв’язок творчих поколінь митців України.

Презентація відбулася! Міст ЄДНАННЯ Є! Передвижники Всеукраїнського мистецького фестивалю «Україна – країна Здійснення Мрій вдячні всім, хто долучився до створення свята.

Небесне військо береже і захищає чистоту і красу та незалежність наших країн.

Серед представлених робіт – неповторні краєвиди і церква Іоанна Богослова  на озері Охрід, найглибшого і найдревнішого на Балканах (середня глибина екосистеми – 155 метрів, вік – 5 мільйонів років). Час будівництва храму не визначено, але, за церковними документами, він згадується ще до 1447 року.

На вернісажі ви зможете ознайомитися з художніми творами, що відображають й інші перлини Македонії. Це, зокрема, каньйон «Матка», розташований поблизу македонської столиці, міста Скопьє (займає площу майже 5000 гектарів з проваллями до 35 метрів); Оговський монастир, вперше згаданий у літописах на межі ХІІ – ХІІІ століть; археологічна пам’ятка, так звана «мегалитична обсерваторія» Кокіно, що налічує 3800 років і є свідком подій часів раннього бронзового віку, та багато інших (усього – близько 20 картин).

Однак справжньою несподіванкою для вас буде побачити у цьому переліку  церкву села Македони Миронівського району Київської області, першу попередницю якої (за давньою легендою) збудував македонець ще до 1240 року. Та про це – на відкритті виставки…

Додаткова інформація:

Учасники експозиції – художники Антоніна АДАМЧУК, Наталія ВЕСЕЛИЦЬКА, автор проекту «Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій», Інга ГЛАДКИХ, професор Київського національного університету технологій і дизайну Євген ГУЛА, Тетяна ДІДЕНКО, Голова Асоціації художників-чорнобильців, членів Національної спілки художників України Юрій ДРЮЧЕНКО, заслужений художник України Микола КОЧУБЕЙ, заслужений художник України Микола НЕЧВОГЛОД, народний художник України Наталя НІКОЛАЙЧУК, заслужений діяч мистецтв України Юрій ПШЕНИЧНИЙ, Юрій ШЕВЧЕНКО, заслужений діяч мистецтв України і Республіки Польща Микола ШЕЛЕСТ.

Share This: