Учасниця Фестивалю-конкурсу літературного напрямку — Світлана Проніна.
Відноальманах “Байки від Світлани”.
***** (1)
На перерві зустрічає
Вчителька Васька.
– На уроці у нас буде
З мови перевірка.
Думаю, що на диктанті
Будеш сам писати,
І не будеш до Софійки
В зошит заглядати.
– Я, – сказав Васько, – диктанта
Зовсім не боюсь,
А що буду сам писати –
Теж на це надіюсь.
***** (2)
Якось Оля каже бабці:
– Я б хотіла знати,
А чи можна з мрії
Десерт зготувати?
Бабця лагідно всміхнулась
І оком моргнула,
– Я, колись-то, від людей
Таку мудрість чула.
Кажуть, з мрії можна гарний
Десерт зготувати,
Якщо печива і меду
До нього додати.
***** (3)
Якось вранці лист бабусі
Грицько розпочав.
І не міг ніяк закінчить,
Хоч місяць минав.
Аж матуся здивувалась
І в хлопця пита:
– Чом так довго до бабусі
Пишеш ти листа?
Гриць подумав і матусі
Так відповідає:
– Бо бабуся вже старенька
Й швидко не читає.
***** (4)
На вечерю їсти кашу
Дмитрик не бажає.
У тарілці ложкою
Весь час копирсає.
А сестричка насварила
Братика маленького:
– Їж швиденько, бо покличу
Вовчика сіренького.
– Ти і справді думаєш? –
Дмитрик пита Машу, –
Що вовчок сіренький з лісу
Їстиме цю кашу?
***** (5)
Якось в поле прибіга
Сусідський хлопчина.
– Дайте, – каже,- дядьку Петре,
Оберемок сіна.
Косар лагідно всміхнувся,
Косу поправляє,
– Що, для батька треба сіно?
У хлопця питає.
– Ні, його ми віддамо
Конику своєму.
Воно якось не смакує
Батькові моєму.
***** (6)
Якось Петрик повернувся
Ввечері додому.
А матуся, подивившись
На його утому.
Сіла поруч з Петрусем
І його спитала:
– Ти не був сьогодні в школі? –
Сусідка сказала.
Петрик глянув на коліна,
Здув якусь пір`їну,
– Я туди заходив, мамо,
На одну хвилину.
***** (7)
Раз прибіг Мишко зі школи.
Очі в хлопчика горять:
– У шкільнім театрі, – каже, –
Скоро п’єсу будем грать!
– А про кого п’єса буде? –
Мишка запитали.
– Про короля Ричарда,-
Ми її назвали.
– Ти, Мишуню, будеш грати
Головну, напевне, роль?
– Ні, коня лише вестиму,
Де сидітиме король.
***** (8)
Якось каже двом близнятам
Тітонька Маруся:
– Аж душа радіє в мене,
Як на вас дивлюся.
Так ви між собою схожі,
Мов новенькі чобітки.
Тільки якже розрізняють
Дома вас батьки?
– А це, тітко, дуже легко, –
Відповів їй Гнат.
Я на п’ять хвилин раніше
Народивсь, ніж брат.
***** (9)
Якось Олечку маленьку
В клубі дід Панас зустрів.
І сказав: – Я чув про тебе
Від людей багато див.
Кажуть, ти така моторна,
Як метелиця швидка,
Можеш днями, без перерви,
Танцювати гопака.
– Може й так, – сказала Оля, –
Цим дивую цілий світ.
Але все ж перерву маю,
Невеличку, на обід.
***** (10)
– Треба, – каже батько сину, –
Хлівець будувати.
Тож підемо завтра в ліс
Дощок напиляти.
Встанем рано, до схід сонця,
Бо купа роботи.
А Сашкові встати рано
Геть нема охоти.
Він тоді говорить батьку:
– Якщо я просплю цю мить,
Ви на мене не чекайте,
А самі у ліс ідіть.
***********************************************
Літературний Фестиваль-конкурс
">