ВИСТАВКА РОБІТ ВІРИ ВЕРТИЛЕНКО «МОЛЮСЯ ФАРБАМИ ДУШІ»

Коли людина приходить до Бога з молитвою, в її душі панують лише дві субстанції: до кого молитва, і за що. З деяких пір ці два поняття стали пріоритетними у творчості не фахової, але безперечно, талановитої і самобутньої художниці Віри ВЕРТИЛЕНКО. За пензель вона взялася вперше у п’ятдесят два роки. Одразу по тому, як після операції пережила клінічну смерть і побачила видіння: світлий образ Спасителя простяг їй руку і вивів з темного тунелю. Відтоді в собі відчула дар Божий і прийняла його, як Благословення Боже.

Нинішня експозиція має назву «Молюся фарбами душі» і демонструє творче кредо майстрині. Значну основу її праць займає іконопис. Роботи «Христос Спаситель», «Ікона Казанської Божої Матері», «Ікона Пресвятої Богородиці «Умиління», «Ікона Божої Матері «Ридаюча», «Спаситель на Святій Плащениці», «Ікона Пресвятої Богородиці «Відчайдушних Єдина Надія» роблять нас доступнішими до великого таїнства Всевишнього Прощення, пізнання Істини і самих себе. У своїй творчості автор використовує виражальні засоби, які зрозумілі не лише у виставкових залах, а, головним чином, у кожному помешканні, у кожній сільській хаті.

Другий напрямок представлено у жанрах живопису і графіки. Це, власне, відображення світу, що нас оточує, світу, за який і твориться молитва художниці: рідний край, його люди, родина, свіжий подих квітів, сповнених прагнення життя…

Коротко про автора вернісажу

Віра Григорівна ВЕРТИЛЕНКО народилася на Донбасі в 1958 році. У чотирирічному віці переїхала з батьками у місто Ржищів Київської області. Тут закінчила школу, вийшла заміж, має двох синів і онуку. До виходу на пенсію працювала на місцевій фабриці та в інших організаціях та установах.

Share This:

Проект банера “Новітній Козацький прапор”

Проект банера “Новітній Козацький прапор”

Проект банера “Новітній Козацький прапор”. Автор ідеї і виконання – Наталія Веселицька. 600×800.

Ініціатор створення – школа №138. Ідею підтримали вчителі естетичного циклу Шевченківського району міста Києва, ветерани АТО Центрального військового шпиталю (м. Київ).

Continue reading

Share This:

Цей якір тримає людину на батьківщині

17–18 лютого у Древньому Києві у «Парку Київська Русь» відбулося масштабне святкування Масляної за стародавніми традиціями та обрядами.

Вхід до музею дерев’яного зодчества.

Аж до вечора проходила яскрава програма із спецефектами та вогняним шоу, катанням на конях, в санях чи каретах, карколомними кінно-трюковими шоу, різноманітними іграми та конкурсами. Для кожного організатори приготували млинці з найрізноманітнішими начинками, слов’янські настоянки та різноманітні ласощі досхочу.
Тільки у Древньому Києві можна було побачити спалювання найбільшого в Україні опудала Масляної вогняними стрілами.

У парку можна приміряти княже вбрання.

Гості парку стали свідками урочистої церемонії відкриття та зустрічі князя, видовищних кінних виступів та розважальної програми театру Древнього Києва, «Масляничного вертепу» древньослов’янською мовою, пригощання від князя, ритуалу «Колодій», змогли спробувати дістати подарунки на масляничних стовпах, спалювання опудала, середньовічних лицарських боїв на Дитинці Києва, водили хороводи, брали участь в іграх та конкурсах. Ввечері змогли побачити роботу стародавньої зброї – стати свідками стрільби з требушета вогняними ядрами, та вогняного шоу.

Волонтер в образі вікінга.

А ще гості із задоволенням ласувати млинцями з різноманітними начинками із княжої кухні, пробувати слов’янські настоянки, каталися на породистих конях, в санях або каретах. А ще у Парку можна було пролетіти над озером на канатному спуску (тролеї) «Велике Політайло», зігрітись та влаштувати святкове застілля у корчмі, постріляти з лука, приміряти костюм епохи Київської Русі, викарбувати монету «на щастя», відвідати музеї, навчитися новому  на різноманітних майстер-класах тощо.

Прикрашаючи масляничне дерево загадуємо бажання.

«Ми тут не перший раз, – розповів відвідувач Олександр, який прогулювався Парком у княжих шатах разом із «княжною». – Нам подобається архітектура, чисте повітря. Ми і дітям показуємо, аби вони знали, як раніше вдягалися князі».

Убраним у княжі обладунки та ще й під охороною породистого песика зустріли ми й автора та ідеолога проекту, кандидата історичних наук, Князя Стародавнього Києва, Президента Князівства «Київська Русь» Володимира Володимировича Янченка.

Володимир Янченко спілкується з гостями Парку.

«За останні роки в Парку багато що змінилося. Ростемо – і вшир, і вгору. Хороша команда, дуже багато волонтерів, у нас гарні театри – кінний і піший, люди працюють із самовіддачею. Багато представників іноземних держав. З посольств приїжджають, захоплюються нашою історією, не вірять, що нашій державі більше 1000 років, доводиться пояснювати. І ми відчуваємо гордість за це, тому що стоїмо на рубежі, коли говорять, що наша цивілізація Древньокиївська, Київської Русі стоїть в одному ряду з Єгипетською, Римською, Вавилонською.

У минулому році ми побудували Василівську церкву, першу дерев’яну церкву, яка була на території Стародавнього Києва. Вона працює, можна свічечку поставити, і діє також як музей для того, щоб розповідати про історію дохристиянського і християнського періодів Київської Русі.

Багато діток приїжджає, дорослих, нові номери за участю коней придумали, у Стародавньому Києві хороший музей історичних порід коней. Віслючки народилися нові, у нас поповнення, собаки з’явилися, завели княжу псарню, – дуже древні породи. Привезли спеціально акіта, велику японську собаку, – вважається, що цій породі 5 тисяч років, і, можливо,  купці заморські колись завозили таких собак і кияни їх бачили. Тобто, ми робимо історію, яка показує, що Київ є перетином усіх шляхів. І, погодьтеся, нам так не вистачає того, щоб у нас настало благоденство, яке колись було закладено нашими великими пращурами.

Спалили опудало.

Ми робимо все так, як було у Києві у X столітті. На килимі-літаку полетіть туди, зберіть повний Київ, яким він був, і перенесіть його сюди, – і Ви опинитесь як зараз в архітектурі й традиціях того далекого часу. Логічне запитання – де ми це беремо? Слава Богу, є наукові джерела, люди, які присвятили себе вивченню нашого міста, і нашої держави, – великий Хвойка, Асєєв. Ми намагаємося, щоб люди, дивлячись на те, що ми робимо, дійсно, вірили, розуміли той Київ, який був в той далекий час, і усвідомлювали свій зв’язок з тією великою епохою, а це і є якір, який тримає людину на своїй батьківщині».

Світлана Соколова
Фото авторки

Share This:

Мости Єднання в країні Здійснення Мрій

Унікальне видання – часопис «Культура і життя» №№ 2–3 2018 року «Обдаровані діти: хто вони?» представили 27 лютого 2018 року в актовій залі спеціалізованої школи I-III ступенів № 138 Шевченківського району міста Києва.

ДІСМП підтримав медіа-проект для обдарованих дітей – Матеріал взятий з ресурсу «ДУ «Державний інститут сімейної та молодіжної політики»» ©2007-2018 www.dismp.gov.ua

Інформація про круглий стіл і відкриття галереї в газеті “Культура іжиття” №10-2018

Преса круглого столу.

Круглий стіл зібрав освітян, митців, представників громадських організацій, громади, батьків, учнів, представників державних установ та ЗМІ.

Учасники круглого столу.

Видання на тему «Обдаровані діти: хто вони?» на 32 сторінках висвітлило розвиток проекту «Міст ЄДНАННЯ»: «Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій», започаткований у 2011 році. Автор концепцій проекту і спецвипуску Наталія Веселицька розкрила їхню основну ідею: «Вона у вихованні творчістю і працею та співпадає з метою гуманної педагогіки, представником якої є Василь Сухомлинський».

Виступ Оксани Власенко, заступника директора школи №138 Шевченківського району міста Києва.

