14.12.2017. Третя виставка “Єдині та Незалежні: міст ЄДНАНННЯ”

Прес-ананс

14 грудня 2017 року відбудеться урочисте відкриття третьої Міжнародної виставки “Єдині та Незалежні: міст ЄДНАННЯ”, присвяченої дням республіки Македонія в Україні до Дня ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС в Національному науковому центрі радіаційної медицини НАМН України.

У виставці беруть участь відомі і видатні художники сучасності. Найвідоміший з них – Микола Шелест, Заслужений діяч мистецтв України і Польщі.

Микола Шелест, заслужений діяч мистецтв України і Республіки Польща. «Билjана платно белеше» («Біліана вибілювала полотно» – укр.)

Наводимо посилання на урочисте відкриття виставки в Українському фонді культури:

ЄДИНІ ТА НЕЗАЛЕЖНІ. Виставку Українських художників присвячено Дню Незалежності Республіки Македонія

У складі розгорнутої експозиції розміщені твори, які було створено у 1986 році з зоні відчуження:

– портрети чорнобильців, шість з восьми портретованих віддали своє життя, рятуючи людство (автор Ю. Дрюченко),

Юрій Дрюченко в виставковому залі після монтажу виставки. 2017.

Юрій Дрюченко зліва на бтері після поїздки в м. Прип’ять. червень, 1986.

– палаючий четвертий енергоблок (автор О. Бреус):

Олексій Бреус. «Погибель Чорнобильського Титаніка». Холст, акріл, 2008.

Олексій Бреус. “Явлення”. Частина 1 із циклу “Євангеліє від Чорнобилю”. Холст, акріл, 2006. Перехід на оповідання “Остання кнопка”. Натисніть на малюнок.

– перший пам’ятний знак в світі, присвячений трагедії в Фукусімі (автор А. Гайдамака):

Фукусіма. Перехід на сторінку “Фукусіма”. Натисніть на малюнок.

– м. Чорнобиль, фото меморіалу, присвяченого загиблим селам Чорнобильської зони (автор А. Гайдамака).

“Янгол-Охоронець”. Проект Анатолія Гайдамаки.

Проект “Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій” представляє цього разу “Новітній Козацький прапор України”, який символізує силу і непереможність України.

“Новітній Козацький прапор” проекту “Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій”.

До створення прапору долучилися учні спеціалізованих шкіл №138 і 106 I-III степенів Шевченківського району міста Києва, бійці АТО із Центрального київського військового госпіталю, митці, вчителі образотворчого мистецтва, мистецтва, музики, педагоги-організатори Шевченківського району міста Києва.

“Козак” Жоржа Шанаєва. Глина.

Наприклад, на “Новітньому Козацькому прапорі України” ви можете знайти медальйон чорнобильця-ліквідатора Жоржа Шанаєва, який долучився до його створення.

Share This:

«Шляхи золоті»: герої не вмирають!

Share This:

Програма пам’яті воїна АТО
Максима Сухенка
присвячується

Пісня “Біля тополі“
Виконують:
Еней (Enej), Тарас Чубай (Плач Єремії), Іван Леньо (Kozak System).

На фото Максим Сухенко. Шкільна сцена. 28.12.2017.

28 лютого 2017 року був для спеціалізованої школи I-III ступенів №138 природничого циклу Шевченківського району міста Києва – НЕЗВИЧАЙНИМ. Відбулася зустріч старшокласників з мамою героя АТО Максима СУХЕНКА Ніною Степанівною і його побратимами із добровольчого батальйону “Миротворець”.

Про Максима нам було відомо, що він випускник 1998 року середньої школи № 138. У липні 2014 року пішов добровольцем до лав Збройних сил України. Служив молодшим сержантом батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець». Загинув, захищаючи Батьківщину, 29 серпня 2014 року під час виходу з Іловайського котла.

Наталія Веселицька
Шляхи золоті: герої не вмирають!

Пам’ятайте віддавши життя
За  щасливу і вільну країну.
І якщо розумієте світ,
То всім серцем любіть Україну!

Наталія Веселицька

28 листопада 2017 року відбулася важлива подія – старшокласники школи № 138 Шевченківського району міста Києва зустрілися з мамою Максима Сухенка, який навчався в закінчив її у 2008 році і загинув в Іловайському котлі 29 серпня 2014 року. Спілкуватися з учнями прийшли і побратими Максима із добровільницького батальйону «Миротворець». Гості розповіли дітям про трагічну загибель Максима, про те, як він любив життя, рідних, друзів, про те, що він був справжнім і в словах, і в діях.

Зліва направо: побратими Максима Сухенка Олександр Авраменко, Вадим Маштабей, Паша Нетьосов спілкуються із старшокласниками.

«На жаль, – сказали хлопці – гинуть кращі. І нам тепер доведеться жити вдвічі напруженіше: за себе і за того парубка».

Коментарі до відеоряду Олександра Авраменка.

І ми теж будемо жити достойно і пам’ятати про те, що кращі люди країни гинули за гідність і незалежність. Вони зробили свої золоті кроки, пройшли свій золотий шлях, отримали своє безсмертя.

Ми продовжуємо жити і радіти життю. І жити треба достойно!

Діти подарували гостям сувеніри-подарунки, які були створені власними руками із пластиліну від проекту «Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій», проекту Всеукраїнського, Шевченківського району, школи № 138.

Творча робота “Півник” Каті Божок, учениці 7-А класу, була подарована мамі Максима,

Ніна Степанівна, мати Максима Сухенка, розглядає “Півня” – подарунок від Каті Божок.

Катя Божок, автор “Півня”, біля композиції “Толерантність” в фойє школи №138.

інші – дві квітки, сову і дерево – отримали його бойові побратими.

Богдан Фещенко, учениця 6-А Аріна Петровська і учень 7-А Павло Заскока представили гостям «Новітній Козацький прапор».

Богдан Фещенко, Аріна Петровська, Павло Заскока чекають свого виходу.

Старшокласники слухали розповіді бійців «Миротворця» і матері Максима майже надихаючи. Гості відмітили, що діти цієї школи гарно виховані і вміють слухати. Дійсно, це було для них важливо. Патріотичне виховання – це основа Любові до Батьківщини. Воно не можливе без тісного спілкування героїв і сучасних дітей.

Побратими Максима Сухенка з цікавістю роздивлялися дерева, якими оформлено актову залу і розповіли дітям про те, що земля, на якій росте родове дерево кожного українця, є основою. Тому, дуже важливо, хто лежить в цій землі:

Я чую голос рідної землі,
В якій лежать герої невмирущі
І посилають нам вібрації цілющі.
Я чую голос рідної землі…
Ірина Дживаго

Стовбур дерева – це основа сучасної родини (батько, мати), гілки – це діти, онуки, правнуки. Так народжується Сад Любові та Радості – щасливий український народ.

Яке воно, Майбутнє України?! Ось воно тут, в цьому залі, в очах цих дітей. Віддати своє життя за інших – це багато чи ні? Кожен з них відповів для себе самостійно.

Амінь! Да буде так!

Ми пам’ятаємо!

Фотогалерея

Олександр Авраменко з подарунком від Наталії Веселицької – книгою про те, як будувалося місто Краматорськ, “Життя як молитва, або вічний Перший заступник”, яку вона написала про свого Батька Руденко Віктора Павловича: він віддав цьому місту найкращі роки свого життя, він його будував. Олександр стоїть біля майбутнього “Новітнього козацького прапору України”.

Зліва направо: дівчинка-Україна, Катя, учениця 5-А класу, вчитель, Ніна Степанівна Сухенка, мати Максима Сухенка, Наталія Іванівна Перевознікова, завуч з науково-педагогічної роботи, Олександр Авраменко, боєць групи “Миротворець”, побратим Максима, Оксана Миколаївна Власенко, завуч з виховної роботи, Оксана Володимирівна Адаменко, директор спеціалізованої школи школи №138 Шевченківського району міста Києва, хосподарька цієї гостинної зали. Фото автора.

Відеоряд 01. Заставка «Герої не вмирають».

 Учасники збираються в залі.

 Відеоряд 02. Заставка «Шляхи золоті: герої не вмирають!»

Відеоряд 03. Відеоролик «Білі лебеді».

Відеоряд 04. Фото «Білі лебеді».

Ведучий 01. Доброго дня! Цей захід присвячено світлій пам’яті відважного і вірного сина своєї Батьківщини Максима Сухенка, який був колись учнем нашої школи. Саме йому присвячена меморіальна дошка, яку відкривали 1 вересня 2017 року на фасаді нашої школи.

Відеоряд 05. Фото «Білі лебеді».

Ведуча 02.

Нескінчені шляхи золоті —
На війну вже пішли наші хлопці.
Захищають країну,
А нам лише Янгол
      лишився в віконці.

Ведучий 01.

Нескінченість у вісімки є.
Нескінченість від болю і втоми.
Я благаю, щоб діти землі
Пам’ятали про Божі закони.

Ведуча 02.

Пам’ятайте віддавших життя
За щасливу і вільну країну.
І якщо розумієте світ,
То всім серцем любіть Україну!

Відеоряд 06. Фотопортрет героя.

Максим Сухенко у військовій формі.

Ведуча 01.
Про те, яким він нам розкажуть його мати і його побратими, з якими він служив.

Ведуча 02.
До слова запрошується мати СУХЕНКО Ніна Степанівна.

Виступ мати. Діти вручили квіти і “Півника” (автор Катя Божок, 7-А).

Ведуча 01.
До слова запрошуються побратими Максима Сухенка Олександр Авраменко, Вадим Маштабей, Паша Нетьосов.

 

Зліва направо: побратими Максима Сухенка Олександр Авраменко, Вадим Маштабей, Паша Нетьосов спілкуються із старшокласниками.

Виступ. Вручили квіти і сувенір-магнітик.

Ведуча 02. Вони були звичайними людьми. І в останню мить віддали нам найдорожче – своє життя. За нас віддали. Аби ми жили. Долюбили за них, пісень за них доспівали…

Пам’ять про нього назавжди залишиться у серцях.
Герої не вмирають! Слава Україні!

Ведучі і зал разом: «Героям слава!»

Ведуча 01. Вшануймо пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

Відеоряд 06. «Лебідка» + «Пливе кача» (після клацання).

Ведучий 01.

Сьогодні я молюсь за Україну,
За всіх померлих і за всіх живих,
Які будь-що боронять вже руїну,
Допоки стукіт серця не затих.

Сьогодні я молюсь за батька й брата,
За чиюсь матір і її синів.
Всіх кривдників чекає вже розплата,
На жаль, ціною багатьох життів.

ВХОДЕ дівчина в образі УКРАЇНИ.

