Акція “Дякуємо захиснику!”

19 грудня 2018 року о 14.00 проводиться акція “Дякуємо захиснику!” за участю шкіл Шевченківського району і школи мистецтв ім. М.Д.Леонтовича, митців, волантерів, представників громадських організацій. Відбудеться урочиста передача новорічно-різдвяних подарунків захисникам України на фронт для гарного настрою і підняття бойового духу бійців.

Серед подарунків: банери “Новітній Козацький прапор”, “Богородиця з Іісусом” художниці із Ржищева Віри Вертиленко, з гарними побажаннями до свят, “Підкови на Щастя”, зліплені учнями, листівки і малюнки від дітей, вірші в подарунках від сучасних поетів, книги від видавництва “Криниця”, малюнки Жоржа Шанаєва, солодощі та інше.

“Богородиця”. Віра Вертиленко.

“Новітній Козацький прапор”.

Учасники акції  знову зустрінуться з автором-виконавцем, волонтером Юрієм Поляковим.

Волонтер Юрій Поляков, автор-виконавець.

Share This:

Мрії між морем і небом – родом із дитинства

Грінівській вітальнє 15 років

17 листопада 2018 року Грінівська вітальня відсвяткувала 15-річчя. Ми привітали наших партнерів урочистим відкриттям виставки дипломантів Всеукраїнського конкурсу «Нові імена України»-2018 – композиціями спеціалізованих шкіл №138 «Кораблі дитячих Мрій» і №106 – «Мій Всесвіт чарівний».

Дипломи Всеукраїнського конкурсу “Нові імена України”-2018.

«Мій Всесвіт чарівний».

“Кораблі дитячих Мрій”.

Літературно-музичну композицію «Мрії між морем і небом – родом із дитинства» виконали Наталія Веселицька, педагог-організатор спеціалізованої школи №138 з поглибленим вивчення предметів природничого циклу, керівник студії образотворчого мистецтва «Краплинки» шкіл №138 і 106, автор проекту «Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій», директор Центру духовного розвитку та творчої ініціативи «Гармонія» і Олександр Тарасов, БФ «За покликом серця».

Літературно-музичну композицію Наталія Веселицька присвятила  пам’яті батька Руденко Віктора Павловича, який своє життя присвятив будівництву міста Краматорська Донецької області. Це місто зараз є центром області замість окупованого Донецька. Саме сьогодні, 19 листопада, виконується вісім років, як він пішов з земного життя.

«Життя як молитва, або «вічний» Перший заступник» – нарис Наталії Веселицької, присвячений плідному життю батька, Руденка Віктора Павловича, – патріота міста Краматорська, який самовіддано трудився на благо міста Першим заступником впродовж більш двох десятків років. З його ім’ям пов’язана ціла епоха розвитку цього міста.
Але найголовніше – він був і у владі, і вже на заслуженому відпочинку простим у спілкуванні, уважно відносився до людей, допомагав їм у вирішенні різних проблем. Його особисті якості – відвертість, чесність, порядність, скромність, професіоналізм, відданість справі, висока відповідальність, заслужили щиру пошану всіх, хто з ним спілкувався.
Його праця була оцінена високими нагородами: орденом «Знак Пошани», медалями «За доблесну працю», «За трудові заслуги», «Ветеран праці». І, нарешті, надано звання «Почесний громадянин міста Краматорськ».

Роліки про тата
“Життя як молитва, або “вічний” перший заступник”

https://www.youtube.com/watch?v=Q4KjBIotskg

https://www.youtube.com/watch?v=XFYfg_51K20&feature=youtu.be

https://www.youtube.com/watch?v=Y6vyT8JnWqg&feature=youtu.be

“Книга про тата починається віршем “Эпоха созидателей” – розповіла Наталія Веселицька.

Эпоха  созидателей

                                          Логвиненко В. И.

Это книга – подарок из Вечности.
Это гимн – Красоте, Человечности.
Это – Песня эпохи минувшей,
Всем сознанием в небо рванувшей.
 