Подано сучасний науковий погляд на проблеми виховання та шляхи їхнього вирішення, досвід та практичні досягнення педагогів та творчість митців як приклад для юних.

Круглий стіл триває.

У газеті читаємо про освітньо-культурну діяльність шкіл Києва: №138, 106, 25, 27, 97, 139 і школи мистецтв ім. М. Д. Леонтовича Деснянського району міста Києва, дослідження про вплив творчості, розповіді митців: Є. Гули, С. Займака, Г. Орлової, зокрема чорнобильців Ю. Дрюченка, О. Бреуса, Ж. Шанаєва та інших, бачимо їхні роботи.

Присутніх привітали Андрій Васюк, заступник генерального директора ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» подякував організаторам створення видання: «Нам приємно, що ви висвітлюєте на шпальтах нашого часопису культурно-мистецькі й освітні проекти. Ваш вклад вагомий і унікальний, це та річ, яка потребує підтримки, якої, на жаль, ми як видавництво газет і журналів, отримуємо менше від того, що варто було б мати. Це не перше наше спільне видання, і, думаю, ми, як медіа-партнери, спільно продовжимо плідну роботу».

Світлана Соколова, відповідальний редактор випуску, додала: «Випуск заповнює нішу сімейного читання газети. У газеті була сторінка дитяча, а тапер уже не перший розлогий спецвипуск. І це не вузькоспеціалізований номер, бо розкривається і психологія дітей, і секрети розвитку їх творчістю, що цікаве педагогам, батькам та дітям – нашому майбутньому, тому і у часопису, який піднімає ці теми, є майбутнє».

Слово мали герої статей і автори публікацій: Оксана Власенко, заступник директора з навчально-вихованої роботи СШ № 138; Людмила Сірікова, заступник директора з навчально-виховної роботи спеціалізованої школи I-III ступенів №25 Шевченківського району міста Києва, вчитель мистецтва; український вчений у галузі психології професор Сергій Болтівець, художник, голова Асоціації членів Національної спілки художників України учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, співавтор гербу міста Києва Юрій Дрюченко, викладач образотворчого мистецтва Надія Сердюк, художник і поет Донбасу Галина Орлова, вчителі образотворчого мистецтва шкіл Шевченківського району Ірина Петюх (школа №139), керівник мистецької студії «Чарівна скриня» Любов Зубченко (школа №27) та інші.

Виступ Галини Орлової “Донбас – моя Батьківщина”.

Обговорені теми, висвітлені в газеті: «Україна ЄДИНА» (представниками Львова, Києва, Донбасу); «Роль мови у культурному житті», «Освіта – Культура – Наука – Громада – Преса – РАЗОМ!»; «Творчість: від аматорів до професіоналів!»; «Краєзнавство – основа любові до рідної землі»; «Безцінна роль культури в розвитку освіти України»; «Формування творчих компетентностей на теренах світової культури»; «Проекти «Мистецький Всесвіт дитини» та «Україна Міжнародна»: творча профорієнтація школярів» та підписано Меморандум про співпрацю.

Виступ Тетяни Щербань.

Представлення Тетяни Коцеби учасникам круглого столу.

В обговоренні брали участь: Тетяна Щербань, методист РНМЦ РУО Шевченківського району міста Києва; Тетяна Коцеба, Голова правління ГО «Федерація жінок за мир в усьому світі», засновниця журналу «Справи сімейні»; Людмила Грабовенко, заступник головного редактора газети «Справи сімейні»; Регіна Гаріфулліна, координатор проекту ГО «Федерація жінок за мир в усьому світі»; Наталія Ільїна, член вищеозначеної організації; Тетяна Скирда, головний бібліотекар відділу обслуговування користувачів Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого; Оксана Єршова, психолог Київського міського центру сім’ї «Родинний дім», Зоя Логвіненко, представник ЦБС Голосіївського району міста Києва; Наталія Романова, музичний терапевт, співачка, солістка та співзасновник моцартівського товариства «Чарівна флейта»; члени літературного журі Всеукраїнського мистецького фестивалю письменники Наталія Савіна і Олександр Різник та інші.

Виступ Тетяни Скирди.

Виступ Людмили Сірікової.

