•  

Свій унікальний лаконічний стиль графіки художник-аматор Ж. Шанаєв називає «Стиль петрогліфів». В 2000 році він створив і очолює першу в Україні студію-галерею творчості інвалідів «Ми духом не зламні», колектив котрого у 2009 році присвоєно високе звання «Народний аматорський колектив».

За фахом Жорж Шанаєв – водолаз, пенсіонер «За особливі заслуги перед Україною», лауреат Державної премії СРСР в галузі науки і техніки, «Винахідник СРСР», учасник ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС – виконував відповідальні роботи в 1986 році при споруджені «Саркофагу» над зруйнованим четвертим блоком ЧАЕС, за що нагороджений орденами за відвагу та мужність.

На рахунку художника Жоржа Шанаєва більше 100 персональних виставок. Він лауреат і дипломант Всеукраїнських і міжнародних виставок, мистецьких конкурсів.

Твір «Нартіада» авторів-укладачів – представників Національних меншин України Жоржа Шанаєва і Анатолія Стоянова планується заявити на здобуття літературної премії ім. Тараса Шевченка.

З часів сивої давнини на землях, звільнених від останнього льодовика, люди після тривалого періоду пошуку засобів розвитку та виживання за рахунок мисливства, збору плодів рослинництва поступово освоїли премудрість землеробства, пізніш приручили скотину. Досвід хазяйнування показав доцільність спеціалізації: осіле землеробство та скотарство (пізніш – кочове).

Нам не відома назва народів-землеробів, що залишили по собі безцінні зразки по майстерності та художньому оформленню гончарних виробів, ткацтва. Умовна назва цього історичного періоду VII–III тисячоліття до нашої ери «Археологічна культура Кукутені – Трипілля» на території Дунайсько-Дніпровського регіону. А ось їх безпосередні родичі – племена кочовиків-скотарів називали себе арійцями (Священні письмена їх на санскриті вивчала та перекладала на українську Леся Українка). Опис культури і побуту скіфів залишив нам «батько європейської історії» Геродот в книзі «Скіфський логос», п’яте століття до н. е.

Волею історії ми є володарями тієї багатої духовної і культурної спадщини, яку Тарас Шевченко, маючи на увазі степові скіфські кургани, оспівані кобзарями й козаками, називав «Славою України».

Неперевершені у військовій майстерності воїни алан, після тривалого стримування нескінченної навали агресивних полчищ з Сходу, в кінці-кінців, виснажились і потерпіли поразку у війнах з ними. Частина аланських племен була витіснена у Крим, частина розпорошилась в степових просторах Сіверщини (Донеччина), а більша частина відійшла на раніш було знайомі їм землі Північного і Центрального Кавказу. Асимілювавшись з автохтонним населенням, вони склали народ осетини (аси, яси, овси).

Слід зазначити, що при підписі у 945 році мирного договору між руським князем Ігорем (Георгієм) і візантійськими імператорами Романом, Константаном і Стефаном приводяться імена 34 алан, присутніх при підписі цього історичного документу.

В першій половині XIX століття на Північному Кавказі прокотилась хвиля збройних локальних відчайдушних партизанських війн супротиву встановлення політеко-адміністративного контролю підпорядкуванню царській Росії. Народ Осетії-Аланії свято пам’ятає і по віки буде вдячній геніальному сину України Тарасу Шевченку за палкі слова співчуття і осуду насильницького загарбання царськими військами багатостраждального народу у всесвітньовідомій поемі «Кавказ».

І ось на прикінці XIX століття літературний світ був заінтригований сенсаційним відкриттям поетичних народниї сказань «Нартського» (героїчного осетинського епосу), який нині посідає вагоме місце в скарбниці шедеврів світової культури, таких як «Іліада» та «Одісея», «Нібелунги» і «Пісня про Роланда», «Калювала» і «Давид Сасунський», скандинавські та ісландські саги, українські думи.

Літературний запис «Нартського епосу» на осетинській-скіфській мові у XIX столітті зробили брати Шанаєви – Гацир, Гузир і Джантимір. Ілюстраціями до першого видання прозового переказу «Нартського епосу» російською мовою послужили живописні твори Махарбека Туга нова, мати котрого звали Асіат Шанаєва.

Прозовий переказ нантського епосу було ще опубліковано французькою, англійською, німецькою мовами. Через 150 років після першої публікації, за ініціативи нащадка славних народних просвітителів Шанаєвих «Нартіада. Нартський епос: арії, скіфи, сармати, українці», художника-ілюстратора Жоржа Шанаєва цей твір вперше видано українською в співпраці з колегою-літератором, болгарином Анатолієм Стояновим.

Прапрадід Жоржа – Тимофій (ТеккА) Шанаєв був призваний з Осетії князем Михайлом Воронцовим на будівництво його палацу в Алупці. На будівництві цього архітектурного шедевра працювало 6 000 тисяч будівничих. Тільки прізвища дев’ятьох майстрів значаться на пам’ятній дошці палацу «Список талантливых мастеров, работавших на строительстве дворца 1828–1848 гг.», в їх числі призвіще каменяра Тимофія Шанаєва.

 Наталія Веселицька
стаття із буклету
“І оживе добра Слава, Слава України!..” 

 Література:

1. Петрук В. Екзампай. Сакральний центр Великої Скифії. – К.: 2006.
2. Геродот. История в девяти книгах. Л.: 1972 (4 книга«Мельпомена»).
3. Вернадский Г. «Киевская Русь». М.: Аграф (глава XI. «Киевская Русь и Кавказ»).

•  

">