Город рос, как Мечты расцветают.
Ты не веришь? Такое бывает!
По земле мы ходить разучились,
Потому что в полёты включились.
 
Ведь эпохой сердец-созидателей
Развернулось к нам время предателей.
Той истории горькие гроздья
Застывают на лютом морозе.
 
Видишь? «Оттепель» «снег» растопила,
Гроздья горькие сладкими стали.
И в фундамент истории прошлого
Тесно лягут все люди хорошие.

«Питання, якими опікувався тато, – продовжила Наталія Веселицька – були промисловість міста і комунальне господарство, але до нього неодноразово зверталися за допомогою митці. Кому допоміг видати книгу, кому надали потрібний для виставки або концерту зал.

Подарунок батьку від поета Леоніда Горового з підписом вдячності.

В Краматорську заснували медаль імені земляка Леоніда Бикова «За сприяння розвитку культури». Мій батько її отримав за рішенням колегії відділу культури м. Краматорська від 12 грудня 2003 року.

Першу допомогу і підтримку своєї творчості я отримала саме від батьків. Тато привів мене до головного художника міста на той час Івана Базилевського

Спогади Івана Базилевського

Иван Базилевский, художник.
“Для меня Виктор Павлович был и остаётся человеком самой, до удивительного, просветлённой и доброжелательной душой, не смотря на далеко непростой период того времени и при такой его ответственной должности. Внутреннее состояние таких людей необъяснимо. Они, как мне кажется, – словно энергия в материальном мире, и, этим, всё сказано.”

і в художню школу, потім привіз до Києва поступати Київський художньо-промисловий технікум, який зараз називається інститут художньо-промислового мистецтва та дизайну ім. Бойчука. Мати, вчитель російської мови і літератури, людина дуже творча і обдарована – до музичної школи і літератури. Вдячна я своїм батька за допомогу у виборі життєвого шляху».

Книга “Українські письменники Краматорська”, довідник-антологія, видана у Слав’янська у 2014 році.

Із книги “Українські письменники Краматорська”, довідник-антологія, Наталія Веселицька прочитала вірш “Батьківська Любов”:

 На що я здатна – світ побачив.
Здивовані? Чудова вдача!
Тримаю квітку у руці –
То мого щастя промінці!

Отримала від батька силу,
Любов Його мене зростила,
Його Любов мене тримала,
У Небо крильця відкривала!

Майбутнє, справді, світлом стало –
Я в Небо радісно злітала,
Натхнення, щастя дарувала,
Душею Простір обіймала!

Мій батько щирий до людей.
Його душа – то світ ідей.
Його душа  в мені бринить,
В Його Любові – кожна мить!

На вечорі виступив голова Асоціації художників чорнобильців членів Національної Спілки художників України Юрій Дрюченко – співавтор герба та прапора Києва, логотипу та прапора Народного Руху України. В своєму слові він привітав дипломантів конкурсу та розповів про етапи його проведення. Відзначаючи нагальну необхідність мистецького виховання учнів, розказав про відкриття арт-галереї «Місто майстрів країни Здійснення Мрій» та про діяльність постійно діючої виставки в Національному центрі радіології в України.

Нас підтримала своїм натхненним виступом Ольга Джуваго-Коробань.

Інші гості теж привітали Грінівську вітальню зі святом: художник Гуко (Борис Кононенко),

бард Юрій Рибін

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

письменник Войховський,

Жорж Шанаєв

дует “Відрада”

та інші.

Ще раз – зі святом! – наші партнери і друзі! Многая літа!

Фото-відео зйомку вели:
Дар’я, Багіра молодша, проект “Пізнаємо світ разом”,

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Юрій Дрюченко, Наталія Веселицька, Алла Дубенюк.

