Ніченька темна світом блукає,
Серце колише моє…
На підвіконні свічка палає,
І самоти додає.
Вийду на ґанок, гляну на небо:
Там не зникає вона –
Та, що у небі для мене горітиме – мамина зірка ясна…
Приспів:
Мамо,
Твоя зірочка не згаса,
Мамо,
Твої очі в нiй бачу я.
Мамо,
Я у світі не сам…
Не сам!
Маю надію, що доки я вірю – зірка не згасне твоя.
Срібні тумани стелять долину,
Ранок торкає росу.
Небо світліє і безупинно
Ніченька губить красу.
Зорі зникають, тануть в безодні,
Та не зникає вона –
Вічно у небі для мене горітиме мамина зірка ясна…
Присвячуємо наші роботи тим, хто знайшли свої Зірки.
Ми шукаємо свої…
Народний артист України Степан Гіга – “Яворина”
(музика: Степан Гіга, слова – Степан Галябарда)
пісня присвячена Назарію Яремчуку
Розміщено на прохання та з дозволу С.Гіга.
Я на світі прожив, наче спалах зорі на світанні,
Наче крапля роси, наче крик журавля – тільки мить.
Я не вірив ніяк, що й до мене прийде день останній,
І в жертовнім вогні моє серце на попіл згорить.
Я ж так щедро кохав, я так вірив у зорі і очі,
І душею своєю я вас, як умів, причащав.
Але видно Господь мені краще життя напророчив,
І до себе забрав, щоб у райськім саду я співав.
Приспів (2):
На могилі моїй посадіть молоду яворину,
І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.
Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,
Певно, в цьому і є та найважча провина моя.
Хай душа переселиться в дивний той рай потойбічний,
Де таких, як і я, назліталася ціла сім’я.
Тільки нащо мені ті блаженства розкішні і вічні,
Як мені не всміхнеться донька-сиротинка моя.
У далеких світах якось раптом усе я покину,
Бо ввійде мені в душу сльозиною і чебрецем,
І додому хоч вітром, хоч променем сонця полину,
І легенько війну над твоїм, Україно, лицем.
Приспів.(3)