•  

Василь Леонтійович Завгородній

(1925- 2009)
Член Національної спілки майстрів
народного мистецтва України
Лауреат премії імені Катерини Білокур (1995),
Заслужений артист України (1967)

Народився Василь Леонтійович 26 жовтня 1925 року в с. Водяне Компаніївського району на Єлисаветградщині (нині Кіровоградська обл.). Ветеран Другої світової війни. У 1950 – 1955 роках навчався у Київській консерваторії, клас Івана Паторжинського. Як соліст Українського народного хору ім. Григорія Верьовки отримав звання Заслуженого артиста України (1967).

Від дитячих літ мав пристрасть до малювання. Учасник мистецьких виставок з 1959 року, автор багатьох персональних виставок (1968 – 2009). Автор портретів артистів хору ім. Григорія Верьовки, які зберігаються в музеї хору. Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України з 1991 року.

У 2003 році у Переяславі відкрито „Музей козацької слави в творах В. Завгороднього”, де представлено більше 200 його робіт. У 2010 році на рідній Кіровоградщині земляки вшанували пам’ять митця відкриттям постійно діючої експозиції його творів (в с. Нечаївка в приміщенні музею письменника Юрія Яновського). Малярські, різблярські, скульптурні роботи Василя Завгороднього зберігаються в багатьох музеях України та за її межами, зокрема у Музеї українського народного декоративного мистецтва, Кіровоградському художньому музеї, Національному музеї Тараса Шевченка, Історичному музеї в Києві, Музеї гетьманства, Музеї Лесі Українки в Києві, музеї О. Довженко в Сосниці, Національній спілці майстрів народного мистецтва України, в музеях Батурина і Полтави, музеї Лесі Українки в Грузії та в приватних колекціях.

Виявив себе також як майстер слова: впродовж життя писав «у стіл». За наполяганням друзів видав книгу «Мій хутір» (2008), незадовго до смерті підготував другу – «Клич із Вирію».

•  

">