Дівчина-Україна:

Ми є. Були. Ми будем вічно жити 
І прославляти український рід,
З якого всі ми, звідки є ми діти –
Вкраїни-неньки найдорожчий цвіт.

Ми є. Були. Ми завжди будем.
Не малороси ми, а нація, народ.
Наш гордий дух і волю не прогнути
Ніяким «градам» й армії заброд.

Ми є. Були. І будем вічно жити,
І з нами Україна – рідний край – 
Розквітне в мирі й злагоді велично,
Немов весняний сонячний розмай.

Ведуча 01.

На «Козацькому тижні» на майстер-класі з образотворчого мистецтва Шевченківського району в нашій школі було створено «Новітній козацький прапор». У його створенні, у тому числі, брали участь учні нашої школи: 2-Б, 3-А, 4-А, 4-Б класів, Богдан Фещенко, учень 7-А класу та Аріна Петровська, учениця 6-А.

Ведуча 02.

Будемо намагатися у 2018 році надрукувати 10 банерів «Новітнього козацького прапора» і у якості подарунків разом з традиційними «орденами від дітей» відвести їх на фронт для бійців АТО.

Ведуча 01.

Ми ковтаємо сльози, але нам потрібно йти далі!
Добро, любов, радість будуть панувати на нашій землі!
І тому: «Добрий ранок, Україно!»

Відеоряд 07. «Пшеничне поле, Лебеді» (після клацання) + пісня «Добрий ранок, Україно!».

Музика пісні «Добрий ранок, Україно!»

Матеріали “Ми і фронт”: “Подарунки від дітей воїнам АТО”.

Подарунки на фронт від учнів спеціалізованої школи I-III ступенів №138 з поглибленим вивченням предметів природничого циклу.

Участь ветеранів АТО у створенні “Новітнього Козацького прапору”

“Ордени” на АТО від школярів

Майстер-клас для воїнів АТО

Посилання на матеріали по АТО на сайті “Сад Любові та Радості України – країна Здійснення Мрій”

«Перший канцелярський» – спонсор серії майстер-класів в АТО: «Світла Доля України. Заповіт Щастя».

“Атомпрофспілка” – спонсор заходу в АТО: “Світла Доля України. Заповіт Щастя”.

Концертна програма для воїнів АТО – “Світла Доля України. Заповіт Щастя”.

Share This:

Семінар Шевченківського району з української мови і літератури в СШ №138

Share This:

Майстер-клас для воїнів АТО

Прес-реліз

“Новітній Козацькій прапор” створюється за участю дітей, вчителів, воїнів АТО, діячів культури і мистецтва. Головна ідея цього проекту – в підтримці  захисників Вітчизни засобами образотворчого мистецтва та за допомогою поліграфії.

Цей прапор складається з “Козацького дерева”, “Головного козака”, “Козаків” , “Козацьких хат”, “Гілок з жолудями”. Коли всі складові будуть готові, то у “Фотошопі” складається макет і дублюються банери.

Всім натхнення, вдачі і миру. Будьмо!

З повагою автор проекту Наталія Веселицька

Програма заходу:
1. Ознайомлення солдат з ідеєю “Новітнього Козацького прапору”,
2. Вручення подарунків від дітей. Пригощання плодами саду Любові та Радості.

3. Показ прикладів робіт учнів, вчителів, діячів культури і мистецтв, солдат із АТО.

4. Ліплення робіт на картоні і на дерев’яних зрізах (за бажанням).
5. Кращі роботи лишаються на “Новітній Козацький прапор”.
6. Фотосесія на пам’ять.

В майстер-класі беруть участь:
1. Воїни АТО.
2. Володимир Павлов, ветеран АТО, Голова Обласного центру гуманної педагогіки.

3. Юрій Дрюченко, голова журі Всеукраїнського мистецького фестивалю “Україна – країна Здійснення Мрій”, Голова Асоціації художників-чорнобильців, членів НСХУ.
4. Наталія Веселицька, автор проекту “Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій”, директор “Центру духовного розвитку та творчої ініціативи “Гармонія”, вчитель шкіл СШ №138, 106 Шевченківського району міста Києва.
5. Людмила Грабовенко, представник наглядової Ради Українського фонду культури, заступник головного редактора журналу “Справи сімейні”.
6. Олександра Куліш, вихованця гуртка образотворчого мистецтва “Краплинки” спеціалізованої школи №106 Шевченківського району міста Києва (керівник Наталія Веселицька).

Газета “Культура і Життя”. АРТ-Десант

http://slir.masterdesant.com/mayster-klas-novitniy-kozatskiy-prapor/

Новітній Козацький прапор НАРОДИВСЯ!

Звернення до учасників майстер-класу “Новітній Козацький прапор”
учнів і вчителів Шевченківського району міста Києва Юрія Дрюченка, Голови асоціації художників-чорнобильців членів Національної спілки художників України, голови художнього журі Всеукраїнського мистецького фестивалю «Україна – країна Здійснення Мрій» з урочистого відкриття в Македонах, 10 жовтня 2017 року.

Звернення із Македонів

Share This:

Методичний вісник Шевченківського РУО: “Створення Новітнього Козацького прапору”

Методичний вісник Шевченківського РУО

Міст Єднання “Культура – Освіта”. Картина Юрія Дрюченка «Старий кам’яний міст Скоп’є». Фото картини – перехід на “Методичний вісник” Шевченківського РУО.