Присутніх музично привітали Катерина Саєнко, (балалайка) Лауреат Всеукраїнських і Міжнародних конкурcів (1-й курс КИЇВСЬКОГО ІНСТИТУТУ МУЗИКИ імені Р.М. Глієра) разом з концертмейстером КДМШ № 26 Іриною Фесік.

“Презентація видання “Культура і життя”
на сайті Шевченківського району міста Києва”

Наталія Веселицька з Катериною Саєнко та Іриною Фесік.

Діти готуються співати пісню “Сад Янгольських пісень” в країні “Здійснення Мрій”.

Гості схвально оцінили виступ і вокальну підтримку учнів СШ № 106, художні роботи дітей СШ №138, колекцію дитячих картин з Донбасу та інших героїв випуску, а також дерева саду Любові та Радості, які представлені в актовому залі навчального закладу, композиції зі сніговичками, собачками, білими ведмедиками, янголами від дітей, вчителів та учнів школи №138 та створену і урочисто відкриту у школі арт-галерею «Місто майстрів країни Здійснення Мрій». Галерею започатковано як арт-простір для проведення виставок, майстер-класів, творчих зустрічей учнів, їх батьків Шевченківського району міста Києва і для творчого обміну з партнерами, які увійшли в проект «Міст Єднання…».

Урочисте відкриття арт-галереі.

Справжньою родзинкою в оформленні інтер’єрів актової зали і галереї стали рушники і хустки із власної колекції Людмили Грабовенко. Вони підкреслили національний колорит творчих робіт дітей і дорослих, які побачили гості круглого столу.

Велика радість – відкриття нового арт-простору!

Головна ідея зустрічі: гармонізація суспільства засобами мистецтва завдяки Мостам Єднання через творчу співпрацю творчо активних його сил. Зустріч організували і провели Наталія Веселицька, Ірина Дживаго, Юрій Дрюченко при підтримці РУО Шевченківського району міста Києва і керівництва школи №138 (директор Оксана Адаменко).

Янгол проходить скрізь бетонні стіни.

Світлана СОКОЛОВА

 

Share This:

Круглий стіл «МІСТ ЄДНАННЯ: КРАЇНА ЗДІЙСНЕННЯ МРІЙ»

Прес-реліз

27 лютого 2018 року о 14.00 в актовій залі спеціалізованої школи I-III ступенів №138 Шевченківського району міста Києва відбудеться презентація спецвипуску часопису «Культура і Життя» №№2-3-2018 року «Обдаровані діти: хто вони?» – унікального видання – за участю освітян, митців, представників ГО, громади (батьки, діти), за участю державних установ, учнів (старшокласників), представників ЗМІ.

Виховання творчістю і працею – є головна ідея створення і розвитку проекту «Міст ЄДНАННЯ»: «Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій». Вона співпадає з метою гуманної педагогіки, яскравим представником якої є Василь Сухомлинський.

У виданні представлена сучасний науковий погляд на проблеми виховання та шляхи їх вирішення, практичні досягнення педагогів, які діляться своїм досвідом, митці є прикладом для підростаючого покоління своєю творчістю.

Тільки завдяки Мостам ЄДНАННЯ Освіти, Науки, Культури, Громади, Преси можливо досягнути єднання суспільства на шляху його гармонізації.

Інформаційна підтримка:

Часопис “Культура і життя”
журнал “Справи сімейні”
сайт проекту “Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій”

Теми для обговорення:

  1. «Україна ЄДИНА»: представники Львова, Києва, Донбасу.
  2. «Роль мови у культурному житті».
  3. «Освіта – Культура – Наука – Громада – Преса – РАЗОМ!»
  4. «Творчість: від аматорів до професіоналів!»
  5. «Краєзнавство – основа любові до рідної землі».
  6. «Безцінна роль культури в розвитку освіти України».
  7. «Формування творчих компетентностей на теренах світової культури»
  8. «Проекти «Мистецький Всесвіт дитини» та «Україна Міжнародна»: творча профорієнтація школярів»
  9. Підписання Меморандуму.

Share This:

Майстер-клас “Янгол-Охоронець” для 8 класу школи “Сузір’я”

😳 https://www.facebook.com/mistoMaistrivVishgorod/

Місто Майстрів – сторінка співпраці проекту “Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій” і “Вишгородського історико-культурного заповідника.

1 лютого 2018 року відбулася моя нова подорож до Вишгородського історико-культурного заповідника назустріч з 8-класниками Вишгородської спеціалізованої школи “Сузір’я” (Директор Тетяна Волотовська).

Старшокласники школи “Сузір’я” ліплять Янголів-Охоронців для воїнів АТО. Авторський майстер-клас Н. Веселицької.

Як завжди майстер-клас “Янгол-Охоронець” пройшов, як кажуть, на високому міжнародному рівні. Протягом майстер-класу ми разом з Вадимом Перегудою, провідним науковим співробітником заповідника, чудово поспілкувалися зі старшокласниками і їх викладачем та отримали чудових Янголів-Охоронців, які полетять до наших бійців АТО нам допомагати боронити кордони країни. Вадим назвав їх Янголами Миру.

Народилося 12 Ангеликів: 10 зробили старшокласники, 2 – ми с Вадимом. А ще один з хлопчиків створів троянду.

Місто Майстрів, яким є Вишгородський історико-культурний заповідник, зокрема, Музей гончарства, надихає на відчуття Добра, Краси, Любові. Вартові у нашого міста уже народилися.

Мистецтво знову на стражі миру, гарного настрою і перемоги над Темрявою поганих думок і почуттів. Наші Ластики і наш Сад знову працює і виконує свою головну мету – створює коло добрих думок і почуттів в місті Майстрів.

Вартові народилися і вже є Богородиця та троянда.

Співпраця проекту “Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій” з “Містом Майстрів Вишгорода” триває і з сьогоднішнього дня буде транслюваться через спеціальну сторінку на Фейсбуці: http://m.me/mistoMaistrivVishgorod.

Янголи Миру

З повагою Наталія Веселицька
автор проекту “Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій”

Share This:

Олексій БРЕУС. “ОСТАННЯ КНОПКА”.

Друкуємо розповідь оператора четвертого реактора Олексія Бреуса, за згодою автора, який нажав на останній раз на кнопку, намагаючись зупинити сумнозвісний четвертий реактор на Чорнобильський АЕС.

Олексій Бреус. 1984.

Сьогодні Олексій Бреус – художник, журналіст, письменник і просто хороша людина з активною життєвою позицією, яка знає ціну життю і розуміє її сенс.

Дякуємо автору за довіру!
© Всі авторські права захищено.

Олексій Бреус. «Погибель Чорнобильського Титаніка». Холст, акріл, 2008.

Continue reading

Share This:

14.12.2017. Третя виставка “Єдині та Незалежні: міст ЄДНАНННЯ”

Прес-ананс

14 грудня 2017 року відбудеться урочисте відкриття третьої Міжнародної виставки “Єдині та Незалежні: міст ЄДНАННЯ”, присвяченої дням республіки Македонія в Україні до Дня ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС в Національному науковому центрі радіаційної медицини НАМН України.

У виставці беруть участь відомі і видатні художники сучасності. Найвідоміший з них – Микола Шелест, Заслужений діяч мистецтв України і Польщі.

Микола Шелест, заслужений діяч мистецтв України і Республіки Польща. «Билjана платно белеше» («Біліана вибілювала полотно» – укр.)

Наводимо посилання на урочисте відкриття виставки в Українському фонді культури:

ЄДИНІ ТА НЕЗАЛЕЖНІ. Виставку Українських художників присвячено Дню Незалежності Республіки Македонія

У складі розгорнутої експозиції розміщені твори, які було створено у 1986 році з зоні відчуження:

– портрети чорнобильців, шість з восьми портретованих віддали своє життя, рятуючи людство (автор Ю. Дрюченко),

Юрій Дрюченко в виставковому залі після монтажу виставки. 2017.

Юрій Дрюченко зліва на бтері після поїздки в м. Прип’ять. червень, 1986.

– палаючий четвертий енергоблок (автор О. Бреус):

Олексій Бреус. «Погибель Чорнобильського Титаніка». Холст, акріл, 2008.

Олексій Бреус. “Явлення”. Частина 1 із циклу “Євангеліє від Чорнобилю”. Холст, акріл, 2006. Перехід на оповідання “Остання кнопка”. Натисніть на малюнок.

– перший пам’ятний знак в світі, присвячений трагедії в Фукусімі (автор А. Гайдамака):

Фукусіма. Перехід на сторінку “Фукусіма”. Натисніть на малюнок.

– м. Чорнобиль, фото меморіалу, присвяченого загиблим селам Чорнобильської зони (автор А. Гайдамака).

“Янгол-Охоронець”. Проект Анатолія Гайдамаки.

Проект “Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій” представляє цього разу “Новітній Козацький прапор України”, який символізує силу і непереможність України.

“Новітній Козацький прапор” проекту “Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій”.

До створення прапору долучилися учні спеціалізованих шкіл №138 і 106 I-III степенів Шевченківського району міста Києва, бійці АТО із Центрального київського військового госпіталю, митці, вчителі образотворчого мистецтва, мистецтва, музики, педагоги-організатори Шевченківського району міста Києва.

“Козак” Жоржа Шанаєва. Глина.

Наприклад, на “Новітньому Козацькому прапорі України” ви можете знайти медальйон чорнобильця-ліквідатора Жоржа Шанаєва, який долучився до його створення.

Share This:

«Шляхи золоті»: герої не вмирають!

Share This:

Програма пам’яті воїна АТО
Максима Сухенка
присвячується

Пісня “Біля тополі“
Виконують:
Еней (Enej), Тарас Чубай (Плач Єремії), Іван Леньо (Kozak System).

На фото Максим Сухенко. Шкільна сцена. 28.12.2017.

28 лютого 2017 року був для спеціалізованої школи I-III ступенів №138 природничого циклу Шевченківського району міста Києва – НЕЗВИЧАЙНИМ. Відбулася зустріч старшокласників з мамою героя АТО Максима СУХЕНКА Ніною Степанівною і його побратимами із добровольчого батальйону “Миротворець”.

Про Максима нам було відомо, що він випускник 1998 року середньої школи № 138. У липні 2014 року пішов добровольцем до лав Збройних сил України. Служив молодшим сержантом батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець». Загинув, захищаючи Батьківщину, 29 серпня 2014 року під час виходу з Іловайського котла.

Наталія Веселицька
Шляхи золоті: герої не вмирають!

Пам’ятайте віддавши життя
За  щасливу і вільну країну.
І якщо розумієте світ,
То всім серцем любіть Україну!

Наталія Веселицька

28 листопада 2017 року відбулася важлива подія – старшокласники школи № 138 Шевченківського району міста Києва зустрілися з мамою Максима Сухенка, який навчався в закінчив її у 2008 році і загинув в Іловайському котлі 29 серпня 2014 року. Спілкуватися з учнями прийшли і побратими Максима із добровільницького батальйону «Миротворець». Гості розповіли дітям про трагічну загибель Максима, про те, як він любив життя, рідних, друзів, про те, що він був справжнім і в словах, і в діях.

Зліва направо: побратими Максима Сухенка Олександр Авраменко, Вадим Маштабей, Паша Нетьосов спілкуються із старшокласниками.

«На жаль, – сказали хлопці – гинуть кращі. І нам тепер доведеться жити вдвічі напруженіше: за себе і за того парубка».

Коментарі до відеоряду Олександра Авраменка.

І ми теж будемо жити достойно і пам’ятати про те, що кращі люди країни гинули за гідність і незалежність. Вони зробили свої золоті кроки, пройшли свій золотий шлях, отримали своє безсмертя.

Ми продовжуємо жити і радіти життю. І жити треба достойно!

Діти подарували гостям сувеніри-подарунки, які були створені власними руками із пластиліну від проекту «Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій», проекту Всеукраїнського, Шевченківського району, школи № 138.

Творча робота “Півник” Каті Божок, учениці 7-А класу, була подарована мамі Максима,

Ніна Степанівна, мати Максима Сухенка, розглядає “Півня” – подарунок від Каті Божок.

Катя Божок, автор “Півня”, біля композиції “Толерантність” в фойє школи №138.

інші – дві квітки, сову і дерево – отримали його бойові побратими.

Богдан Фещенко, учениця 6-А Аріна Петровська і учень 7-А Павло Заскока представили гостям «Новітній Козацький прапор».

Богдан Фещенко, Аріна Петровська, Павло Заскока чекають свого виходу.

Старшокласники слухали розповіді бійців «Миротворця» і матері Максима майже надихаючи. Гості відмітили, що діти цієї школи гарно виховані і вміють слухати. Дійсно, це було для них важливо. Патріотичне виховання – це основа Любові до Батьківщини. Воно не можливе без тісного спілкування героїв і сучасних дітей.

Побратими Максима Сухенка з цікавістю роздивлялися дерева, якими оформлено актову залу і розповіли дітям про те, що земля, на якій росте родове дерево кожного українця, є основою. Тому, дуже важливо, хто лежить в цій землі:

Я чую голос рідної землі,
В якій лежать герої невмирущі
І посилають нам вібрації цілющі.
Я чую голос рідної землі…
Ірина Дживаго

Стовбур дерева – це основа сучасної родини (батько, мати), гілки – це діти, онуки, правнуки. Так народжується Сад Любові та Радості – щасливий український народ.

Яке воно, Майбутнє України?! Ось воно тут, в цьому залі, в очах цих дітей. Віддати своє життя за інших – це багато чи ні? Кожен з них відповів для себе самостійно.

Амінь! Да буде так!

Ми пам’ятаємо!

Фотогалерея

Олександр Авраменко з подарунком від Наталії Веселицької – книгою про те, як будувалося місто Краматорськ, “Життя як молитва, або вічний Перший заступник”, яку вона написала про свого Батька Руденко Віктора Павловича: він віддав цьому місту найкращі роки свого життя, він його будував. Олександр стоїть біля майбутнього “Новітнього козацького прапору України”.

Зліва направо: дівчинка-Україна, Катя, учениця 5-А класу, вчитель, Ніна Степанівна Сухенка, мати Максима Сухенка, Наталія Іванівна Перевознікова, завуч з науково-педагогічної роботи, Олександр Авраменко, боєць групи “Миротворець”, побратим Максима, Оксана Миколаївна Власенко, завуч з виховної роботи, Оксана Володимирівна Адаменко, директор спеціалізованої школи школи №138 Шевченківського району міста Києва, хосподарька цієї гостинної зали. Фото автора.

Відеоряд 01. Заставка «Герої не вмирають».

 Учасники збираються в залі.

 Відеоряд 02. Заставка «Шляхи золоті: герої не вмирають!»

Відеоряд 03. Відеоролик «Білі лебеді».

Відеоряд 04. Фото «Білі лебеді».

Ведучий 01. Доброго дня! Цей захід присвячено світлій пам’яті відважного і вірного сина своєї Батьківщини Максима Сухенка, який був колись учнем нашої школи. Саме йому присвячена меморіальна дошка, яку відкривали 1 вересня 2017 року на фасаді нашої школи.

Відеоряд 05. Фото «Білі лебеді».

Ведуча 02.

Нескінчені шляхи золоті —
На війну вже пішли наші хлопці.
Захищають країну,
А нам лише Янгол
      лишився в віконці.

Ведучий 01.

Нескінченість у вісімки є.
Нескінченість від болю і втоми.
Я благаю, щоб діти землі
Пам’ятали про Божі закони.

Ведуча 02.

Пам’ятайте віддавших життя
За щасливу і вільну країну.
І якщо розумієте світ,
То всім серцем любіть Україну!

Відеоряд 06. Фотопортрет героя.

Максим Сухенко у військовій формі.

Ведуча 01.
Про те, яким він нам розкажуть його мати і його побратими, з якими він служив.

Ведуча 02.
До слова запрошується мати СУХЕНКО Ніна Степанівна.

Виступ мати. Діти вручили квіти і “Півника” (автор Катя Божок, 7-А).

Ведуча 01.
До слова запрошуються побратими Максима Сухенка Олександр Авраменко, Вадим Маштабей, Паша Нетьосов.

 

Зліва направо: побратими Максима Сухенка Олександр Авраменко, Вадим Маштабей, Паша Нетьосов спілкуються із старшокласниками.

Виступ. Вручили квіти і сувенір-магнітик.

Ведуча 02. Вони були звичайними людьми. І в останню мить віддали нам найдорожче – своє життя. За нас віддали. Аби ми жили. Долюбили за них, пісень за них доспівали…

Пам’ять про нього назавжди залишиться у серцях.
Герої не вмирають! Слава Україні!

