Озером розкрилась вся моя суть,
все, що безмежно виростає в людині, –
найсвітліша думка, найсвітліша путь,
все збагнене і зроблене нею донині.
Нерідко спіймати хотіли мене
суєтність, марнослав, я і ницість …
Совісте, хай все це в мене мине,
свіжістю вічною грудей доторкнися!
Я слухав твій голос з новою силою,
той голос, який ще з дитинства вчував,
слова твої тут откровенням – могилою:
«Світ ловив мене, але не спіймав».