Галерея майстер-класу

Особлива щира подяка від вчителів мистецтва,  образотворчого мистецтва, педагогів-організаторів, учнів шкіл №138 і 106, методиста РУО Лесі Кубської Шевченківського району міста Києва, автора проекту “Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій” Наталії Веселицької, координатора проекту Ірини Дживаго керівництву спеціалізованої школи № 138 I-III ступенів Шевченківського району міста Києва за різнобічну допомогу у підготовці до районного семінару з образотворчого мистецтва – директору школи Оксані Адаменко і завучу з виховної роботи Оксані Власенко.

Заставка – перехід на сторінку “Новітній Козацький прапор народився!”.

gallery wordpress plugin

gallery wordpress plugin

gallery wordpress plugin

gallery wordpress plugin

Share This:

ЄДИНІ ТА НЕЗАЛЕЖНІ. Виставку відкрито!

Святкування дня Незалежності республіки Македонія

21 вересня 2017 року урочисто відкрилася виставка «ЄДИНІ ТА НЕЗАЛЕЖНІ», присвячену дню Незалежності Македонії (Куратор проекту – заступник Голови правління Українського фонду культури Валерій Козловський).

У виставці беруть участь українські художники:

Антоніна АДАМЧУК, Наталія ВЕСЕЛИЦЬКА, автор проекту «Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій», Ірина Дживаго, координатор проекту «Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій», Інга ГЛАДКИХ, професор Київського національного університету технологій і дизайну Євген ГУЛА, Тетяна ДІДЕНКО, Голова Асоціації художників-чорнобильців, членів Національної спілки художників України Юрій ДРЮЧЕНКО, заслужений художник України Микола НЕЧВОГЛОД, заслужений діяч мистецтв України Юрій ПШЕНИЧНИЙ, Юрій ШЕВЧЕНКО, заслужений діяч мистецтв України і Республіки Польща Микола ШЕЛЕСТ.

Разом з картинами: пейзажами, архітектурними будівлями Македонії, написаними відомими і видатними художниками, представлено композиції дитячого проекту «Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій» (автор Наталія Веселицька).

Афіша-посилання на прес-анонс виставки.

Виставка і урочистості об’єднали на основі культури Україну і Македонію, представників культури і освіти, дітей і дорослих.

Учасники і гості виставки “Єдині та Незалежні”, присвяченої дню Незалежності Македонії.

Урочисте відкриття

На початку заходу Наталія Веселицька і Ірина Дживаго нагадали гостям історію стосунків між країнами Україна і Македонія.

Зліва направо: Ірина Дживаго, Наталія Веселицька, Олександр Бакуменко, Микола Шелест, Валерій Козловський.

Наталія Веселицька: 8 вересня 1991 року було проголошено Незалежність Республіки Македонія. Практично, водночас із проголошенням Незалежності України. Це не просто історичний збіг. Скоріше, наслідок планетарних процесів розвалу колишніх імперій і падіння тоталітарних режимів. Обидві країни пішли шляхом вибору європейських цінностей.

Ірина Дживаго: У «Договорі про дружбу і співробітництво між Україною та Республікою Македонія» говориться, що розвиток багатовікових культурних зв’язків між українським і македонським народами є невід’ємною частиною загальної європейської спадщини. Цей договір є справжнім мостом єднання культур фундаторів Європи.

Представив проект «Єдині та Незалежні» куратор проекту Валерій Козловський.

Виступ Валерія Козловського – куратора проекту “Єдині та Незалежні”. Праворуч – Валерій Козловський.

Голова правління Українського фонду культури Олександр Бакуменко привітав присутніх з днем Незалежності Македонії, представив виставку «Єдині та Незалежні». Особливо приділив увагу картинам художників Миколи Шелеста, Юрія Дрюченка, Євгена Гула і композиціям дитячого проекту «Сад Любові та Радості…»

Голова правління Українського фонду культури Олександр Бакуменко привітав присутніх з днем Незалежності Македонії.

Він відмітив, що картини Миколи Шелеста символічні, створені на основі македонського епосу. Наприклад, картина «Билjана платно белеше» («Біліана вибілювала полотно» – укр.) Молоді країни Македонія і Україна відбілюють полотно нового буття в чистій воді історичної правди. Дівчина Біляна – героїня македонських пісень, як Катерина в українських.

Олександр Бакуменко розповідає про картину Миколи Шелеста «Билjана платно белеше».

Село Македони Черкаської області за легендою було засновано вихідцем з Македонії, яке за своїм ландшафтом схожа на Македонію. Цей факт став основою відродження плідних стосунків на творчої ниві між державами.
Ключовою картиною виставки є робота «Старий кам’яний міст Скоп’є» Юрія Дрюченка, який символізує Міст Єднання культур республіки Македонія і країни Україна (Скоп’є – столиця Македонії).

Юрія Дрюченко. «Старий кам’яний міст Скоп’є».

«Церква святої Богородиці…». Юрій Дрюченко.

Друга робота художника – «Церква святої Богородиці…» – символізує відродження духовності та культур наших країн. Вважається, що Покров Богородиці захистив у 1986 році Македони від згубної радіації Чорнобиля, залишивши її екологічно чистою.

Вручення подяки Юрію Дрюченку Олександром Бакуменком.

Далі розповідь Голови пішла про творчі роботи Євгена Гули.

Євген Гула на фоні своїх творів: “Райдуга над село Македони”, “Квітка Лілея”.

Картина «Райдуга над с. Македонами»: червона квітка символізує буяння життя та молодості наших країн.

