Мрії між морем і небом – родом із дитинства

Грінівській вітальнє 15 років

17 листопада 2018 року Грінівська вітальня відсвяткувала 15-річчя. Ми привітали наших партнерів урочистим відкриттям виставки дипломантів Всеукраїнського конкурсу «Нові імена України»-2018 – композиціями спеціалізованих шкіл №138 «Кораблі дитячих Мрій» і №106 – «Мій Всесвіт чарівний».

Дипломи Всеукраїнського конкурсу “Нові імена України”-2018.

«Мій Всесвіт чарівний».

“Кораблі дитячих Мрій”.

Літературно-музичну композицію «Мрії між морем і небом – родом із дитинства» виконали Наталія Веселицька, педагог-організатор спеціалізованої школи №138 з поглибленим вивчення предметів природничого циклу, керівник студії образотворчого мистецтва «Краплинки» шкіл №138 і 106, автор проекту «Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій», директор Центру духовного розвитку та творчої ініціативи «Гармонія» і Олександр Тарасов, БФ «За покликом серця».

Літературно-музичну композицію Наталія Веселицька присвятила пам’яті батька Руденко Віктора Павловича, який своє життя присвятив будівництву міста Краматорська Донецької області. Це місто зараз є центром області замість окупованого Донецька. Саме сьогодні, 19 листопада, виконується вісім років, як він пішов з земного життя.

«Життя як молитва, або «вічний» Перший заступник» – нарис Наталії Веселицької, присвячений плідному життю батька, Руденка Віктора Павловича, – патріота міста Краматорська, який самовіддано трудився на благо міста Першим заступником впродовж більш двох десятків років. З його ім’ям пов’язана ціла епоха розвитку цього міста.
Але найголовніше – він був і у владі, і вже на заслуженому відпочинку простим у спілкуванні, уважно відносився до людей, допомагав їм у вирішенні різних проблем. Його особисті якості – відвертість, чесність, порядність, скромність, професіоналізм, відданість справі, висока відповідальність, заслужили щиру пошану всіх, хто з ним спілкувався.
Його праця була оцінена високими нагородами: орденом «Знак Пошани», медалями «За доблесну працю», «За трудові заслуги», «Ветеран праці». І, нарешті, надано звання «Почесний громадянин міста Краматорськ».

Роліки про тата
“Життя як молитва, або “вічний” перший заступник”

https://www.youtube.com/watch?v=Q4KjBIotskg

https://www.youtube.com/watch?v=XFYfg_51K20&feature=youtu.be

https://www.youtube.com/watch?v=Y6vyT8JnWqg&feature=youtu.be

“Книга про тата починається віршем “Эпоха созидателей” – розповіла Наталія Веселицька.

Эпоха созидателей

Логвиненко В. И.

Это книга – подарок из Вечности.

Это гимн – Красоте, Человечности.

Это – Песня эпохи минувшей,

Всем сознанием в небо рванувшей.

Город рос, как Мечты расцветают.

Ты не веришь? Такое бывает!

По земле мы ходить разучились,

Потому что в полёты включились.

Ведь эпохой сердец-созидателей

Развернулось к нам время предателей.

Той истории горькие гроздья

Застывают на лютом морозе.

Видишь? «Оттепель» «снег» растопила,

Гроздья горькие сладкими стали.

И в фундамент истории прошлого

Тесно лягут все люди хорошие.

«Питання, якими опікувався тато, – продовжила Наталія Веселицька – були промисловість міста і комунальне господарство, але до нього неодноразово зверталися за допомогою митці. Кому допоміг видати книгу, кому надали потрібний для виставки або концерту зал.

Подарунок батьку від поета Леоніда Горового з підписом вдячності.

В Краматорську заснували медаль імені земляка Леоніда Бикова «За сприяння розвитку культури». Мій батько її отримав за рішенням колегії відділу культури м. Краматорська від 12 грудня 2003 року.

Першу допомогу і підтримку своєї творчості я отримала саме від батьків. Тато привів мене до головного художника міста на той час Івана Базилевського

Спогади Івана Базилевського

Иван Базилевский, художник.
“Для меня Виктор Павлович был и остаётся человеком самой, до удивительного, просветлённой и доброжелательной душой, не смотря на далеко непростой период того времени и при такой его ответственной должности. Внутреннее состояние таких людей необъяснимо. Они, как мне кажется, – словно энергия в материальном мире, и, этим, всё сказано.”

і в художню школу, потім привіз до Києва поступати Київський художньо-промисловий технікум, який зараз називається інститут художньо-промислового мистецтва та дизайну ім. Бойчука. Мати, вчитель російської мови і літератури, людина дуже творча і обдарована – до музичної школи і літератури. Вдячна я своїм батька за допомогу у виборі життєвого шляху».

Книга “Українські письменники Краматорська”, довідник-антологія, видана у Слав’янська у 2014 році.

Із книги “Українські письменники Краматорська”, довідник-антологія, Наталія Веселицька прочитала вірш “Батьківська Любов”:

На що я здатна – світ побачив.
Здивовані? Чудова вдача!
Тримаю квітку у руці –
То мого щастя промінці!

Отримала від батька силу,
Любов Його мене зростила,
Його Любов мене тримала,
У Небо крильця відкривала!

Майбутнє, справді, світлом стало –
Я в Небо радісно злітала,
Натхнення, щастя дарувала,
Душею Простір обіймала!

Мій батько щирий до людей.
Його душа – то світ ідей.
Його душа в мені бринить,
В Його Любові – кожна мить!

На вечорі виступив голова Асоціації художників чорнобильців членів Національної Спілки художників України Юрій Дрюченко – співавтор герба та прапора Києва, логотипу та прапора Народного Руху України. В своєму слові він привітав дипломантів конкурсу та розповів про етапи його проведення. Відзначаючи нагальну необхідність мистецького виховання учнів, розказав про відкриття арт-галереї «Місто майстрів країни Здійснення Мрій» та про діяльність постійно діючої виставки в Національному центрі радіології в України.