•  

ЖИТТЯ МОЄ РІЗНОБАРВНЕ
Софія Книш 

Софія Миколаївна Книш – відмінник народної освіти, вчитель-методист, відома українська письменниця, художниця.
 З 01.12.1947 року до 2,5 років.  Івановська область, Сокольський район, д. Масленикова на Волзі. Найраніше дитинство асоціюється з ніжною прозорою зеленню весняного листя, крізь яке проникають сонячні промені.
1950-1967. У Кинешмі на березі Волги. Дитинство – це різнобарв’я луків, через які біжить стежина, що веде в гості до бабусі і дідуся.
Дитинство – колір чайної троянди. Нескінченні хвороби, карантини і захоплення читанням книг.

Отроцтво – червоний. Піонерські роки. Тимурівські загони.

Юність – блакитна. Відкрилася краса неба, природи. Залишили хвороби. Початок спортивних перемог.

Дівоцтво – бузок. Закоханість і романтика.

1967 – телефоністка ГТС.

 1967 – 1969. Калінінград. Університет ім. Е. Канта. Студентство – жовтий колір лимону.

1969 – старший лаборант НДЛ соціології при кафедрі філософії в авіаційному інституті. Уфа.

Початок сімейного життя – чорний і білий одночасно. Свого часу будь-який колір (у тому числі і чорний) при освітленні прагне до білого.

1970 – методист дитячого садку. Уфа.

1972 – 1985. Литва. Шауляй. Педагогічна діяльність – веселка, перекручена в спіраль кольорів, як іграшкова бурулька з новорічної ялинки. Розлучення. Заміжжя. Народження другого сина.

З 1985 року. Україна. Київ. Зрілість – фіолетовий і морська блакить Бірюзи. Спокій, безкрайність і бездонність неба. У цьому кольорі багато всього: і засмученість, і біль, і усвідомлення, і безмірна любов до дітей, що виросли.

1999 – суспільна діяльність. Зрілість – оранжева, золота. Директор центру допомоги дітям, ОО «Сім’я сьогодні». Керівник семінарів з проблеми знедолених дітей, які живуть на вулиці, і дає уроки колишнім безпритульникам.

2002 – викладання християнської етики в київських ліцеях.

2004 – вишли книги: «Тебе називали знедоленим…», «Отримання друга», «Насолода спілкуванням. 10 уроків спілкування з дитиною», посібники «Геометричні завдання» для молодших школярів, «Сучасна енциклопедія етикету. Етика молоді. Філософія успіху». Пише для журнала «Секретарь-референт» і одержує приз переможця за кращу статтю.

2006  – перші кроки в образотворчій діяльності – акварелі, почала писати картини маслом.

2007 – лауреат фестивалю «Квітучі барви таланту!».

2010 – вийшла казка «Пін-вінг».

2011 – вийшов роман «Йшла б ти додому, Пенелопа».

2011, 2012, 2013 – участь в добродійних аукціонах для збору засобів на проведення операцій дітям з пороком серця в київському центрі дитячої кардіології і кардіохірургії.

Творчість Софії Книш світлими і добрими образами завоювала серця багатьох любителів образотворчого мистецтва далеко за межами України, куди вона переїхала жити з Литви в 1985 році.

Софія Книш – незвичайний художник. Свої по-дитячому наївні, позитивні картини вона почала малювати в 57 років. Її книги і картини – це душа автора. А душа її летить в дитинство, де їй було дуже добре. А тому, так званий наївний живопис, – це багато в чому дитячий погляд на світ, передача дитячого світовідчуття. І тема її творчості – дитинство, квіти.

Вона творить від душі і для душі, тому що щиро любить, і любов цю свою хоче виразити найніжнішим чином: «Якби не робота з дітьми-вулиці після виходу на пенсію, не біль за долі дітей, то не було б ні книг по вихованню, ні книг для дітей. І не було б картин, кожна з яких – це моя молитва. Пишу, а серце кричить: «Бог! Подивися, який прекрасний світ Ти створив!!! Подивися на дітей і поспіши допомогти кожному, хто сьогодні потребує підтримки! Коли в моїх руках кисть, фарби, а на верстаті полотно, я чую звучання небесної мелодії всередині, і разом з цією дивною мелодією приходить щастя. Це щастя я виливаю разом з фарбами на полотно, а потім з полотна, на якому починають жити своїм життям діти і квіти, це щастя повертається. Так відбувається кругообіг щастя» (Софія Книш).

Тема – справа безперечно важлива, але для художника все-таки головне – кольорове рішення. Досить сказати, що картини художниці дуже насичені енергетично. Це любов до міст, де їй доводилося жити, до людей, всепрониклива ніжність. І енергія, що струмує від них, – це благотворна енергія. На полотнах зображене життя матеріальне (чорнобривці, бузок, хатини з солом’яними дахами «Маленький рай в Пирогові»), але зображено так, що радісно, ясно стає на душі. А це і є дія таланту. У її творчості своя філософія, яка, робить творчість цю багатше і піднесенніше.
«Її привабливі, забавні і добрі картини повні простодушності і життєрадісності, мудрості і чарівництва».

Оксана ЛАМОНОВА, мистецтвознавець

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

•  

">