Далі – «Готель Кула. Танок синіх птахів»: картина розповідає про історичні цінності республіки Македонії та її прагнення до щасливого майбутнього.

Євген Гула. «Готель Кула. Танок синіх птахів».

Третя картина «Райдуга над селом Македони»: пейзаж села Македони з райдугою – це гармонічні відносини Македонії з Всевишнім.

Зліва направо: Валентина Козак і Наталія Веселицька біля “Новітнього дерева культури України”.

Колективна композиція «Новітнє Дерево Культури України» було створено 1 березня 2017 року з благословення класика сучасності, метра Світової культури Бориса Ілліча Олійника колективами: майстерня «Креативне рукоділля» (педагоги Саєнко І. О., Петрова К. В.) Центру естетичного виховання «Гармонія» Деснянського району міста Києва (директор центру Чечулинська Т.А.) мистецької студії «Краплинки» (керівник Веселицька Н.В.) спеціалізованої школи № 138 I-III ступенів з поглибленим вивчення предметів природничого циклу Шевченківського району міста Києва (директор Адаменко О. В.) мистецьким гуртком «Чарівна скриня» (керівник Зубченко Л.А.) спеціалізованої школи № 27 I-III ступенів Шевченківського району міста Києва (директор Іванова О.І.). Ця композиція є символом передачі генокодів творчості від дорослих митців до дітей. Новітнє дерево культури є символом незнищеності прагнення до створення гармонійного Всесвіту українцями, відтворення в наших душах Саду Любові та Радості та втілення кращих Мрій. Головна ідея Всеукраїнського мистецького фестивалю дитячої творчості «Україна – країна Здійснення Мрій» – це створення країни-саду Любові та Радості для кожного мешканця наших країн.

Колективна композиція «Військо Архістратига Михаїла захищає Дерево Життя міста Києва» створено вихованцями мистецької студії «Краплинки» спеціалізованої школи № 138 I-III ступенів з поглибленим вивчення предметів природничого циклу (директор Адаменко О. В.) та мистецьким гуртком «Чарівна скриня» (керівник Зубченко Л.А.) спеціалізованої школи № 27 I-III ступенів (директор Іванова Олена Іванівна) Шевченківського району міста Києва. За уявою дітей це військо з Небес стереже кордони країн, захищаючи їх Єдність і Незалежність від агресорів.

Наступна колективна композиція «Дерево Янголів», створена мистецькою студію «Краплинки» (керівник Веселицька Н.В.) спеціалізованої школа № 138 I-III ступенів з поглибленим вивчення предметів природничого циклу Шевченківського району міста Києва (директор Адаменко О. В.) і вихованцями гуртка образотворчого мистецтва «Краплинки» БДЮТ «Дивоцвіт» Дарницького району міста Києва, які навчаються в спеціалізованій школі № 255 I-III ступенів з поглибленим вивчення предметів природничо-математичного циклу. Вона розташована у першому ярусі. На другому ярусі – колективна композиція «Дерево Життя Шевченківського району міста Києва», яку створили учні 5-6-х класів школи № 97 їм. Олени Теліги Шевченківського району міста Києва. Ця робота цікава саме своєю двохярусністю. Верхній ярус – це світ нагорній, в якому живуть Янголи, ніжній ярус – це свій земний, в даному випадку, Шевченківський район міста Києва, де і знаходиться експозиція.

До композиції експозиції увійшли Дерева Життя Деснянського і Голосіївського районів міста Києва, створені мешканцями цих районів в ЦРБ Деснянського району і на святі Незалежності (в Голосіївському парку) відповідно.

Всі композиції було виконано під керівництвом Юрія Дрюченка, Наталії Веселицької, Ірини Дживаго.

Цікавими роботами виявилися картини художників:
Антоніна АДАМЧУК.
Наталія ВЕСЕЛИЦЬКА, автор проекту «Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій».
Ірина Дживаго, координатор проекту «Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій».
Інга ГЛАДКИХ.
Тетяна ДІДЕНКО.
– заслужений художник України Микола НЕЧВОГЛОД,
– заслужений діяч мистецтв України Юрій ПШЕНИЧНИЙ,
Юрій ШЕВЧЕНКО.

Голова правління фонду культури Олександр БАКУМЕНКО надав слово заслуженому діячеві мистецтв України і Республіки Польща Миколі ШЕЛЕСТУ.
Микола ШЕЛЕСТ сказав про те, що шлях Відродження дружніх країн лежить через культури і мистецтво. Відновлення країн – це збереження історичної пам’яті, очищення її від нашарувань колоніального минулого. Діячі культури і освіти – це саме ті люди, які можуть виконати це завдання засобами мистецтва і освіти, тому що вони напряму пов’язані з душами молодого покоління.

Виступ Миколи Шелеста.

Микола ШЕЛЕСТ надав слово Голові асоціації художників-чорнобильців членів Національної спілки художників України, голові художнього журі Всеукраїнського мистецького фестивалю «Україна – країна Здійснення Мрій» Юрію ДРЮЧЕНКО.

Юрій Дрюченко біля своїх робіт на виставці.

Він розповів про ідею фестивалю, національну ідею Саду Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій, принципах виховання патріотів молодого покоління в дружніх країнах, про внесок митців, у тому числі, і дітей, в захист Вітчизни. Наприклад, про проведення концертів, семінарів і майстер-класів в зоні АТО весною 2017 року, іноді під обстрілами; про вручення дитячих «орденів» бійцям на концертах в Мореуполі і Волновасі у складі творчої групи: Ірини Дживаго, Ольги Джуваго, Руслана Коробаня, Наталії Веселицької і Юрія Дрюченка (поїздка відбулася у складі ГО ВО «Довічне право інваліда»). Майстер-класи відбувалися в Ново-Троїцьку для бійців АТО і місцевих жителів, постраждалих від обстрілів. Також «ордени» були відправлені на фронт 2 вересня 2017 року, а 11 вересня – вручені Татусям в день Тата в Колонній залі КМДА (Тиждень «Освіта дорослих в Україні», день перший). «Єдині та Незалежні» – це восьма виставка проекту «Сад Любові та радості…» в 2017 році. Сім виставок – окремі виставки проекту. Зараз проект з радістю увійшов у Міжнародний проект, присвячений Мосту Єднання республіки Македонія і України.Далі Юрій Дрюченко розповів про художні особливості картин учасників проекту «Єдині та Незалежні», видатних митців України.

Чорнобилець Володимир Гудов, автор книги «731 спецбатальон», розповів про активну життєву позицію чорнобильців, про те, що багато хто з чорнобильців займається мистецтвом: пише картини, вірші, прозу, грає на музичних інструментах, передаючі свій життєвий та емоційний досвід через твори. Мистецтво, в тому числі, своєрідна арт-терапія, форма життя.

Режисер Богатая Ірина, привітала присутніх і щиро подякувала митцям за їх творчість, особливо Миколу Миколайовича ШЕЛЕСТА. Вона відмітила неперевершену майстерність і важливу роль в мистецтва у розвитку суспільства.

Виступ художниці Ірини Лисенко-Ткачук, заслуженого діяча мистецтв України, професора, доповнив виступи попередніх учасників.

Валентина Козак, представниця Національної спілки письменників України теж з радістю привітала художників і гостей зі святом відкриття виставки, присвяченої дню Незалежності Македонії.

Виступ Остапенко Валерії.

Від дітей, учасників виставки, виступила Валерія Остапенко, учениця 7-Б класу спеціалізованої школа № 138 I-III ступенів з поглибленим вивчення предметів природничого циклу Шевченківського району міста Києва (директор Адаменко О. В.). Вона розповіла свої враження від виставки і прочитала свій вірш, присвятивши його святу Незалежності Македонії.

Ірина Дживаго, координатор проекту “Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій” з дипломом Українського фонду культури.

Наталія Веселицька, автор проекту «Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій» подякувала за запрошення дитячого проекту у Міжнародний проект, всім, хто сприяє розвитку Саду: Українському фонду культури (Олександру Бакуменко, Миколі Шелесту), Київській міській державній адміністрації (Віталію Клічко, Ігорю Хацевичу), Шевченківському управлінню освіти (Євгенії Яровій), закладам культури і освіти, які беруть участь у проекті; особисто тату проекту – Юрію Дрюченку, координатору проекту – Ірині Дживаго; і, звичайно, талановитим дітям і дорослим, учасникам проекту.

Голова правління Українського фонду культури Олександр Бакуменко вручає Почесну грамоту фонду Наталії Веселицькій.

Вона відмітила, що створення міцних Мостів Єднання – культурних зв’язків між митцями і освітянами – найважливіше завдання сьогодення, тому ключовою дитячою роботою є «Новітнє дерево Культури України».

Творчі громадяни країн України і Македонії за своєю сутністю натури цільні і незалежні, національно свідомі, тому прагнуть до Єдності і Незалежності своїх країн. Вони цінують свою землю і бачать її квітучим садом, створюють свої твори мистецтва для гармонізації Всесвіту і пам’ятають про те, що живуть на планеті Земля.

На завершення заходу відбувся святковий концерт, присвячений дню Незалежності Республіки Македонія. Ірина Дживаго, Ольга Джуваго, Руслан Коробань, Наталія Веселицька показали музично-літературну композицію

«Міст Єднання культур Македонії і України».Наталія Веселицька: Для кожного народу рідна земля – це найценнійший скарб. Вона несе в собі генокод нації: пам’ять про минуле і надію на краще майбуття.

Ірина Дживаго: Вірш «Я чую голос рідної земліֺ…»

Я чую голос рідної землі,
В якій лежать герої невмирущі
І посилають нам вібрації цілющі.
Я чую голос рідної землі!

Я чую голоси гірських потоків
Та спів гучних ланів широких.
І пророста той спів зерном цілющим.
Знов оживає рід мій невмирущий!

Відроджує земля своє коріння
Та множаться майбутнє покоління.
Бо голос пращурів з минулого лунає
І в Сьогоденні Майбуття плекає!

Ольга Джуваго: Пісня «Летів птах…», вірш «Серце країни», пісня «Ріка».

Наталія Веселицька: Створенню Гармонії Всесвіту присвячено дитячий проект «Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій», якій з радістю долучився до цієї чудової виставки.

Наталія Веселицька: Вірш «Гармонія Всесвіту».

Мій Всесвіт чарівний та рідний!
І Простір злітає назустріч.
Любов моя Небу відкрита –
У справжній свій дім повернуся.

Нехай мені вітер ласкаво
Та ніжно ворушить волосся.
Хай Небо погляне з Любов’ю!
Життя, наче Пісня, – вдалося.

Співаю Гармонію Світу –
Це Правда Буття безперечна!
Я мрію про Щастя та Світло
І хочеться жить – безкінечно!

Веселицька Н.В.: Назву учасників проекту «Сад Любові та Радості» – дитячі колективи Шевченківського і Деснянського районів міста Києва:
1. Мистецька студія «Краплинки» спеціалізованої школи № 138 I-III ступенів з поглибленим вивчення предметів природничого циклу Шевченківського району міста Києва (директор Адаменко О. В., представники – діти).

2. Мистецький гурток «Чарівна скриня» (керівник Зубченко Л.А.) спеціалізованої школи № 27 I-III ступенів Шевченківського району міста Києва (директор Іванова Олена Іванівна, представник – Зубченко Любов Анатоліївна).3. Школа №97 їм. Олени Теліги Шевченківського району міста Києва (представник – завуч з виховної роботи школи Маріношенко Тетяна Всеволодівна).

4. Майстерня «Креативне рукоділля» (педагоги Саєнко Інна Олександрівна, Петрова Катерина Василівна) Центру естетичного виховання «Гармонія» Деснянського району міста Києва (директор центру Чечулинська Т.А.)

Ірина Джуваго: Діти вчаться своїми руками творити Красу, бо вона завжди і постійно рятує світ.

Наталія Веселицька:
Живе дитина у людині,
Яка відтворює світи.
В них Радість і Добро торують
Шляхи безсмертної Краси.
На острові панує Щастя,
Душа зігріта дивним світом.
Можливо, то і є причастя,
Що стало Новим Заповітом.

Ірина Джуваго: Вісі творчі люди – трохи діти, і тому:

Веселицька Н.В.:
Повернемось обличчям до істини!
І побачимо кращії миті,
Щоб сміялись з любов’ю та вдячністю
Всі малі та дорослі на світі.

Творчість щоб панувала – найкращого
Побажаємо щиро та весело.
Справа в тому, що ми не обмежені
Бути справжніми, жити збентежено.

Подаруємо Мрію. І лагідно
Серцем разом співаємо пісню цю.
Справу добру робить не припинимо,
Бо живемо з любов’ю до Всесвіту!

Ольга Джуваго: Пісня «На білі стіни».

Освіта разом з Культурою і Життям. Зліва направо: Світлана Соколова, газета “Культура і Життя”, Ірина Дживаго, координатор проекту “Сад Любові та Радості…”, педагог-організатор школи №58 Шевченківського району міста Києва, Наталія Веселицька, автор проекту “Сад Любові та Радості…”, Тетяна Яковенко, завуч з виховної роботи школи №58 Шевченківського району міста Києва, Любов Зубченко, керівник мистецького гуртка “Чарівна скриня” школи №27 Шевченківського району міста Києва.

Студенти академії образотворчого мистецтва, 1 курс, з Головою Українського фонду культури Олександром Бакуменком.

Інформація про захід на сайті РУО
Шевченківського району міста Києва

Share This:

Подорож виставкою “Сад Любові та Радості” в КМДА

Виставка
“Сад Любові та Радості”

присвячена дню Незалежності України

триває з 24 серпня до 12 вересня 2017 року

Подорож проектом 2016-2017 рр.

В країні Здійснення Мрій, яка знаходиться у кожної людини, і у дорослої, і у маленької, в душі, серці і на правій долоньці, є сад Любові та Радості. Якщо про нього дбати, то він дає смачні плоди. Ці плоди вирощуються за допомогою мистецтва, у тому числі, образотворчого. Такий сад в проекті “Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій” вирощуємо ми, Наталія Веселицька, автор проекту, Ірина Дживаго, координатор проекту і Юрій Дрюченко, голова художнього журі Всеукраїнського фестивалю “Україна – країна Здійснення Мрій”.

"

“Україна – країна Здійснення Мрій”. Наталія Веселицька.

Всеукраїнський мистецький фестиваль “Україна – країна Здійснення Мрій” народився в Шевченківському районі міста Києва в спеціалізованій школі № 138 I-III ступенів з поглибленим вивченням предметів природничого циклу (директор Адаменко Оксана Володимирівна). В 2015 році пасхальна виставка дерев класів і школи була представлена спочатку в Національному музеї літератури України, потім в фойє Київради до дня захисту дітей, експонувалася 17 днів.  До нас приєдналася тоді спеціалізована школа I-III ступенів №27 Шевченківського району міста Києва (директор школи Іванова Олена Іванівна, гурток декоративно-прикладного мистецтва, керівник Любов Зубченко) і студія образотворчого мистецтва «Колорит» під керівництвом Надії Сердюк.

Герб Києва. Автори: Юрій Дрюченко і Юрій Соломінський.

В виставці до дня Незалежності цього року в фойє представлена колективна робота-переможець міського конкурсу «Мій Київ, мені в ньому жити, мені його створювати» шкіл №138 і №27 «Військо Архістратига Михаїла захищає дерево Життя міста Києва». В експозиції розташовані багато робіт, які створено руками дітей цих шкіл.

“Військо Архістратига Михаїла захищає дерево Життя міста Києва”.

Основу експозиції утворюють дерева: “Дерево Культури міста Києва”, “Дерево Янголів”, “Дерево Життя Деснянського району”, “Дерево Життя Голосіївського району”, “Дерево Життя Шевченківського району”, “Три дерева Дарницького району” і “Дерево Життя школи №27”.

“Дерево Культури міста Києва”створено 1 березня 2017 року в Українському фонді культури на урочистому відкритті проекту цього року вихованцями Центру естетичного виховання «Гармонія» Деснянського району міста Києва, студії образотворчого мистецтва «Краплинки» спеціалізованої школи I-III ступенів №138 з поглибленим вивченням природничого циклу; гуртка декортивно-прикладного мистецтва школи I-III ступенів №27, гуртка образотворчого мистецтва «Краплинки» БДЮТ «Дивоцвіт» (діти навчаються в школі №255 Дарницького району міста Києва»).

“Дерево Культури міста Києва”.

“Дерево Янголів” – створено дітьми школи №138 (Шевченківський район) і 255 (Дарницький район).

“Дерево Янголів”.

“Дерево Життя Деснянського району” – створено в день Прапора в ЦРБ Деснянського району міста Києва мешканцями Деснянського району в 2016 році.

“Дерево Життя Деснянського району міста Києва”.

“Дерево Життя Голосіївського району”створено в день Незалежності на святі Незалежності в Голосіївському районі міста Києва мешканцями цього району в 2016 року.

“Дерево Життя школи №27”створено вихованцями гуртка декортивно-прикладного мистецтва школи I-III ступенів №27.

“Дерева Життя школи №27” та “Дерево Життя Голосіївського району міста Києва”.

“Дерево Життя Шевченківського району” – створено учнями школи № 97 імені Олени Теліги Шевченківського району міста Києва на майстер-класі в Національному музеї літератури на урочистому відкритті пасхальної виставки проекту.

“Дерево Життя Шевченківського району міста Києва”.

“Три Дарницьких дерева”створено вихованцями гуртка образотворчого мистецтва «Краплинки» БДЮТ «Дивоцвіт» (діти навчаються в школі №255 Дарницького району міста Києва»).

“Одне з дерев Дарницького району”.

Особливістю проекту є участь в ньому зрілих художників. Наприклад, роботи голови журі образотворчого мистецтва Юрія Дрюченка, автора герба Києва і його ключів: з серій “Крим українській”, “Дуби Поділля”; Євгена Гуйди, професора кафедри рисунку та живопису Київського Національного інституту технології та дизайну – “Мотиви Генічеська”; Галини Орлової, майстра народного мистецтва з Донбасу (український Краматорськ) – “Донбаська Богородиця”, “Святогорська Лавра”; Наталії Веселицької і Ірини Дживаго. Звертаємо увагу на картину Наталії Веселицької «Україна – країна Здійснення Мрій», яка є символом проекту, «Вартових саду» Ірини Дживаго.

В центрі робота Євгена Гуйди Євгена Гуйди, професора кафедри рисунку та живопису Київського Національного інституту технології та дизайну – “Мотиви Генічеська”.

Завтра останній день виставки, але є приємна новина: на нашому сайті лишаються фото цієї виставки.

Share This:

Корабель Мрії

“Корабель Мрії” Марії Ободзінської.

Share This:

Майстер-клас “Корабель моєї Мрії”

Приклад корабля Мрії.

У кожного з нас скоріш за все є своя Мрія: велика чи мала. Щоб вона стала реальністю, треба визначитися з нею і з’ясувати навіщо вона вам потрібна і чи зробить вона цей світ краще? Чи надасть земля згоду на її реалізацію? Коли ви знаєте, що це дійсно потрібно, то самий час створювати нове небо і землю, вірніше – воду і поміщати в неї свій корабель Мрії. Так налаштовується магніт.

Група дітей і дорослих вітрильного табору «Salty dog» взяли участь у майстер-класі: вони натхненно створили кораблі своєї Мрії.

Для того, щоб зорієнтуватися, потрібен приклад, який допоможе. Я підготувала свою версію – корабля Мрії у вигляді дракона на кружечку і розповіла учасникам майстер-класу про географію країни Небувалих звірів, особливо звернула увагу на океан Мрії, бо саме по ньому попливе корабель нашої Мрії.

Роздивляємось свою країну Здійснення Мрій на правій долоньці і знаходимо свій океан Мрій.

Розвиток дрібної моторики у кожного свій, тому важливо уважно слухати технологічні пояснення для успішного ліплення: працювати з невеликими шматочками пластиліну, ретельно їх розминаючи пальцями.

Третину кола займе небо, дві треті – океан. Небо закатуємо за допомогою невеличких кульок, колір вибираємо самостійно. Воду створюємо із ковбасок, можливо, різнокольорових. Далі ліпимо корабель, верфі, паруса.

Ось що у нас вийшло.

Діти зі своїми кораблями Мрії.

Запуск флотилії Мрії відбувся!

Далі – фото на пам’ять.

gallery wordpress plugin

Репортаж Наталії Веселицької
Фото Ольги Думанської

До дня захисту дітей майстер-клас: “Особисте дерево Життя” (медальон)

До дня захисту дітей
01.06.2017

10.30 – 13.00

на території Музею видатних діячів української культури
(вул. Саксаганського 97)

відбудеться мистецька акція “Велике свято для маленьких”

В програмі:
1. Виступи фокусників та клоунів (студенти Київської академії естрадного та циркового мистецтв);
2. Турнір на м’яких мечах (клуб рольового моделювання Переплуття ДОЕЦ Оболонського р-ну).
3. Майстер-класи з петриківського розпису, писанкарства, паперопластики;
4. Майстер-клас ліплення з пластиліну: “Особисте дерево Життя” (медальон). Майстер клас, сторінка сайту

Приклади медальонів.

 Чекаємо на зустріч!

 

Share This: