Володимир Кожем’яченко

Учасник Фестивалю-конкурсу літературного напрямку — Володимир Кожем’яченко.

За фахом – юрист.

В 2011 році записав перший музичний альбом авторських пісень «Я звідси родом».

В 2014 році надрукована перша збірка поезій та пісень під тією ж назвою.

Виступає як виконавець власних пісень на різноманітних творчих заходах і зокрема на Днях різних сіл Київщини, про які ним написані пісні, що презентуються як гімни цих сіл – Феневичі та Соснівка Іванківського району, Петрівське та Бузова Києво-Святошинського району, Черевки Згурівського району.

В 2014 році за участі автора проведені творчі зустрічі – презентації згаданої книги в науковій бібліотеці Національного податкового університету в місті Ірпінь, в Українському гуманітарному інституті в місті Буча.

Вірші автора надруковані в газеті «Трибуна праці» Іванківського району, газеті «Петрівська громада» Києво-Святошинського району.

Записується на музичній студії другий музичний альбом авторської пісні, триває робота над другою книгою поезій та музичною збіркою пісень.

Навесні (1)

З весною (так ведеться зроду)
Сніг обертається на воду.
Красивий був, яскраво-білий,
Тепер зробився брудно-сірий,

Охайний, сніжний одяг тане,
Похмурим все навколо стане –
Міста, поля на видноколі.
Світ сірим робиться поволі.

Струмки хлюпочуть каламутні,
На небі хмари лиш присутні.
У завершальні дні зими
Похмурий настрій між людьми.

Та у природі все минає –
Час на тепло вже повертає.
Коротші ночі, довші дні
Дорогу вистелють весні.

Ще мить, – і небо хмари скине,
А промінь сонячний полине
Блакитно-ясні небеса
Пошлють на землю чудеса.

Гай сірий знов зазеленіє,
А землю сонечко зігріє,
Пташки візьмуться щебетати,
Квітки на клумбах розквітати.

Все обертається в природі,
Тож в сірі дні  журитись годі.
Які б не відбулись події,
Не полишай в душі надії

На світло, сонячне тепло,
На те, щоб добре все було.
Прикраситься весна квітками.
Так здавна повелось роками.

01.03.2012 р.

 Затишний ранок (2)

Я полюбляю літні, ранішні хвилини,
Коли в природі все довкола спить.
Ніч непомітно опустилася в долини,
В чеканні дня застигло все на мить.

В прозорім небі десь зірки розтали,
З небес на землю світло струменить,
На варті ранку яблуні постали,
Повітря чистим подихом бринить.

Пташки тихенько перші заспівали.
За ними всі птахи взялися щебетати.
Ще люди сни свої ранкові споглядали,
Та ранок в день розпочинає крокувати.

Зі сходу світло тихо  силу  набирає
Та розгортається яскраво небокрай.
За небокраєм коло сонця виглядає –
І гарно так, немовби всюди рай.

А згодом люди навкруги загомоніли,
І гомін дня невідворотно наростає.
Хвилини вранішні так швидко пролетіли.
За ранком новий день в права вступає.

І вже яскраво в небі сонечко палає,
Дарує світу свої велич і тепло.
А люд бурхливо новий день стрічає –
Затишшя ранку непомітно відійшло.

24.07.2011 року

Листопад (3)

В осінній місяць листопад
Легенька паморозь сипнула
На трави. Листя скинув сад,
Пора квітуча промайнула.

Повітря кришталево чисте,
Безхмарна обрію блакить.
Довкілля тихе й урочисте,
Притихло якось і мовчить.

Співоче птаство не співає,
Дорогами пташиних зграй
Щороку завжди відлітає
Далеко, аж за небокрай.

Бере за плечі прохолода –
Провісник близької зими.
Листвою палою природа
На землю стелить килими.

Милує погляд неба синь
Небес прозорість восени
Ця нескінченна глибочінь
І незбагненність вишини.

Осінній місяць листопад
Нікуди вже не поспішає.
Він, як і сотні літ, назад
Майбутню зиму виглядає.

04.11.2012 року

Останній день зими (4)

Який же день цей видався чудовий!
Яскраве сонце, білий сніг блищить.
Під ясним небом – краєвид зимовий,
Повітря чистим подихом бринить.

А навкруги, поглянь лише довкола,
У білий колір вимальовують сніги
Стрункий зелений ліс та суходоли.
Мороз скрипить від дотику ноги.

Вдихни п’янке повітря на порозі
І зупинись на мить, не поспішай.
Поглянь, як по засніженій дорозі
Зимовий день пливе за небокрай.

Вже сонечко в полудні пригріває,
Ростуть в проталинах поляни лісові.
Проходить день, а з ним зима минає.
З теплом прийдуть весняні дні нові.

01.03.2011 р.

Сніжинки (5)

Легесенько, без поспіху, кружляє,
Зимовим ранком з неба опадає сніг.
Сніжинкам вітер поки що не заважає,
Після нічної хуртовини десь заліг.

І видно, як сніжинка самостійно,
На волі кожна, свій спрямовує політ.
Їх безліч рухається тихо і повільно –
Ранковим танцем прикрашають світ.

А їх стрічає білий килим на землі,
Приймає радо до себе усіх сніжинок,
Які весь світ заполонили в білій млі
І вистилаються повсюди на спочинок.

У білий одяг одягнулися ялини.
Ген, даллю зимною розкинулись поля.
Усе вдягнути постарались хуртовини,
І білим кольором хизується земля.

Суцільна тиша і гармонія в природі,
А ковдри білі стелються до ніг.
В ранковім спокої у цілковитій згоді
Сніжинками кружляє білий  сніг.

31.01.2012 р.

Сонячна доріжка (6)

Сонячна доріжка морем вистилається,
Простяглась до обрію, сяйвом мерехтить,
В променях яскравих з хвилями купається,
Сонячними зайчиками на воді блищить.

Щойно сонце висвітить ранком небокрай,
Вслід за ним до берега стежинка вибігає.
Світлом віддзеркалюється, наче водограй,
Люстерками-хвильками граючись, моргає.

Із води і сонечка, цілий день не томиться
Ця дорога від земних до сонячних надій.
Хоч людині жодній стежка не підкориться,
Але часом хочеться все ж пройти по ній.

25.07.2012 р.

Іменини Павлика (7)

До людей у хату
Прилетів журавлик.
Ношу ніс багату:
У корзині – Павлик.
У батьків хлопчина
В день той народився –
Гарненька дитина,
Рід їх звеселився.
Хлопця полюбили
Тато і матуся,
Всім йому годили
Дідусь і бабуся.
Сьогодні до хати
Підійшли хрещені
Хлопця привітати –
Виріс здоровенний.

В Павлика настала
Ювілейна дата,
І його вітала
Вся рідня завзята.
Ще ступав недавно
Свої перші кроки,
Тепер біга вправно
У чотири роки.

21.07.2011 р.

Як обрати наречену (8)

Як парубку обрати наречену
Запитують у старших парубки:
В дружини яку дівчину обрати,
Щоб гарно цілувалась залюбки,
Чи смачну їжу вміла готувати?

А, може, щоб красивою була
А, може, щоб вона була багата,
У чистоті тримати дім змогла,
В роботі була вправна і завзята… 

Яку ж обрати – повну, худорляву?
Чи мовчазну, спокійну і покірну?
Може, високу, говірку, яскраву?
То як обрати ту єдину, вірну?

Якого кольору повинні бути очі?
Якої форми носик, ніжки, груди?
Які принади є такі дівочі,
Що в наречених обирають люди?

Чи треба щоб була в неї освіта?
Чи краще щоб вона була невчена?
Чи скромно, чи багато щоб одіта
Була вона, майбутня наречена?

Як справжню розпізнати її вдачу?
«Товар – лицем, а можна помилитись.
А, раптом, щось важливе не побачу»,
Продовжує все парубок журитись

Важливо все, що перерахували
За цих ознак є кого обирати.
Та парубки ніколи ще не знали,
Що випаде їм в шлюбі пострічати

І невідомо, хто тут обирає
Насправді – хлопець, чи ота дівчина
Вона, мабуть, сама певніше знає,
Яка в житті потрібна їй людина

Тому, юначе, так не переймайся,
В житті все неможливо врахувати.
В дівчину серцем щиро закохайся,
І знатимеш тоді, кого обрати.

20.02.2010 р.

Маленька Батьківщина (9)

Я закликаю вас повік не забувати
Село, в якому народилися колись,
Тому що там вас виростила мати
І долі ваші у селі розпочались.

А доля в кожного своя, одна-єдина.
Йдемо вперед ми, щоб там не було,
І надихає нас маленька Батьківщина:
Найкраще кожному із нас – своє село.

21.04. 2011 р.

Учасник Фестивалю-конкурсу літературного напрямку — Володимир Кожем’яченко.

Учасник Фестивалю-конкурсу літературного напрямку — Володимир Кожем’яченко.

***********************************************

Літературний Фестиваль-конкурс

Share This:

    Помилка бази даних WordPress: [Unknown column 'shares_count' in 'field list']
    SELECT shares_count FROM wp_huge_it_share_params LIMIT 1

">