Share This:

Фотогалерея “Міст ЄДНАННЯ”, 31 жовтня 2018 року

Share This:

«МІСТ ЄДНАННЯ: ОСВІТА – КУЛЬТУРА»

31-го жовтня 2018 року в спеціалізованій школі IIII ступенів № 138 (директор О. В. Адаменко) з поглибленим вивченням предметів природничого циклу Шевченківського району міста Києва відбулося урочисте відкриття арт-галереї «Місто майстрів країни Здійснення Мрій». Гості зібралися в Білій родинній залі.

На зустріч були присутні творчі особистості – представники культури і освіти України: бібліотекарі, вчителі естетичного циклу, краєзнавці, науковці, музейники, представники громадських організацій, фондів, письменники, художники, музиканти.

Зліва направо: Ірина Дживаго, координатор проекту “Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій”, вчитель шкіл №106 і №138; Євген Гула, художник, член НСХУ,  професор Київського Національного університету технологій і дизайну; Наталія Веселицька, автор проекту “Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій”, вчитель шкіл №106 і №138; Микола Шелест, Заслужений художник України і Польші,член НСХУ, заступник Голови Українського фонду культури ім. Бориса Олійника.

Гості проекту арт-галерея “Місто майстрів країни Здійснення Мрій”. 31 жовтня 2018 року.

Арт-галерею «Місто майстрів країни Здійснення Мрій» підтримали: Асоціація художників-чорнобильців членів НСХУ, Український фонд культури імені Бориса Олійника, Національна спілка письменників України, Національна музична академія ім. П.І. Чайковського, Обласний центр гуманної педагогіки, Центр духовного розвитку та творчої ініціативи “Гармонія” та інші партнери.

Головна ідея створення арт-галереї – передача культурного гена української інтелігенції сучасним дітям; налагодження зав’язків поколінь завдяки мистецтву; створення живого культурного кола через творче спілкування між дітьми і дорослими.

Головна мета зустрічі: налагодження творчої взаємодії між представниками освіти та культури; створення програм творчого обміну і взаємодії між різноплановими закладами культури і освіти; майстер-класи, концертні програми, виставки «ДІТИ – ДОРОСЛИМ», «ДОРОСЛІ – ДІТЯМ» (від аматорів до професіоналів).

Відкриття арт-галереї “Місто майстрів країни Здійснення Мрій”

Організували захід вчителі естетичного циклу шкіл №138 і №106 Наталія Веселицька, автор проекту «Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій»; керівник галереї «Місто майстрів країни Здійснення Мрій» і Ірина Дживаго, координатор проекту «Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій». На відкритті галереї Н. Веселицька відзначила, що галерею створено за сприяння адміністрації школи №138, та особисто – директора  Оксани Володомирівни Адаменко.

«Сьогодні гості прийшли до нас незвичайні, – митці, художники, артисти, творці, люди, які творять чудо: чудо в нашій школі, чудо в нашому місті, чудо в нашій країні, – сказала Оксана Адаменко. – Не було б такої кімнати, цього приміщення, цих картин без наших працівників. Подих, звичайно, надають всьому наші вчителі Ірина Леонідівна Дживаго і Наталія Вікторівна Веселицька, які працюють разом в нашій школі близько трьох років, започаткувавши таку цікаву роботу, яка потребує великої уваги.

І Наталія Вікторівна, і Ірина Леонідівна дуже творчі особистості. А оберігає і направляє у правильне русло цю творчість наш заступник директора Оксана Миколаївна.

Я хочу Оксані Миколаївні і нашим творчим вчителям-дівчатам, звичайно, подякувати за всю працю. Я хочу подякувати присутнім за те, що ви вибираєте час і приходите до нас у гості. Я хочу подякувати за ту роботу, яку проводимо ми в школі усім нашим вчителям».

Однією з перших із тих, хто доклав зусиль до творення колекції галереї була Вікторія Миколаївна Шевченко. Все почалося з робіт її батька, представлених в день відкриття.

«Мій батько не є професійним художником, але він дуже натхненна людина: ходив до музеїв, вивчав інші роботи, і тоді робив чи повтори, чи свої картини, – розповіла Вікторія Шевченко: – І мені дуже приємно, що коли батько пішов з життя, після нього залишився творчий спадок. Це надихає онуків і мене. Взагалі, мені здається, що він поряд.

Мій тато був дуже працездатною людиною, тому і дитинство в мене було дуже щасливим, наповненим натхненною творчістю батька. А працював він художником-оформлювачем. Він з нами, тому що його автопортрет і картини тут».

Ірина Дживаго згадала: «Коли я вперше привела сюди людей, побачивши портрет жінки виконання батька пані Вікторії, один хлопчик вигукнув: «О, це Мона Ліза!». 

Виступ Миколи Шелеста.

Багато років творчі ініціативи Н. Веселицької і І. Дживаго підтримує Український фонд культури. «Перший виступ музичний провели в 2007 році, – розповіла пані Наталія. – Тоді пані Наталія Моцак зробила виставку власних картин і робіт своїх вихованців, і нас запросила для того, щоб ми зробили концертну програму, яка називалась «Соборна молитва за Україну». Це і була наша перша співпраця з Українським Фондом культури. Ми мали можливість познайомитися із його головою Борисом Іллічем Олійником та Миколою Миколайовичем Шелестом. Наша співпраця продовжилась. Ми вже двічі беремо участь в конкурсі «Нові імена України», ми отримуємо дипломи, за що дуже вдячні».

Микола Шелест сказав: «Наші діти – це спадщина, спадковість. А вже талант – це щось небесне. Не кожному дано талант, щоб він в житті вів по своєму шляху.

До Івана Франка якось звернулися вуйки, написавши йому листа. Вони питали, що їм робити, бо їм кажуть, що вони сліпі, а вони зрячі, кажуть, що непрацездатні, а вони ж працюють з ранку до ночі… Із віку у вік працюють, помирають, і ніхто не знає, як вони живуть насправді. Франко їм відповів, що коли будуть народжуватися у Ваших родинах діти, а, може, онуки, обов’язково нехай підуть до коваля, хай викує мечі двуострі, і дадуть їх в руки цим дітям, щоб вони по життю йшли. Але не махали ліворуч-праворуч, а тримали у правиці і йшли із піднятим забралом. І тоді свої будуть пишатися, а вороги – боятися.

І коли ми не можемо дати, або не доросли до того, щоб дати цього меча творчого чи якогось іншого дітям, ми дуже багато губимо в нашій країні. Ми повинні працювати для того, щоб відтворити українську державу».

Виступ Жоржа Шанаєва.

Відвідав відкриття і Жорж Іванович Шанаєв, який створив громадську творчу організацію «Ми духом незламні», з постійно діючою в різних місцях галереєю. Він зробив близько 120-ти наукових розробок, одна з них – це клей, але не звичайний, а яким можна клеїти так, що вода не розчіпляє. Один хлопець не повірив, склеїв пальці, і довелося операцію робити. Завдяки  цьому клею Ж. Шанаєв, професійний водолаз, зібрав команду і поїхав до Чорнобиля, де склеював саркофаг своїми руками. Коли повернувся, його «списали з корабля», дали нагороду, інвалідність, і порадили відпочивати. А Жорж Іванович не розгубився і почав малювати. Він використовує спеціальну графіку, «петрогліфи», а також часто виступає з гітарою, співає власні пісні. Він і для дітей азбуку невеличку зробив – «Капітанська абетка» – вірші написав, малюнки створив, а Н. Веселицька пофарбувала їх у жовто-блакитний колір зробила книжку в пауерпоінті, щоб зручніше було показувати дітям.

Виступ Жоржа Шанаєва.

Згадали на відкритті і вклад в галерею Юрія Петровича Дрюченка, голови Асоціації художників-чорнобильців членів НСХУ, голову журі образотворчого напрямку Всеукраїнського мистецького фестивалю «Україна – країна Здійснення Мрій», основного ініціатора і рухому силу, яка допомагала робити галерею.

Приїхали та мали слово гості з інших міст, зокрема, з Вишгороду та Ржищіва.  Василь Васильович Михальчук, в.о. історичного музею Вишгородського історико-культурного заповідника

та Ірина Михайлівна Кириченко, наукового співробітника заповідника

високо оцінили галерею, а також запросили в гості в Вишгородський історико-культурний заповідник присутніх та учнів шкіл Києва, де можна пройти майстер-класи ліплення з глини, лозоплетіння, дізнатися більше про давньоруські письмена тощо, де діє школа юного бджоляра і де незабаром буде відкрито школу археолога. Подарували цікаві та змістовні видання, пов’язані з Вишгород. 

Вони відмітили: «Дуже гарний ремонт, небагато керівників шкіл йдуть на великі уступки. Це радує», – сказав Василь Михальчук. «Я вісім разів проводила у вашому Музеї гончарства майстер-клас із ліплення з пластиліну. Можемо продовжити», – запропонувала Н. Веселицька. 

Художниця Віра Григорівна Вертиленко народилася на Донбасі, але з чотирьох років живе у місті Ржищів і є його славою.  Її картини ми побачили на стінах галереї – портрети та чудові іконі. У неї в житті була клінічна смерть і це стало поштовхом до початку художньої творчості. Все почалося з написання ікони Богородиці, яка здивувала родичів і знайомих. Талант майстрині став розквітати: почали народжуватися чудові образи на іконах та портретах, виконані в різних техніках – олійний живопис, графіка різними матеріалами – простий олівець, соус, пастель.

Поетеса Людмила Панкратіївна Леляк, головний спеціаліст відділу культури і туризму виконавчого комітету Ржищівської міської ради, звернулася до організаторів відкриття галереї: «Дякуємо вам за те, що ви є, що ви своїм мистецтвом, духом, словом пророчим авторитетно тримаєте нашу землю, Україну. Ця галерея невеличка, але я бачу її великою, і  думаю, що вона матиме в Україні і продовження, і статус, і даватиме крила людям мистецтва.

Приємно було спілкуватись з людьми, які присвятили себе розвитку культури і мистецтва в рідній країні, створюють благодійні проекти. Які відкриті до спілкування і співпраці. Для нас – це була ще одна можливість розповісти про Ржищів, про його історію і сьогодення, про творчих особистостей, які тут народились. Зокрема такі, як Ліна Костенко, прочитання її творів. І моє привітання присутнім та особисто Наталії Вікторівні, яка разом з учителем музики Іриною Леонідівною організовують творчі проекти.

У школі нині іменини, –
Зібрались гості з України.
У галереї, як у храмі:
Картини та ікони в рамах.

Тут різні вироби дитячі,
Що їх дарують на удачу:
Бійцям АТО і добрим друзям,
Щоб мир і спокій був в окрузі.

Тут Веселицька – господиня, –
Любові й радості княгиня.
В свій сад духовний запросила –
Митців, дітей, ми – як родина:

Хтось шлях в мистецтві починає
А хтось вже славне ім’я має.
Хтось в слові, віршах, у піснях
Добру й любові стелить шлях.

Мета ж у всіх одна – єдина
Во славу матінки – Вкраїни:
Ростити сад любові й миру,
Щоб діти виросли щасливі!

Виступ Євгена Гули.

Запам’яталися яскраві виступи гостей: Євгена Петровича Гули,  професора Київського Національного університету технологій і дизайну; 

Зої Антонівни Логвиненко, менеджера по зв’язках з громадськістю ЦБС Голосіївського району м. Києва;

Людмили Іванівни Грабовенко, заступника генерального директора видавничого дому, заступника головного редактора Всеукраїнської газети «Справи сімейні», секретаря Українського Фонду Культури, члена її наглядової Ради, члена національної спілки журналістів України, Відмінник освіти України, колекціонер, кавалер ордену княгині Ольги;

Виступ Наталії Ілліної і Регіни Гаріфуліної. На другому плані – Олександр Тарасов, БФ “За покликом серця” і Володимир Павлов, Голова обласного центру гуманної педагогіки.

від редакції “Справ сімейних” гостей привітала Наталія Володимирівна Ілліна і Регіна Гаріфуліна, керівник проектів Федерації Жінок “Жінки за мир в усьому світі”; представниця міського центру сім’ї “Родинний дім”;

 

Гуденко Тетяна – праворуч.

Гуденко Тетяна Іванівна, начальник відділу з гендерних питань КМЦС, міський центр сім’ї “Родинний дім” запропонувала продовжати плідну співпрацю, яка триває вже багато років. “Галерея, – підкреслила вона -відкриває нові можливості у співпраці!”

Сподобався яскравий виступ Олександра Тарасова, представника Благодійного фонду «За покликом серця», автора та виконавця пісень, які він виконав акомпануючи на гітарі;

Виступ Олени Завгородньої.

Розповіла про свого батька та його творчість і твори, представлені в галереї донька видатного митця України світового рівня Василя Завгороднього, його молодша донька Олена Василівна Завгородня та багато інших.

Виступ Ірини Дживаго, координатора проекту “Сад Любові та Радості”. Зйомку веде Ірина Сисиєва.

Зйомку проводила Ірина Іванівна Сисоєва з командою (творчий псевдонім Багіра Мюзик), автор Інтернет-проекту і каналу «Академія зірок».

Виступ Наталії Савіної.

З власними іскрометними літературними творами виступили члени літературного журі фестивалю “Україна – країна Здійснення Мрій” Наталія Олегівна Савіна і Олександр Олександрович Різник, члени Міжнародної гільдії письменників.

Виступ Олександра Різника.

Справжньою родзінкою урочистого відкриття галереї стали подарунки від партнерів. Надія Михайлівна Сердюк, викладач школи мистецтв ім. М.Д. Леонтовича Деснянського району м. Києва і зразкової студії “Колорит” подарувала два чудових дитячих батика:

  1. “Зимова гра”. – Давидова Маргарита, 9 років.
    Школа мистецтв ім. М.Д. Леонтовича.
  2. “Бережить птахів в зимку”. – Рибчинська Марія, 9 років.
    Студія “Колорит” на Березняках.

Іванова Любов Федорівна – картини студенток Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова, які вони у них придбала: 

  1. Картина «Хрещатик в дощі» – автор Животівська Тетяна.
  2. Картина «Бюст жінки» – автор Кузнецова Віолетта.
  3. Картина «Настільна лампа» – автор Мельник Олена.
  4. Картини (батіки) – автор Анастації Кравцової.

Ірина Дживаго представляє роботи, подаровані галереї.

Ірина Дживаго представляє роботи, подаровані галереї.

Тетяна Майданович з власною книгою для дітей “Країна Українія”.

Голова літературного журі нашого фестивалю 2018 року Тетяна Василівна Майданович, письменниця, перекладач безсменний редактор видавництва “Криниця” багато років, подарувала книги, видані видавництвом “Криниця”, а Зоя Антонівна Логвиненко – деякі книги свого батька письменника Антона Логвиненка.

Світлана СОКОЛОВА
Людмила ЛЕЛЯК

Фото Світлана СОКОЛОВА,
Регіна Гарифуліна
Наталія Веселицька

Share This:

ВИСТАВКА РОБІТ ВІРИ ВЕРТИЛЕНКО «МОЛЮСЯ ФАРБАМИ ДУШІ»

Коли людина приходить до Бога з молитвою, в її душі панують лише дві субстанції: до кого молитва, і за що. З деяких пір ці два поняття стали пріоритетними у творчості не фахової, але безперечно, талановитої і самобутньої художниці Віри ВЕРТИЛЕНКО. За пензель вона взялася вперше у п’ятдесят два роки. Одразу по тому, як після операції пережила клінічну смерть і побачила видіння: світлий образ Спасителя простяг їй руку і вивів з темного тунелю. Відтоді в собі відчула дар Божий і прийняла його, як Благословення Боже.

Нинішня експозиція має назву «Молюся фарбами душі» і демонструє творче кредо майстрині. Значну основу її праць займає іконопис. Роботи «Христос Спаситель», «Ікона Казанської Божої Матері», «Ікона Пресвятої Богородиці «Умиління», «Ікона Божої Матері «Ридаюча», «Спаситель на Святій Плащениці», «Ікона Пресвятої Богородиці «Відчайдушних Єдина Надія» роблять нас доступнішими до великого таїнства Всевишнього Прощення, пізнання Істини і самих себе. У своїй творчості автор використовує виражальні засоби, які зрозумілі не лише у виставкових залах, а, головним чином, у кожному помешканні, у кожній сільській хаті.

Другий напрямок представлено у жанрах живопису і графіки. Це, власне, відображення світу, що нас оточує, світу, за який і твориться молитва художниці: рідний край, його люди, родина, свіжий подих квітів, сповнених прагнення життя…

Коротко про автора вернісажу

Віра Григорівна ВЕРТИЛЕНКО народилася на Донбасі в 1958 році. У чотирирічному віці переїхала з батьками у місто Ржищів Київської області. Тут закінчила школу, вийшла заміж, має двох синів і онуку. До виходу на пенсію працювала на місцевій фабриці та в інших організаціях та установах.

Share This:

Проект банера “Новітній Козацький прапор”

Проект банера “Новітній Козацький прапор”

Проект банера “Новітній Козацький прапор”. Автор ідеї і виконання – Наталія Веселицька. 600×800.

Ініціатор створення – школа №138. Ідею підтримали вчителі естетичного циклу Шевченківського району міста Києва, ветерани АТО Центрального військового шпиталю (м. Київ).

Continue reading

Share This:

Шкільні спогади

Випуск 9-х класів

Шкільні спогади

Повна версія поста “Шкільні спогади”

Швидко плине час… І діти, які зовсім недавно пішли у перший клас, отримують атестати про закінчення 9-го класу. В спеціалізованій школі I-III ступеню №138 Шевченківського району міста Києва в цьому році два таких класи – 9-А і 9-Б.

9-А клас. Класний керівник Валентина Господарчук.

9-Б клас. Класний керівник Наталія Морозова.

Continue reading

Share This:

Ластик пішов до дітей

“Малюк дракончик Ластик в квітах”. Картина Наталії Веселицької.

7 і 8 червня 2018 року малюк дракончик Ластик виступав для дітей шкільного дитячого табору спеціалізованої школи I-III ступеню №106 з поглибленим вивченням іноземних мов: розповідав про свою країну “Небувалих звірів”, яку ще називають “Країною Здійснення Мрій”, про своїх друзів разом з Наталією Веселицькою, автором казки “Пригоди малюка дракончика Ластика та його друзів із країни Небувалих звірів” і проекту “Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій”, координатором проекту Іриною Дживаго.

Continue reading

Share This:

Звіт за рік

Звіт
педагога-організатора і керівника студії
образотворчого мистецтва «Краплинки»

Веселицької Наталії Вікторівни
за 2017-2018 н.р.

Continue reading

Share This:

Прощавай, рідна школо!

У нашому шкільному ще весняному саду Любові та Радості – школі I-III ступенів №138 з поглибленим вивченням предметів природничого циклу Шевченківського району міста Києва сьогодні, 31 травня 2018 року, пролунав останній дзвінок як і в багатьох школах України. Він сповістив про закінчення навчального року, про те, що ще один одинадцятий клас пташенят готовий до польоту в доросле життя.

Випускники-2018. Класний керівник Тетяна Рижевська.

Continue reading

Share This: