Світлана Проніна

Учасниця Фестивалю-конкурсу літературного напрямку — Світлана Проніна.
Відноальманах “Байки від Світлани”

Учасниця Фестивалю-конкурсу літературного напрямку — Світлана Проніна.

Учасниця Фестивалю-конкурсу літературного напрямку — Світлана Проніна.

 

***** (1)

На перерві зустрічає
Вчителька Васька.
– На уроці у нас буде
З мови перевірка.
Думаю, що на диктанті
Будеш сам писати,
І не будеш до Софійки
В зошит заглядати.
– Я, – сказав Васько, – диктанта
Зовсім не боюсь,
А що буду сам писати –
Теж на це надіюсь.

***** (2)

Якось Оля каже бабці:
– Я б хотіла знати,
А чи можна з мрії
Десерт зготувати?

Бабця лагідно всміхнулась
І оком моргнула,
– Я, колись-то, від людей
Таку мудрість чула.

Кажуть, з мрії можна гарний
Десерт зготувати,
Якщо печива і меду
До нього додати.

***** (3)

Якось вранці лист бабусі
Грицько розпочав.
І не міг ніяк закінчить,
Хоч місяць минав.

Аж матуся здивувалась
І в хлопця пита:
– Чом так довго до бабусі
Пишеш ти листа?

Гриць подумав і матусі
Так відповідає:
– Бо бабуся вже старенька
Й швидко не читає.

***** (4)

На вечерю їсти кашу
Дмитрик не бажає.
У тарілці ложкою
Весь час копирсає.

А сестричка насварила
Братика маленького:
– Їж швиденько, бо покличу
Вовчика сіренького.

– Ти і справді думаєш? –
Дмитрик пита Машу, –
Що вовчок сіренький з лісу
Їстиме цю кашу?

***** (5)

Якось в поле прибіга
Сусідський хлопчина.
– Дайте, – каже,- дядьку Петре,
Оберемок сіна.

Косар лагідно всміхнувся,
Косу поправляє,
– Що, для батька треба сіно?
У хлопця питає.

– Ні, його ми віддамо
Конику своєму.
Воно якось не смакує
Батькові моєму.

***** (6)

Якось Петрик повернувся
Ввечері додому.
А матуся, подивившись
На його утому.

Сіла поруч з Петрусем
І його спитала:
– Ти не був сьогодні в школі? –
Сусідка сказала.

Петрик глянув на коліна,
Здув якусь пір`їну,
– Я туди заходив, мамо,
На одну хвилину.

***** (7)

Раз прибіг Мишко зі школи.
Очі в хлопчика горять:
– У шкільнім театрі, – каже, –
Скоро п’єсу будем грать!

– А про кого п’єса буде? –
Мишка запитали.
– Про короля Ричарда,-
Ми її назвали.

– Ти, Мишуню, будеш грати
Головну, напевне, роль?
– Ні, коня  лише вестиму,
Де сидітиме король.

***** (8)

Якось каже двом близнятам
Тітонька Маруся:
– Аж душа радіє в мене,
Як на вас дивлюся.

Так ви між собою схожі,
Мов новенькі чобітки.
Тільки якже розрізняють
Дома вас батьки?

– А це, тітко, дуже легко, –
Відповів їй Гнат.
Я на п’ять хвилин раніше
Народивсь, ніж брат.

***** (9)

Якось Олечку маленьку
В клубі дід Панас зустрів.
І сказав: – Я чув про тебе
Від людей багато див.

Кажуть, ти така моторна,
Як метелиця швидка,
Можеш днями, без перерви,
Танцювати гопака.

– Може й так, – сказала Оля, –
Цим дивую цілий світ.
Але все ж перерву маю,
Невеличку, на обід.

***** (10)

– Треба, – каже батько сину, –
Хлівець будувати.
Тож підемо завтра в ліс
Дощок напиляти.

Встанем рано, до схід сонця,
Бо купа роботи.
А Сашкові встати рано
Геть нема охоти.

Він тоді говорить батьку:
– Якщо я просплю цю мить,
Ви на мене не чекайте,
А самі у ліс ідіть.

***********************************************

Літературний Фестиваль-конкурс

Share This:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Лимит времени истёк. Пожалуйста, перезагрузите CAPTCHA.