Ведучі і зал разом: «Героям слава!»

Ведуча 01. Вшануймо пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

Відеоряд 06. «Лебідка» + «Пливе кача» (після клацання).

Ведучий 01.

Сьогодні я молюсь за Україну,
За всіх померлих і за всіх живих,
Які будь-що боронять вже руїну,
Допоки стукіт серця не затих.

Сьогодні я молюсь за батька й брата,
За чиюсь матір і її синів.
Всіх кривдників чекає вже розплата,
На жаль, ціною багатьох життів.

ВХОДЕ дівчина в образі УКРАЇНИ.

Дівчина-Україна:

Ми є. Були. Ми будем вічно жити 
І прославляти український рід,
З якого всі ми, звідки є ми діти –
Вкраїни-неньки найдорожчий цвіт.

Ми є. Були. Ми завжди будем.
Не малороси ми, а нація, народ.
Наш гордий дух і волю не прогнути
Ніяким «градам» й армії заброд.

Ми є. Були. І будем вічно жити,
І з нами Україна – рідний край – 
Розквітне в мирі й злагоді велично,
Немов весняний сонячний розмай.

Ведуча 01.

На «Козацькому тижні» на майстер-класі з образотворчого мистецтва Шевченківського району в нашій школі було створено «Новітній козацький прапор». У його створенні, у тому числі, брали участь учні нашої школи: 2-Б, 3-А, 4-А, 4-Б класів, Богдан Фещенко, учень 7-А класу та Аріна Петровська, учениця 6-А.

Ведуча 02.

Будемо намагатися у 2018 році надрукувати 10 банерів «Новітнього козацького прапора» і у якості подарунків разом з традиційними «орденами від дітей» відвести їх на фронт для бійців АТО.

Ведуча 01.

Ми ковтаємо сльози, але нам потрібно йти далі!
Добро, любов, радість будуть панувати на нашій землі!
І тому: «Добрий ранок, Україно!»

Відеоряд 07. «Пшеничне поле, Лебеді» (після клацання) + пісня «Добрий ранок, Україно!».

Музика пісні «Добрий ранок, Україно!»

Матеріали “Ми і фронт”: “Подарунки від дітей воїнам АТО”.

Подарунки на фронт від учнів спеціалізованої школи I-III ступенів №138 з поглибленим вивченням предметів природничого циклу.

Участь ветеранів АТО у створенні “Новітнього Козацького прапору”

“Ордени” на АТО від школярів

Майстер-клас для воїнів АТО

Посилання на матеріали по АТО на сайті “Сад Любові та Радості України – країна Здійснення Мрій”

«Перший канцелярський» – спонсор серії майстер-класів в АТО: «Світла Доля України. Заповіт Щастя».

“Атомпрофспілка” – спонсор заходу в АТО: “Світла Доля України. Заповіт Щастя”.

Концертна програма для воїнів АТО – “Світла Доля України. Заповіт Щастя”.

Share This:

“Ордени” на АТО від школярів

“Гілка жолудя”.

Ліплення «орденів» для воїнів АТО стало в проекті «Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій» доброю традицією. До дня Захисника учні спеціалізованої школи I-III ступенів № 106 з поглибленим вивченням англійської мови Шевченківського району міста Києва ліпили гілки дуба з жолудем, козаків, з’явився «приціл на радість», якої, як відомо, забагато не буває. Подарувати приємні хвилини воїнам АТО захотіли учні 5-7-х класів. Про те, що вони створили, розповість фотозвіт. Це творчий привіт від дітей нашим Захисникам.
Хай щастить!😇

З повагою НАТАЛІЯ ВЕСЕЛИЦЬКА

Фотозвіт

Авторка зі своєю роботою.

Авторка “Гілкою дуба”.

“Приціл на РАДІСТЬ”.

Авторка з “Гілкою дуба”.

“Гілка дуба”.

“Гілки дуба”.

“Святковий дубовий салют”, “Гілка  дуба”.

“Гілка дуба”.

“Міцний козак”.

“Гілка дуба”.

“Український степ”, “Український козак”.

“Орден міцний горішок”.

“Гілка дуба”.

“Міцний горішок”.

Share This: