«Шляхи золоті»: герої не вмирають!

Share This:

Програма пам’яті воїна АТО
Максима Сухенка
присвячується

Пісня “Біля тополі“
Виконують:
Еней (Enej), Тарас Чубай (Плач Єремії), Іван Леньо (Kozak System).

На фото Максим Сухенко. Шкільна сцена. 28.12.2017.

28 лютого 2017 року був для спеціалізованої школи I-III ступенів №138 природничого циклу Шевченківського району міста Києва – НЕЗВИЧАЙНИМ. Відбулася зустріч старшокласників з мамою героя АТО Максима СУХЕНКА Ніною Степанівною і його побратимами із добровольчого батальйону “Миротворець”.

Про Максима нам було відомо, що він випускник 1998 року середньої школи № 138. У липні 2014 року пішов добровольцем до лав Збройних сил України. Служив молодшим сержантом батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець». Загинув, захищаючи Батьківщину, 29 серпня 2014 року під час виходу з Іловайського котла.

Наталія Веселицька
Шляхи золоті: герої не вмирають!

Пам’ятайте віддавши життя
За  щасливу і вільну країну.
І якщо розумієте світ,
То всім серцем любіть Україну!

Наталія Веселицька

28 листопада 2017 року відбулася важлива подія – старшокласники школи № 138 Шевченківського району міста Києва зустрілися з мамою Максима Сухенка, який навчався в закінчив її у 2008 році і загинув в Іловайському котлі 29 серпня 2014 року. Спілкуватися з учнями прийшли і побратими Максима із добровільницького батальйону «Миротворець». Гості розповіли дітям про трагічну загибель Максима, про те, як він любив життя, рідних, друзів, про те, що він був справжнім і в словах, і в діях.

Зліва направо: побратими Максима Сухенка Олександр Авраменко, Вадим Маштабей, Паша Нетьосов спілкуються із старшокласниками.

«На жаль, – сказали хлопці – гинуть кращі. І нам тепер доведеться жити вдвічі напруженіше: за себе і за того парубка».

Коментарі до відеоряду Олександра Авраменка.

І ми теж будемо жити достойно і пам’ятати про те, що кращі люди країни гинули за гідність і незалежність. Вони зробили свої золоті кроки, пройшли свій золотий шлях, отримали своє безсмертя.

Ми продовжуємо жити і радіти життю. І жити треба достойно!

Діти подарували гостям сувеніри-подарунки, які були створені власними руками із пластиліну від проекту «Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій», проекту Всеукраїнського, Шевченківського району, школи № 138.

Творча робота “Півник” Каті Божок, учениці 7-А класу, була подарована мамі Максима,

Ніна Степанівна, мати Максима Сухенка, розглядає “Півня” – подарунок від Каті Божок.

Катя Божок, автор “Півня”, біля композиції “Толерантність” в фойє школи №138.

інші – дві квітки, сову і дерево – отримали його бойові побратими.

Богдан Фещенко, учениця 6-А Аріна Петровська і учень 7-А Павло Заскока представили гостям «Новітній Козацький прапор».

Богдан Фещенко, Аріна Петровська, Павло Заскока чекають свого виходу.

Старшокласники слухали розповіді бійців «Миротворця» і матері Максима майже надихаючи. Гості відмітили, що діти цієї школи гарно виховані і вміють слухати. Дійсно, це було для них важливо. Патріотичне виховання – це основа Любові до Батьківщини. Воно не можливе без тісного спілкування героїв і сучасних дітей.

Побратими Максима Сухенка з цікавістю роздивлялися дерева, якими оформлено актову залу і розповіли дітям про те, що земля, на якій росте родове дерево кожного українця, є основою. Тому, дуже важливо, хто лежить в цій землі:

Я чую голос рідної землі,
В якій лежать герої невмирущі
І посилають нам вібрації цілющі.
Я чую голос рідної землі…
Ірина Дживаго

Стовбур дерева – це основа сучасної родини (батько, мати), гілки – це діти, онуки, правнуки. Так народжується Сад Любові та Радості – щасливий український народ.

Яке воно, Майбутнє України?! Ось воно тут, в цьому залі, в очах цих дітей. Віддати своє життя за інших – це багато чи ні? Кожен з них відповів для себе самостійно.

Амінь! Да буде так!

Ми пам’ятаємо!

Фотогалерея

Олександр Авраменко з подарунком від Наталії Веселицької – книгою про те, як будувалося місто Краматорськ, “Життя як молитва, або вічний Перший заступник”, яку вона написала про свого Батька Руденко Віктора Павловича: він віддав цьому місту найкращі роки свого життя, він його будував. Олександр стоїть біля майбутнього “Новітнього козацького прапору України”.

Зліва направо: дівчинка-Україна, Катя, учениця 5-А класу, вчитель, Ніна Степанівна Сухенка, мати Максима Сухенка, Наталія Іванівна Перевознікова, завуч з науково-педагогічної роботи, Олександр Авраменко, боєць групи “Миротворець”, побратим Максима, Оксана Миколаївна Власенко, завуч з виховної роботи, Оксана Володимирівна Адаменко, директор спеціалізованої школи школи №138 Шевченківського району міста Києва, хосподарька цієї гостинної зали. Фото автора.

Відеоряд 01. Заставка «Герої не вмирають».

 Учасники збираються в залі.

 Відеоряд 02. Заставка «Шляхи золоті: герої не вмирають!»

Відеоряд 03. Відеоролик «Білі лебеді».

Відеоряд 04. Фото «Білі лебеді».

Ведучий 01. Доброго дня! Цей захід присвячено світлій пам’яті відважного і вірного сина своєї Батьківщини Максима Сухенка, який був колись учнем нашої школи. Саме йому присвячена меморіальна дошка, яку відкривали 1 вересня 2017 року на фасаді нашої школи.

Відеоряд 05. Фото «Білі лебеді».

Ведуча 02.

Нескінчені шляхи золоті —
На війну вже пішли наші хлопці.
Захищають країну,
А нам лише Янгол
      лишився в віконці.

Ведучий 01.

Нескінченість у вісімки є.
Нескінченість від болю і втоми.
Я благаю, щоб діти землі
Пам’ятали про Божі закони.

Ведуча 02.

Пам’ятайте віддавших життя
За щасливу і вільну країну.
І якщо розумієте світ,
То всім серцем любіть Україну!

Відеоряд 06. Фотопортрет героя.

Максим Сухенко у військовій формі.

Ведуча 01.
Про те, яким він нам розкажуть його мати і його побратими, з якими він служив.

Ведуча 02.
До слова запрошується мати СУХЕНКО Ніна Степанівна.

Виступ мати. Діти вручили квіти і “Півника” (автор Катя Божок, 7-А).

Ведуча 01.
До слова запрошуються побратими Максима Сухенка Олександр Авраменко, Вадим Маштабей, Паша Нетьосов.

 

Зліва направо: побратими Максима Сухенка Олександр Авраменко, Вадим Маштабей, Паша Нетьосов спілкуються із старшокласниками.

Виступ. Вручили квіти і сувенір-магнітик.

Ведуча 02. Вони були звичайними людьми. І в останню мить віддали нам найдорожче – своє життя. За нас віддали. Аби ми жили. Долюбили за них, пісень за них доспівали…

Пам’ять про нього назавжди залишиться у серцях.
Герої не вмирають! Слава Україні!

Ведучі і зал разом: «Героям слава!»

Ведуча 01. Вшануймо пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

Відеоряд 06. «Лебідка» + «Пливе кача» (після клацання).

Ведучий 01.

Сьогодні я молюсь за Україну,
За всіх померлих і за всіх живих,
Які будь-що боронять вже руїну,
Допоки стукіт серця не затих.

Сьогодні я молюсь за батька й брата,
За чиюсь матір і її синів.
Всіх кривдників чекає вже розплата,
На жаль, ціною багатьох життів.

ВХОДЕ дівчина в образі УКРАЇНИ.

Дівчина-Україна:

Ми є. Були. Ми будем вічно жити 
І прославляти український рід,
З якого всі ми, звідки є ми діти –
Вкраїни-неньки найдорожчий цвіт.

Ми є. Були. Ми завжди будем.
Не малороси ми, а нація, народ.
Наш гордий дух і волю не прогнути
Ніяким «градам» й армії заброд.

Ми є. Були. І будем вічно жити,
І з нами Україна – рідний край – 
Розквітне в мирі й злагоді велично,
Немов весняний сонячний розмай.

Ведуча 01.

На «Козацькому тижні» на майстер-класі з образотворчого мистецтва Шевченківського району в нашій школі було створено «Новітній козацький прапор». У його створенні, у тому числі, брали участь учні нашої школи: 2-Б, 3-А, 4-А, 4-Б класів, Богдан Фещенко, учень 7-А класу та Аріна Петровська, учениця 6-А.

Ведуча 02.

Будемо намагатися у 2018 році надрукувати 10 банерів «Новітнього козацького прапора» і у якості подарунків разом з традиційними «орденами від дітей» відвести їх на фронт для бійців АТО.

Ведуча 01.

Ми ковтаємо сльози, але нам потрібно йти далі!
Добро, любов, радість будуть панувати на нашій землі!
І тому: «Добрий ранок, Україно!»

Відеоряд 07. «Пшеничне поле, Лебеді» (після клацання) + пісня «Добрий ранок, Україно!».

Музика пісні «Добрий ранок, Україно!»

Матеріали “Ми і фронт”: “Подарунки від дітей воїнам АТО”.

Подарунки на фронт від учнів спеціалізованої школи I-III ступенів №138 з поглибленим вивченням предметів природничого циклу.

Участь ветеранів АТО у створенні “Новітнього Козацького прапору”

“Ордени” на АТО від школярів

Майстер-клас для воїнів АТО

Посилання на матеріали по АТО на сайті “Сад Любові та Радості України – країна Здійснення Мрій”

«Перший канцелярський» – спонсор серії майстер-класів в АТО: «Світла Доля України. Заповіт Щастя».

“Атомпрофспілка” – спонсор заходу в АТО: “Світла Доля України. Заповіт Щастя”.

Концертна програма для воїнів АТО – “Світла Доля України. Заповіт Щастя”.

Share This:

1 коментар до “«Шляхи золоті»: герої не вмирають!

  1. Сповіщення: Звіт за рік | Сад Любові та Радості

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Лимит времени истёк. Пожалуйста, перезагрузите CAPTCHA.